نبذة في العقيدة الإسلامية (شرح أصول الإيمان)
*
These files are generated automatically from the book's text; their layout may differ from the printed edition.
Короткий огляд ісламського віросповідання
Автор: Шановний шейх
Мухаммад ібн Саліх аль-Усаймін
Нехай Аллаг пробачить йому, його батькам і всім мусульманам
З Імʼям Аллага Милостивого Милуючого.
Вступ
Воістину, вся хвала належить Аллагу. Ми Його вихваляємо, просимо про допомогу та прощення, і каємося перед Ним, і шукаємо захисту в Аллага від зла наших душ та від наших поганих справ. Кого Аллаг веде прямим шляхом, того ніхто не зіб’є з нього, а кого Він залишить в омані, того ніхто не може направити, і я свідчу, що немає бога, гідного поклоніння, крiм Єдиного Аллага, у Якого немає рівних, І свідчу, що Мухаммад — Його раб і Посланець. Нехай Аллаг благословить його, його родину, його сподвижників і всіх, хто йде шляхом істини, і дарує їм мир.
А потім: воістину, наука єдинобожжя (таухід) — це найвеличніша наука, яка має найбільш високу значимість і є необхідною для вивчення, тому що вона пов'язана з пізнанням Аллага Всевишнього, Його імен, атрибутів та прав, які Він має на своїх рабів. І вона відкриває шлях до Аллага та є основою Його законів.
Тому всі пророки зійшлися на заклику до Нього. Аллаг Всевишній сказав: {Ми не відсилали раніше за тебе жодного посланця, не відкривши йому: «Немає бога гідного поклоніння, крім Мене! Тож поклоняйтеся Мені!»} [Сура Аль-Анбія (Пророки):25].
І засвідчив про Свою єдиність Сам Аллаг, свідчать про це також Його ангели та ті, хто наділений знанням. Аллаг Всевишній сказав: {Засвідчив Аллаг, що немає бога гідного поклоніння, крім Нього; [засвідчили] ангели й обдаровані знанням. Він підтримує справедливість, немає бога гідного поклоніння, крім Нього, і Він — Великий, Мудрий!} [Сура Аль-Імран (Родина Імрана):18].
І оскільки єдинобожжя дуже важливе, кожен мусульманин зобов'язаний дбати про нього: вивчати, навчати, розмірковувати і сповідувати його, щоб будувати свою віру на міцній основі із впевненістю і підкоренням, досягаючи щастя через його плоди та результати.
А допомога тільки від Аллага.
Автор
Релігія Іслам
Релігія Іслам: це релігія, з якою Аллаг послав Пророка Мухаммада (мир йому та благословення Аллага) і завершив нею всі попередні релігії. Аллаг зробив Іслам завершеним для своїх рабів, дарував їм Свою милість і вибрав Іслам для них, як єдину істинну релігію. Тому Він не приймає від жодної людини іншої релігії, окрім Ісламу. Аллаг Всевишній сказав: {Мухаммад — не батько когось із ваших чоловіків, але Посланець Аллага й Печатка пророків! Аллаг про кожну річ Знаючий!} [Сура Аль-Ахзаб (Військові загони):40].
Всевишній сказав: {Сьогодні Я завершив вам вашу релігію, довів до кінця Свою милість до вас і схвалив Іслам як вашу релігію} [Сура Аль-Маїда (Трапеза):3].
Всевишній сказав: {Воістину, релігією перед Аллагом є Іслам} [Сура Аль-Імран (Родина Імрана):19].
Всевишній сказав: {Хто шукає іншої релігії замість Ісламу, від того не буде прийнято, а в наступному житті він буде серед тих, хто втратив все!} [Сура Аль-Імран (Родина Імрана):85].
Аллаг Всевишній зобов'язав усіх людей слідувати Ісламу, сказавши Своєму Посланцю (мир йому та благословення Аллага): {Скажи: «О люди! Я — посланець Аллага до вас усіх! Йому належить влада над небесами й землею; немає бога гідного поклоніння, крім Нього, Він дарує життя та смерть! Тож увіруйте в Аллага та Його Посланця — пророка, який не вміє писати, який увірував у Аллага та Його слово. Йдіть же за ним — можливо, попрямуєте ви прямим шляхом!»} [Сура Аль-А’раф (Загорожі):158].
У збірці Сахіх Муслім передається від Абу Хурайри (нехай буде задоволений ним Аллаг), що Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) сказав: «Присягаюся Тим, у Чиїй Руці душа Мухаммада, що будь-яка людина з цієї громади, чи то іудей, чи то християнин, який почує про мене та помре, так і не повіривши в те, з чим я був посланий, – неодмінно опиниться серед мешканців Вогню!”.
Іслам вимагає не тільки віри у те, що прийшло від Пророка (мир йому та благословення Аллага), але й прийняття цього з повною покірністю, а не просто формальної згоди. Саме тому, хоча Абу Таліб і вірив у те, що приніс Пророк (мир йому та благословення Аллага), і визнавав, що це найкраща з релігій, він не був мусульманином, оскільки не прийняв цю віру.
Релігія Іслам включає в себе всі блага, які містилися в попередніх релігіях, і відрізняється тим, що підходить для всіх часів, місць і народів. Аллаг сказав, звертаючись до Свого Пророка: {Зіслали Ми тобі Писання в істині, яке підтверджує те, що було до цього в писаннях, і тебе як наглядача над ним.} [Сура Аль-Маїда (Трапеза):48].
А значення того, що Іслам підходить для будь-якого часу, місця і народу, полягає в тому, що дотримання цієї релігії не суперечить інтересам суспільства в будь-який час або в будь-якому місці. Навпаки, вона сприяє його добробуту. Це не означає, що релігія підлаштовується під різні епохи, місця чи нації, як цього бажають деякі люди.
Іслам – це релігія істини, і Аллаг обіцяв підтримати тих, хто твердо дотримується її, і зробити їх переможцями над іншими. Аллаг сказав: {Він — Той, Хто послав Свого Посланця з прямим шляхом і релігією істини, щоб перевершити нею всі інші релігії, хоч це й було ненависним для багатобожників!} [Сура Ас-Сафф (Лави):9].
Всевишній сказав: {Тих серед вас, які увірували й робили добро, Аллаг обіцяв зробити намісниками на землі — так, як Він зробив намісниками їхніх попередників; Він неодмінно затвердить їхню релігію, яку Сам схвалив для них, і замінить їхній страх безпекою. Вони поклоняються Мені й не додають у поклонінні нічого. А хто після цього буде невдячним, ті — нечестиві!} [Сура Ан-Нур (Світло):55].
Іслам – це віра і закон, він досконалий у своїх віруваннях і законах:
1 - Іслам наказує вірити в єдиного Аллага і забороняє багатобожжя.
2 - Іслам наказує правдивість і забороняє брехню.
3 - Іслам наказує справедливість і забороняє несправедливість. Справедливість полягає у рівному ставленні до рівних і розрізнення між різними людьми. Іслам не наказує абсолютну рівність, як помилково вважають деякі люди, бо рівність між різними людьми є несправедливістю, яку не підтримує Іслам.
4 - Іслам наказує вірність і забороняє зраду.
5 - Іслам наказує дотримання обіцянок і забороняє підступність.
6 - Іслам наказує шанувати батьків і забороняє не слухняність.
7 - Іслам наказує підтримувати родинні зв’язки і забороняє їх розривати.
8 - Іслам наказує добре ставлення до сусідів і забороняє погане поводження з ними.
Загалом, Іслам наказує кожну доброчесність і забороняє кожен аморальний вчинок.
Всевишній Аллаг сказав: {Воістину, Аллаг закликає до справедливості, добрих справ і підтримання родинних зв'язків. Він забороняє мерзотне, відразне й нечестиве. І Він повчає вас — можливо, будете пам’ятати ви!} [Сура Ан-Нахль (Бджоли): 90].
Стовпи Ісламу
Стовпи Ісламу – це основи, на яких він будується, і їх п'ять: Вони згадані в хадісі, переданому від Ібн Умара (нехай буде задоволений ним Аллаг), де Пророк (мир йому та благословення Аллага) сказав: «Іслам побудований на п'яти основах: проголошення єдинобожжя – і в іншій версії: на п'яти основах – свідчення, що немає божества, гідного поклоніння, крім Аллага, і що Мухаммад є Його рабом і посланцем, виконання молитви, виплата закяту, піст в місяці Рамадан і здійснення Хаджу». Один чоловік запитав: «Хадж і піст в Рамадан?» Пророк відповів: «Ні, піст у Рамадан, а потім Хадж», так я почув це від Посланця Аллага (мир йому та благословення Аллага).
1 - Свідчення «Немає божества, гідного поклоніння, крім Аллага, і Мухаммад – Його раб і посланець» означає тверде переконання, вимовлене словами цього свідчення, ніби людина бачить це на власні очі. Це свідчення вважається одним стовпом, незважаючи на те, що воно включає дві частини:
Або тому, що Пророк (мир йому та благословення Аллага) є передавачем послання від Аллага, і свідчення про те, що він раб і посланець, є невід'ємною частиною свідчення: «Немає божества, гідного поклоніння, крім Аллага».
Або тому, що ці два свідчення є основою правильності та прийняття всіх вчинків, адже жодна справа не буде вірною і прийнятою, якщо вона не здійснена зі щирістю перед Аллагом і не відповідає слідуванню Посланцю (мир йому та благословення Аллага).
Щирість перед Аллагом підтверджує свідчення «Немає божества, гідного поклоніння, крім Аллага», а слідування Посланцю підтверджує свідчення «Мухаммад – раб і посланець Аллага».
Одним із плодів цього свідчення є звільнення серця і душі від рабства перед створіннями, і від слідування іншим, окрім посланців.
2 - Молитва – це поклоніння Аллагу через виконання її належним чином, у визначений час та з дотриманням усіх формальностей.
Плоди: відкриття серця, радість і утримання від гріхів і поганих вчинків.
3 - Сплата закяту – це поклоніння Аллагу через виплату обов'язкової частини з майна тим, хто має на це право.
Плоди: очищення душі від жадібності та задоволення потреб Ісламу і мусульман.
4 - Піст у Рамадан – це поклоніння Аллагу через утримання від усього, що порушує піст, протягом дня у місяці Рамадан.
Плоди: дисципліна душі до відмови від бажаного, заради вдоволення Аллага.
5 - Паломництво до Дому Аллага – це поклоніння через відвідування священного дому для виконання обрядів хаджу.
Плоди: виховання душі на витрати майна та фізичних зусиль в поклонінні Аллагу; тому Хадж вважається однією з форм джихаду на шляху Аллага.
Плоди, які ми згадали, щодо цих основ, і те, що не було згадано, роблять із суспільства чисту й благородну ісламську громаду, яка поклоняється Аллагу релігією істини, та ставиться до людей зі справедливістю й правдивістю. Адже інші приписи Ісламу стають правильними лише за належного виконання цих основ. Громада процвітає настільки, наскільки люди дотримуються свого релігійного обов'язку, і навпаки, їх проблеми виникають у тому розмірі, в якому вони нехтують своїм релігійним шляхом.
А хто хоче переконатися в цьому, нехай прочитає слова Всевишнього Аллага: {Якби жителі цих селищ увірували й були богобоязливими, Ми б відкрили їм благословення небес і землі. Але вони вважали це за брехню, тож Ми покарали їх за те, що вони здобули! Невже жителі селищ не побоювались, що їх буде спіткати Наше покарання вночі, коли вони сплять? Невже жителі селищ не побоювались, що їх буде спіткати Наше покарання зранку, коли вони віддаються забавам? Невже вони не мали страху перед хитрістю Аллага? Не мають страху перед хитрістю Аллага люди, які зазнають втрат!} [Сура Аль-А’раф (Загорожі):96-99].
І нехай зверне увагу на історію минулих народів, адже історія — це повчання для тих, хто має розум, і проникливість для того, у кого немає завіси на серці. І нехай допоможе нам Аллаг.
Основи віри Іслам
Як ми вже зазначали раніше, релігія Іслам — це віровчення і закон. Ми вже згадували деякі з її законів та основні стовпи, що є її фундаментом.
Що стосується віри Іслам, то її основи полягають у вірі в Аллага, Його ангелів, Його книги, Його посланців, у День Суду і у передвизначення доброго та поганого.
Ці основи підтверджуються в Книзі Аллага та в Сунні Його Посланця (мир йому та благословення Аллага).
У Книзі Аллага Всевишній говорить: {Благочестя полягає не в тому, щоб ви повертали свої обличчя на схід чи на захід, а благочестивим є той, хто увірував в Аллага, в Останній День, в ангелів, у Писання та у пророків} [Сура Аль-Бакара (Корова):177]. А щодо передвизначення, Він говорить: {Воістину, Ми створили кожну річ згідно із передвизначенням. Наш наказ — єдиний і виконується в одну мить} [Сура Аль-Камар (Місяць):49-50].
Пророк (мир йому та благословення Аллага) сказав, відповідаючи на запитання Джибріля про віру: «Віра — це вірити в Аллага, Його ангелів, Його книги, Його посланців, Останній день і вірити в передвизначення доброго та поганого».
Віра в Аллага Всевишнього
Що стосується віри в Аллага, то вона включає чотири аспекти:
1- Віра в існування Аллага:
Докази існування Аллага: вроджена природа (фітра), розум, шаріат та чуттєве сприйняття.
1 - Що стосується вродженого доказу існування Аллага, то кожна істота народжується з природною вірою у свого Творця без попередніх роздумів чи навчання. Відхиляється від цієї природної віри лише той, у кого з'являється зовнішній вплив, що відводить його від цієї віри. Це підтверджується словами Пророка Мухаммада (мир йому та благословення Аллага): «Кожен народжується з природною вірою (фітрою), але батьки роблять його іудеєм, християнином або вогнепоклонником».
2- Що стосується свідчення розуму про існування Аллага, то всі ці створіння — як минулі, так і теперішні — обов'язково повинні мати Творця, який їх створив; адже вони не можуть створити себе самі, і не можуть виникнути випадково.
Вони не можуть створити самі себе, тому що неможливо, щоб річ створила себе, адже до свого існування її не було, тож як вона могла бути творцем?
І не можуть вони виникнути випадково, оскільки кожен наслідок повинен мати причину, яка його спричиняє. До того ж, їхнє існування за таким чудовим порядком, гармонією, та злагодженістю між причинами й наслідками, а також між самими створіннями, абсолютно виключає можливість випадковості; адже те, що виникло випадково, не може мати таку структуру від початку, тож як воно могло б залишатися впорядкованим під час свого існування та розвитку?
Якщо неможливо, щоб ці створіння створили себе самі або виникли випадково, то обов'язково має бути Творець, який їх створив, — це Аллаг, Господь світів.
Аллаг наводить цей раціональний аргумент і беззаперечний доказ у сурі «Ат-Тур», де сказано: {Хіба вони створені без Творця, або ж вони самі є творцями?} [Сура Ат-Тур (Гора):35]. Тобто вони не могли бути створені без Творця, і вони не створили самих себе; отже, Творцем є Аллаг. Саме тому, коли Джубайр ібн Му'тім (нехай буде задоволений ним Аллаг) почув, як Пророк Мухаммад (мир йому та благословення Аллага) читає ці аяти із сури «Ат-Тур», де говориться: {Хіба вони створені без Творця, або ж вони самі є творцями? Хіба вони створили небеса й землю? Але ні, вони не переконані. Хіба вони володіють скарбницями твого Господа? Або ж вони контролюють усе?} [Сура Ат-Тур (Гора):35-37].
Тоді Джубайр, який ще був багатобожником, сказав: «Моє серце ледь не вилетіло, і це був перший раз, коли віра закарбувалася в моєму серці».
Ось приклад, який це пояснює: якщо хтось розповість вам про величезний палац, оточений садами, між якими течуть річки, наповнений меблями і прикрашений різноманітними оздобленнями та доповненнями, і скаже вам, що цей палац створив сам себе або виник випадково без будь-якого творця, ви відразу відкинете це і вважатимете такі слова абсурдом. Чи можна тоді вважати, що цей величезний Всесвіт із землею, небом, планетами, явищами та надзвичайно гармонійною системою, сам себе створив або виник випадково без Творця?
3 - Що стосується доказів існування Аллага, наведених у священних писаннях, то всі небесні книги підтверджують це. Те, що вони містять справедливі закони, які враховують інтереси людей, є доказом того, що ці писання походять від Мудрого Господа, Який знає, що краще для Його творінь. Крім того, те, що ці книги містять пророцтва про події, які дійсно відбулися, є свідченням того, що їх Автор — Господь, Який здатний втілювати Свої слова в реальність.
4- Що стосується доказів існування Аллага, заснованих на відчуттях, то вони поділяються на два види:
Одним із доказів є те, що ми чуємо й бачимо, як Аллаг відповідає на молитви тих, хто звертається до Нього, та допомагає тим, хто потрапив у біду, що є дійсним доказом Його існування: {А Нух закликав Нас ще раніше; Ми відповіли йому} [Сура Аль-Анбія (Пророки):76]. Всевишній сказав: {Ви просили допомоги в свого Господа, і Він відповів вам} [Сура Аль-Анфаль (Військова здобич):9].
В достовірному хадісі аль-Бухарі передано від Анаса ібн Маліка (нехай буде задоволений ним Аллаг) що одного разу бедуїн прийшов у п'ятницю, коли Пророк (мир йому та благословення Аллага) проголошував хутбу, і сказав: "О Посланцю Аллага, наше майно знищено, а сім'ї голодують, попроси Аллага за нас". Тоді Пророк підняв руки і попросив Аллага, після чого хмари піднялися, немов гори, і дощ пішов до того моменту, коли Пророк не зійшов з мінбару, і я побачив, як краплі дощу стікали з його бороди.
Наступної п'ятниці той же бедуїн або інший чоловік сказав: "О Посланцю Аллага, будівлі руйнуються, а майно тоне, попроси Аллага за нас". Пророк (мир йому і благословення Аллага) підняв руки і сказав: «О Аллаг, нехай дощ йде навколо нас, а не на нас». І як тільки він вказував на певну сторону, хмари розходилися.
Досі, хто щиро звертається до Аллага з молитвою і виконує умови її прийняття, отримує відповідь на свої прохання.
Другий вид полягає в тому, що чудеса пророків, які бачили або чули люди, є незаперечним доказом існування Того, хто їх послав — Аллага, оскільки ці явища виходять за межі можливостей людини і створені Аллагом, як підтримка для Його посланців.
Прикладом є диво Муси (мир йому), коли Аллаг наказав йому вдарити своєю палицею по морю. Він вдарив, і море розділилося на дванадцять сухих шляхів, а вода стояла між ними, наче гори. Аллаг сказав: {Тоді Ми відкрили Мусі: «Удар своєю палицею по морю!» Воно розділилося, а кожна частина була наче висока гора!} [Сура Аш-Шуара (Поети):63].
Іншим прикладом є диво Іси (мир йому), коли він воскресав мертвих і виводив їх із могил за дозволом Аллага. Аллаг сказав про нього: {Я воскрешу померлого — з дозволу Аллага} [Сура Аль-Імран (Родина Імрана):49]. І Аллаг сказав: {і коли воскресав померлих із дозволу Мого} [Сура Аль-Маїда (Трапеза):110].
Третім прикладом є диво Мухаммада (мир йому та благословення Аллага), коли курайшити попросили у нього диво, і він показав на місяць, і той розколовся на дві частини, які бачили люди. Аллаг говорить про це: {Наблизився час і розколовся місяць! Коли вони бачать знамення, то відвертаються й кажуть: «Справжнє чаклунство!»} [Сура Аль-Камар (Місяць):1-2].
Ці матеріальні дива, які Аллаг дає для підтримки Своїх посланців і для їхньої перемоги, безсумнівно свідчать про існування Всевишнього.
Другим аспектом віри в Аллага є віра в Його панування, тобто те, що Він — єдиний Господь, у Нього немає ні співтоваришів, ні помічників.
Господь — це Той, Хто створює, володіє і керує всім. Тож немає іншого Творця, крім Аллага, немає іншого Володаря, крім Нього, і немає іншої влади, окрім Його. Аллаг сказав: {Хіба не Йому належить створення й вирішення?} [Сура Аль-А’раф (Загорожі):54]. І Аллаг сказав: {Такий Аллаг, ваш Господь! Йому належить влада, а ті, кого ви кличете замість Нього, не владні навіть над плівкою з кісточки фініка!} [Сура Фатир (Творець):13].
І не відомо, щоб хтось із людей заперечував Господство Аллага, хіба що це було зроблено через впертість або наперекір власним переконанням, як це сталося з фараоном, коли він сказав своєму народу: {Я ваш найвищий господь} [Сура Ан-Назіат (Ті, що висмикують): 24], або коли сказав: {О знатні, я не знаю для вас іншого бога, крім себе} [Сура Аль-Касас (Розповідь):38]. Але це не було його переконанням, а лише прояв впертості. Аллаг сказав: {І вони відкинули це з несправедливості й гордині, хоча їхні душі переконалися в істині} [Сура Ан-Намль (Мурахи):14]. І Муса сказав фараону, як це передано в словах Аллага: {Воістину, ти вже знаєш, що ці знамення — ясні докази — зіслав саме Господь небес і землі. Воістину, я думаю, о фараон, що ти загинеш!} [Сура Аль-Ісра (Нічна подорож):102]. Тому багатобожники визнавали панування Аллага, хоч і приписували Йому співтоваришів у поклонінні. Аллаг сказав: {Запитай: «Кому належить земля і ті, хто на ній, якщо ви знаєте?» Вони скажуть: «Аллагу!» Скажи: «То невже ви не замислитесь?» Запитай: «Хто Господь семи небес і великого Трону?» Вони скажуть: «Аллаг!» Скажи: «Невже ви не боїтесь?» Скажи: «У Чиїй руці влада над кожною річчю? Хто захищає та від Кого немає захисту, якщо ви знаєте?» Вони скажуть: «Аллаг!» Скажи: «Як же вас зачаровано!»} [Сура Аль-Мумінун (Віруючі):84-89].
І сказав Аллаг Всевишній: {Якщо ти запитаєш у них, хто створив небеса і землю, то вони неодмінно скажуть: «Їх створив Всемогутній, Всезнаючий!»} [Сура Аз-Зухруф (Прикраси):9].
І сказав Аллаг Пречистий: {Якщо ти запитаєш у них про те, хто їх створив, вони неодмінно скажуть: «Аллаг!» Як же заблукали вони!} [Сура Аз-Зухруф (Прикраси):87].
Наказ Аллага охоплює як всі справи цього світу, так і шаріат, адже Він є управителем світу, який вирішує в ньому все згідно зі Своєю волею, відповідно до Своєї мудрості. Так само Він є законодавцем у справах поклоніння і встановлює правила взаємодії між людьми згідно зі Своєю мудрістю. Той, хто поряд з Аллагом визнає іншого законодавця в поклонінні або суддю у справах взаємин між людьми, той здійснив багатобожжя і не досяг справжньої віри.
Третій вид, що входить до віри в Аллага, – це віра в Його Божественність, тобто в те, що лише Він є істинним Богом і немає іншого божества, яке заслуговує на поклоніння. Слово "Бог" означає "Той, кому поклоняються" з любов'ю і зі звеличенням.
Аллаг Всевишній сказав: {Ваш Бог – єдиний Бог. Немає божества, гідного поклоніння, крім Нього, Милостивого, Милосердного} [Сура Аль-Бакара (Корова):163]. І сказав: {Аллаг засвідчив, що немає божества, гідного поклоніння, крім Нього, і ангели, і вчені – Він підтримує справедливість. Немає божества, крім Нього, Всемогутнього, Мудрого} [Сура Аль-Імран (Родина Імрана):18]. І кожен, хто вважає когось іншим богом поряд з Аллагом і поклоняється цьому – його божественність є неправдивою. Аллаг сказав: {Це тому, що Аллаг – це істина, а те, до чого вони закликають замість Нього, – неправда, і що Аллаг – це Всевишній, Великий} [Сура Аль-Хадж:62]. Їх назва "боги" не робить їх справжніми богами. Аллаг сказав про аль-Лат, аль-Уззу і Манат: {Це лише імена, якими ви і ваші батьки їх назвали. Аллаг не дав їм жодного повноваження} [Сура Ан-Наджм (Зоря):23].
Аллаг сказав про Худа, мир йому, що він сказав своєму народу: {Невже ви будете сперечатися зі мною про імена, вигадані вами й вашими батьками? Аллаг не посилав щодо них жодного доказу} [Сура Аль-А’раф (Загорожі):71].
Аллаг сказав про Юсуфа, мир йому, що він сказав своїм двом товаришам по в’язниці: {О мої друзі по в’язниці! Краще різні боги чи Аллаг — Єдиний, Всепереможний? Ви поклоняєтеся тільки іменам, якими назвали їх ви та ваші батьки. Аллаг не відсилав про них жодного доказу.} [Сура Юсуф:39-40].
Тому всі посланці, мир їм, говорили своїм народам: {Поклоняйтеся Аллагу! У вас немає бога, крім Нього!} [Сура Аль-А’раф (Загорожі): 59]. Але багатобожники відмовилися від цього, і взяли собі інших богів, поклоняючись їм поряд з Аллагом, шукаючи у них допомоги та заступництва.
Аллаг спростував дії багатобожників через два логічних аргументи:
По-перше: Ці ідоли, яких вони прийняли як божества, не мають жодних властивостей божества. Вони є створеними, а не творцями, вони не можуть приносити користь тим, хто їм поклоняється, не можуть захистити їх від шкоди, не володіють життям і смертю, і не володіють нічим у небесах і на землі.
Аллаг каже: {Замість Нього вони беруть собі богами тих, які нічого не створюють, але створені самі; тих, які не мають влади завдати собі шкоди чи принести користь; тих, які не мають влади ні над смертю, ні над життям, ні над воскресінням!} [Сура Аль-Фуркан (Розрізнення):3].
Аллаг сказав: {Скажи: «Покличте тих, кого ви вигадали замість Аллага!» Вони не мають влади навіть над порошинкою ні на небесах, ні на землі. Вони не мають там жодної частки, і немає в Нього помічників серед них!Заступництво перед Ним допоможе тільки тому, кому Він дозволить.} [Сура Саба (Савське царство):22-23]. І сказав Всевишній: {Невже вони будуть додавати Йому рівними тих, які нічого не створюють і створені самі? Вони не здатні допомогти їм і не можуть допомогти навіть собі!} [Сура Аль-А’раф (Загорожі):191-192].
Якщо ці ідоли знаходяться в такому стані, то поклоніння їм — це одне з найбезглуздіших і найабсурдніших дій.
По-друге: Ці багатобожники визнають, що Аллаг — єдиний Господь, який створив усе і володіє всім. Це змушує їх визнати Його також єдиним божеством, якому потрібно поклонятися, так само як вони визнають Його єдиним Творцем і Господом. Як сказав Аллаг: {О ви, люди! Поклоняйтеся Господу вашому, Який створив і вас, і тих, що жили перед вами. Можливо, ви будете богобоязливими! Тому, Хто створив для вас землю ложем, а небо — стелею, Хто зіслав із неба воду й проростив нею плоди для вашого прожитку. Тож не додавайте Аллагу рівних, адже ви знаєте!} [Сура Аль-Бакара (Корова):21-22].
І сказав: {І якщо ти запитаєш їх: "Хто створив їх?", вони обов'язково скажуть: "Аллаг". Тоді як вони можуть відвернутися?} [Сура Аз-Зухруф (Прикраси):87].
І сказав: {Скажи: Хто дає вам засоби для життя з неба і землі? Хто володіє слухом і зором? Хто виводить живе з мертвого і мертве з живого? Хто керує всіма справами? І вони скажуть: "Аллаг". Скажи: Тоді чому ви не боїтеся Його? Це Аллаг, ваш Господь в істині. Що може бути після істини, крім хибності? Як ви відвернуті} [Сура Юнус:31-32].
Четверта частина віри в Аллага — віра в Його імена та атрибути:
Тобто, ми стверджуємо те, що Аллаг приписав Сам Собі у Своїй Книзі або в Сунні Свого Посланця (мир йому та благословення Аллага) з імен та якостей, у спосіб, який гідний Його, без спотворення, заперечення, уявлення про те, як це виглядає, чи уподібнення. Аллаг Всевишній сказав: {Аллагу належать прекрасні імена. Тож просіть Його ними й залиште тих, які спотворюють імена Його. Їх винагородять за те, що вони робили!} [Сура Аль-А’раф (Загорожі):180]. Сказав Всевишній: {Аллагу належать найвищі якості, і Він — Всемогутній, Мудрий!} [Сура Ар-Рум (Ромеї):27]. Сказав Всевишній: {Немає нічого, схожого на Нього! А Він — Всечуючий, Всебачущий!} [Сура Аш-Шура (Рада):11].
Дві групи людей помилялися в цьому питанні:
Перша група — це "му'аттіла" (ті, що заперечують), які заперечували імена або атрибути Аллага або частково, виправдовуючи це тим, що їх визнання призводить до уподібнення Аллага Його творінням. Це твердження хибне з кількох причин:
По-перше: Воно призводить до суперечностей у словах Аллага, бо Аллаг підтвердив Свої імена та атрибути, але водночас заперечив, що щось подібне до Нього існує. Якби ствердження атрибутів означало б уподібнення, це призвело б до суперечностей у Корані.
По-друге: Не обов’язково, що дві речі, які мають однакову назву або властивість, будуть однаковими. Наприклад, двоє людей можуть бути однаково здатними чути, бачити та говорити, але це не означає, що їхнє розуміння, слух, зір і мова будуть однаковими.
Це ж саме стосується тварин — у них є лапи, очі та вуха, але це не означає, що вони мають ті ж самі характеристики, що й люди.
Якщо навіть між творіннями є суттєві відмінності в їхніх атрибутах, то між Творцем і творінням різниця набагато більша.
Друга група — це "мушаббіга" (ті, що уподібнюють Аллага), які підтверджують імена та атрибути Аллага, але зробили висновок, що Аллаг схожий на Свої творіння. Це також хибне твердження з кількох причин:
По-перше: Уподібнення Аллага Його творінням є хибним і протирічить розуму та одкровенню.
По-друге: Аллаг говорить до людей мовою, яку вони розуміють за своєю сутністю, але істинна природа цих атрибутів невідома нікому, окрім Аллага.
Коли Аллаг каже, що Він має слух і зір, ми розуміємо, що це означає сприйняття звуків і образів, але не можемо осягнути, як саме ці атрибути виявляються у Нього, адже навіть між творіннями є велика різниця у сприйнятті звуків та образів.
І якщо Аллаг повідомив про Себе, що Він піднісся на Свій Трон, то піднесення (істава) з точки зору основного значення відоме. Однак істинна сутність цього піднесення у тому вигляді, в якому це стосується Аллага, невідома нам, оскільки істинна сутність затвердження різниться у відношенні до творінь, отже, сидіння на стільці не таке саме, як сидіння на спині упираючогось і неспокійного верблюда. Якщо серед творінь є така різниця, то між затвердженням Творця і Його творінь різниця ще більш очевидна і значна.
Віра в Аллага з описаних аспектів приносить численні плоди для віруючих:
По-перше: Досягнення єдинобожжя Аллага, коли надії та страхи не спрямовані на когось іншого, крім Нього.
По-друге: Досконала любов до Аллага і Його велич, яка виникає через Його прекрасні імена та найвищі якості.
По-третє: Істинне поклоніння Аллагу через виконання Його наказів і уникнення забороненого.
*
Віра в ангелів
Ангели: це прихований світ, створені істоти, які поклоняються Аллагу і не мають жодних властивостей божественності чи влади над світом. Аллаг створив їх із світла, наділив повною покорою Його велінням та силою для виконання цих велінь. Аллаг говорить: {Йому належать усі, хто на небесах і на землі! А ті, хто поряд із Ним, не проявляють гордість над поклонінням Йому й не втомлюються! Вони невтомно прославляють Його вночі та вдень!} [Сура Аль-Анбія (Пророки):19-20].
Їх дуже багато, і лише Аллаг знає їх точну кількість. У двох достовірних збірниках хадісів (Бухарі і Муслім) передано від Анаса, що під час нічного піднесення Пророку Мухаммаду (мир йому та благословення Аллага) було показано Небесний Дім, у якому кожного дня моляться 70 тисяч ангелів, які, завершивши молитву, більше ніколи не повертаються туди.
Віра в ангелів включає чотири види:
1 - Віра в їх існування.
2 - Віра в тих, чиї імена нам відомі, наприклад Джибріль (Гавриїл), і загальна віра в тих, чиї імена нам невідомі.
3 - Віра у відомі нам їхні характеристики, такі як Джибріль, якого Пророк (мир йому і благословення Аллага) бачив у його істинній формі із 600 крилами, що закривали горизонт.
І ангел може за наказом Аллага набувати вигляду чоловіка, як це сталося з Джибрілем, коли Аллаг відправив його до Марії, і він з’явився їй у вигляді чоловіка. А також коли Джибріль прийшов до Пророка (мир йому та благословення Аллага), сидячи серед його сподвижників. Він з'явився у вигляді чоловіка з дуже білим одягом, дуже чорним волоссям, без ознак подорожі, і ніхто з присутніх його не впізнав. Він сів перед Пророком (мир йому та благословення Аллага), притуливши свої коліна до його колін, поклав свої руки на його стегна і запитав Пророка (мир йому та благословення Аллага) про іслам, іман(віру), благочестя(іхсан), кінець світу та його ознаки. Пророк (мир йому та благословення Аллага) відповів на його питання, і тоді Джибріль пішов. Потім Пророк (мир йому та благословення Аллага) сказав: «Це був Джибріль, він прийшов навчити вас вашої релігії».
Також ангели, яких Аллаг відправив до Ібрагіма та Лута, з'явилися у вигляді чоловіків.
4 - Віра в їхню діяльність, яку вони виконують за наказом Аллага, такі як звеличення Його та поклоніння Йому в день і ніч без будь-якої втоми або ослаблення.
Деякі ангели мають спеціальні обов'язки.
Наприклад, Джибріль, охороняє Одкровення Аллага, якого Аллаг посилає пророкам і посланцям.
Мікаіль — ангел, відповідальний за дощ та рослинність.
Ісрафіл — ангел, якому доручено дути в сурму в Судний день та під час Воскресіння.
Ангел смерті — відповідальний за забирання душ під час смерті.
Малік — охороняє Пекло, відповідальний за Вогонь.
Також ангели, відповідальні за ембріони в утробах, яких Аллаг відправляє до людини після чотирьох місяців з моменту зачаття, щоб записати його долю, термін життя, вчинки та чи буде він щасливим або нещасним.
Є ангели, відповідальні за запис вчинків людей. Кожна людина має двох ангелів, один праворуч, другий ліворуч.
Також є ангели, відповідальні за допит мертвих у їхніх могилах. Два ангели приходять до людини після її смерті та запитують про Господа, релігію та пророка.
Віра в ангелів приносить багато користі, деякі з них:
Перша: знання про велич Аллага, Його силу та владу, адже велич творіння вказує на велич Творця.
Друга: подяка Аллагу за Його турботу про людей, оскільки Він доручив ангелам охороняти їх, записувати їхні вчинки та піклуватися про них.
Третя: любов до ангелів за те, що вони виконують свої обов'язки з поклоніння Аллагу.
Деякі люди з числа відступників заперечують, що ангели є матеріальними істотами, і стверджують, що вони представляють лише сили добра, закладені в творіннях. Це твердження суперечить словам Аллага та Сунні Пророка (мир йому та благословення Аллага), а також йде всупереч загальної згоди мусульман.
Аллаг сказав: {Хвала Аллагу, Творцю небес і землі, Який зробив ангелів посланцями, котрі мають два, три й чотири крила.} [ Сура Фатір (Творець):1].
Аллаг також сказав: {Якби ти міг бачити, як ангели забирають душі невіруючих! Вони б'ють їх по обличчях і спинах...} [Сура Аль-Анфаль (Військова здобич):50].
Аллаг сказав: {Якби ти бачив несправедливих у темряві смерті, як тягнуться до них руки ангелів: «Віддайте свої душі!»} [Сура Аль-Ан’ам (Худоба):93].
Аллаг також сказав: {Коли страх залишить їхні серця, вони скажуть: “Що сказав ваш Господь?”. Вони скажуть: “Істину. Так як Він Всевишній, Великий!”} [ Сура Саба (Савське царство):23].
Щодо жителів Раю, Аллаг сказав: {Ангели увійдуть до них з усіх воріт і скажуть: “Мир вам за ваше терпіння! Яка ж прекрасна остаточна оселя!”} [Сура Ар-Рад (Грім):23-24].
У достовірному хадісі, переданому Аль-Бухарі від Абу Хурайри, Пророк (мир йому та благословення Аллага) сказав: «Якщо Аллаг любить людину, Він кличе Джибріля: “Воістину, Аллаг любить такого, тож люби його”. Джибріль починає любити його, а потім він оголошує це жителям небес: “Аллаг любить такого, тож любіть його”. Тож жителі небес починають любити його, і на землі для нього поширюється любов».
А ось також хадіс від Абу Хурайри (нехай буде задоволений ним Аллаг), який передав: Пророк (мир йому та благословення Аллага) сказав: "Якщо настає п'ятниця, на кожних дверях мечеті стоять ангели і записують, хто прийшов першим, а хто другим. Коли ж імам сідає, вони згортають свої записи та приходять слухати хутбу."
Ці тексти прямо вказують на те, що ангели є матеріальними істотами, а не духовними силами, як стверджують деякі люди з відхиленими переконаннями. Відповідно до цих текстів мусульмани єдиноголосно дійшли згоди.
*
Віра в Писання:
Книги: множина від слова «книга» в значенні «написане».
Тут мається на увазі Книги, які Аллаг зіслав своїм пророкам, як милість для людей та керівництво, щоб вони могли досягти щастя у цьому світі й у вічному житті.
Віра в Книги включає чотири аспекти:
Перший: віра в те, що їхнє зіслання від Аллага є правдою.
Другий: віра в ті Книги, назви яких нам відомі, такі як Коран, який було зіслано Мухаммаду (мир йому та благословення Аллага), Тора, яку було зіслано Мусі (мир йому), Євангеліє, яке було зіслане Ісі (мир йому), і Псалтир, який був дарований Дауду (мир йому). Що стосується тих Книг, назви яких нам не відомі, то ми віримо в них загалом.
Третій: підтвердження істинності того, що є правдивим у їхніх повідомленнях, таких як повідомлення в Корані, а також у тих Книгах, які не було змінено або спотворено.
Четвертий: виконання постанов тих книг, які не були скасовані, та прийняття їх з повною покорою, незалежно від того, чи зрозуміли ми їхню мудрість чи ні. Усі попередні писання були скасовані Священним Кораном. Аллаг Всевишній сказав: {Ми зіслали тобі Писання з істиною, підтвердженням того, що було до нього зі Святого Писання, і наглядом над ним} [Сура Аль-Маїда (Трапеза):48], тобто воно є суддею над попередніми писаннями.
Отже, не дозволяється виконувати жоден із приписів попередніх писань, окрім тих, що підтверджені й схвалені Кораном.
Віра в писання приносить численні важливі плоди, серед яких:
По-перше: усвідомлення турботи Аллага про Своїх рабів, адже Він зіслав кожному народу книгу, щоб вести їх до правильного шляху.
По-друге: усвідомлення мудрості Аллага у Його законах, оскільки Він призначив кожному народу те, що відповідає їхнім умовам і потребам, як сказав Аллаг : {Кожному з-посеред вас встановили Ми різні закони й приписи.} [Сура Аль-Маїда (Трапеза):48].
Третє: вдячність за цю милість Аллага.
*
Віра в посланців
Посланці: множина від слова "расуль" (посланець), що означає "надісланий", тобто той, кого відправили з метою повідомити певне послання.
Під цим терміном маються на увазі люди, яким було послано одкровення і які отримали завдання донести його іншим.
Першим з посланців був Нух (Ной), мир йому, а останнім – Мухаммад (мир йому та благословення Аллага).
Сказав Аллаг: {Воістину, Ми дарували тобі одкровення, як дарували його Нуху та пророкам після нього} [Сура Ан-Ніса (Жінки):163].
У «Сахіх аль-Бухарі» передано від Анаса ібн Маліка (нехай буде задоволений ним Аллаг) у хадісі про заступництво, що Пророк (мир йому та благословення Аллага): «Згадав, що люди прийдуть до Адама, щоб він заступився за них, але він вибачиться перед ними та скаже: "Йдіть до Нуха, першого посланця, якого Аллаг відправив"» — і далі продовжується весь хадіс.
І сказав Аллаг про Мухаммада (мир йому та благословення Аллага): {Мухаммад - не був батьком когось із ваших чоловіків, але він – посланець Аллага і печатка пророків} [Сура Аль-Ахзаб (Військові загони):40].
І не було жодного народу, якому Аллаг не послав би посланця із самостійним законом для його людей або пророка, якому було послано одкровення з попереднім законом для його відновлення. Аллаг Всевишній сказав: {До кожного народу Ми відправляли посланця: «Поклоняйтесь Аллагу та уникайте тагута!»} [Сура Ан-Нахль (Бджоли):36].
Сказав Аллаг: {Ми відправили тебе з істиною, як доброго вісника та застерігача! Немає народу, до якого не приходив би застерігач!} [Сура Фатір (Творець):24].
Сказав Аллаг: {Воістину, Ми зіслали Таурат, у якому було керівництво та світло, за яким судили пророки, які підкорилися Аллагу, для тих, хто став іудеями} [Сура Аль-Маїда (Трапеза):44].
Пророки є створеними людьми, які не мають жодних божественних атрибутів чи влади. Аллаг сказав про свого Пророка Мухаммада, який є найвищим серед пророків і має найбільшу пошану перед Аллагом: {Скажи: «Я не маю влади зробити собі добро чи заподіяти шкоди, хіба що побажає цього Аллаг. Якби я знав таємне, то примножив би собі добро, а зло не торкнулося б мене. Воістину, я — застерігач і добрий вісник для віруючих людей!»} [Сура 7: Аль-А’раф (Загорожі):188].
І сказав Аллаг: {Скажи: «Я не маю влади ні заподіяти вам шкоду, ні направити вас на прямий шлях!». Скажи: «Ніхто не захистить мене від Аллага, і я не знайду притулок ні в кого } [Сура Аль-Джин (Джини):21-22].
І їм притаманні людські властивості: хвороба, смерть, потреба в їжі, питті та інше. Аллаг Всевишній сказав про Ібрагіма (мир йому), коли він описував свого Господа: {Який мене годує та поїть, зцілює мене, коли я хворію; який умертвить мене, а потім оживить} [Сура Аш-Шуара (Поети):79-81].
І Пророк (мир йому та благословення Аллага) сказав: «Я лише людина, як і ви, я також забуваю, як і ви, тому, якщо я забуду, нагадайте мені».
Аллаг описав їх (пророків), як своїх рабів на найвищих рівнях відданості, у контексті похвали їм. Він сказав про Нуха (мир йому): {Воістину, він був вдячним рабом!} [Сура Аль-Ісра (Нічна подорож):3]. І сказав про Мухаммада (мир йому): {Благословенний Той, Хто зіслав Розрізнення своєму рабу, щоб він був застерігачем для світів!} [Сура Аль-Фуркан (Розрізнення):1].
І Він сказав про Ібрагіма, Ісхака та Якуба (мир їм): {Згадай Наших рабів Ібрагіма, Ісхака та Якуба, наділених силою та проникливістю! Воістину, Ми обрали їх за їхнє щире згадування наступного життя. Вони біля Нас — серед обраних, найкращих.} [Сура Сад:45-47].
І Він сказав про Ісу, сина Мар'ям: {Воістину, він — лише раб, якому Ми дарували Свою милість та зробили прикладом для синів Ісраїля!} [Сура Аз-Зухруф (Прикраси):59].
Віра в пророків включає чотири аспекти:
Перше: Віра в те, що їхні місії є істинними від Аллага. Той, хто не вірить у послання хоча б одного з них, заперечує всіх пророків, як сказав Аллаг: {Народ Нуха вважав посланців брехунами} [Сура Аш-Шуара (Поети):105)]. Аллаг визнав, що вони заперечили всіх пророків, хоча в той час не було інших пророків, окрім Нуха. Таким чином, християни, які заперечують Мухаммада (мир йому та благословення Аллага) і не слідують за ним, насправді заперечують і Ісу, сина Марʼям (мир йому), і також не йдуть за ним. Особливо зважаючи на те, що Іса (мир йому) повідомив їх про Мухаммада (мир йому та благословення Аллага). І немає сенсу у цій звістці, якщо Мухаммад (мир йому та благословення Аллага) не є пророком для них, якого Аллаг послав, щоб врятувати їх від омани й направити на прямий шлях.
Друге: віра в тих пророків, імена яких нам відомі, як Мухаммад, Ібрагім, Муса, Іса та Нух (мир їм усім). Ці п’ятеро є пророками рішучості, і Аллаг згадав їх у двох місцях Корану: {Ось Ми взяли завіт із пророками: з тобою, з Нухом, з Ібрагімом, з Мусою та Ісою, сином Мар’ям. Ми уклали з ними суворий завіт} [Сура Аль-Ахзаб (Військові загони):7]. Та Його слова: {Він встановив вам у релігії те, що заповів Нуху, те, що Ми відкрили тобі, те, що Ми заповіли Ібрагіму, Мусі та Ісі: «Тримайтеся релігії та не розходьтеся поміж собою в ній!» Важко багатобожникам те, до чого ти закликаєш їх. Аллаг обирає Собі того, кого побажає, та веде прямим шляхом того, хто до Нього звертається!} [Сура Аш-Шура (Рада):13].
А щодо тих пророків, чиї імена ми не знаємо, ми віримо в них загалом. Як сказав Аллаг: {Ми відсилали посланців і раніше за тебе. Серед них є такі, про яких Ми тобі розповідали, а є й такі, про яких не розповідали.} [Сура Гафір (Той, Хто дарує пробачення):78].
Третє: вірити в ті звістки, що достовірно передані про них.
Четверте: дотримуватися законів того пророка, який був надісланий до нас, а це останній з них — Мухаммад (мир йому та благословення Аллага), який був надісланий до всього людства. Аллаг Всевишній сказав: {Та ж ні! Клянуся Господом твоїм, не увірують вони, поки не візьмуть тебе суддею в тому, що викликає суперечку між ними. Тоді в душах їхніх не знайдеться сумніву тому, що ти присудив, і вони цілком підкоряться йому.} [Сура Ан-Ніса (Жінки):65].
І віра в пророків приносить великі плоди, зокрема:
Перше: усвідомлення милості Аллага і Його турботи про Своїх рабів, адже Він надіслав до них пророків, щоб вказати їм шлях до Аллага і пояснити, як Йому потрібно поклонятися, оскільки людський розум не може самостійно досягти цього.
Друге: вдячність Аллагу за це велике благо.
Третє: любов до пророків (мир їм), їх повага і вихваляння відповідно до їхнього статусу, адже вони — посланці Аллага, які поклонялися Йому, передавали Його послання і радили Його рабам.
І противники істини заперечували своїх посланців, заявляючи, що посланці Аллага не можуть бути людьми! Аллаг нагадав про це твердження і спростував його своїми словами: {Після того, як прийшов до них прямий шлях, людям завадило увірувати тільки те, що вони сказали: «Невже Аллаг посланцем відправив людину?. Скажи: «Якби по землі спокійно ходили ангели, то Ми б зіслали вам ангела посланцем із неба!»} [Сура Аль-Ісра (Нічна подорож):94-95].
Аллаг спростував це твердження, тому що посланець повинен бути людиною, адже він посланий до жителів землі, які також є людьми. Якби жителі землі були ангелами, то Аллаг надіслав би до них з небес ангела-посланця, щоб він був подібним до них. І ось як Аллаг передав слова тих, хто заперечував пророків: {Їхні посланці говорили: «Невже ви маєте сумніви щодо Аллага, Творця небес і землі? Він кличе вас, щоб пробачити вам гріхи ваші й відстрочити до певного часу». Ті відповідали: «Та ви – люди, такі самі, як і ми. Ви прагнете відвернути нас від того, чому поклонялись наші батьки. Тож покажіть нам доказ ясний!». Їхні посланці говорили їм: «Ми — люди, такі самі, як і ви. Проте Аллаг дарує милість тому з рабів Своїх, кому побажає. Ми не дамо вам доказу без дозволу Аллага. І нехай віруючі покладаються на Аллага!»} [Сура Ібрагім:10-11].
*
Віра в Останній день
Віра в Останній день: це віра в День воскресіння, коли людей буде піднято для суду і отримання відплати за свої вчинки.
Він називається Останнім днем, оскільки після нього не буде іншого дня: мешканці Раю назавжди залишаться у своїх домівках, так само як і мешканці Пекла.
Віра в Останній день включає три основні види
Перше: віра у воскресіння — це переконання в тому, що мертві оживуть, коли пролунає друга сурма, і люди постануть перед Господом світів. Вони будуть босими, оголеними та без обрізання. Аллаг сказав: {Того Дня Ми згорнемо небо так, як згортають сувої для письма. Ми повторимо творіння так, як почали його вперше, що вже було обіцяно. Воістину, Ми зробимо це!} [Сура Аль-Анбія (Пророки):104].
Воскресіння — це істинний і незаперечний факт, на який вказують Коран, Сунна та єдність думок мусульман.
Сказав Аллаг: {Згодом ви неодмінно помрете, а потім, у День Воскресіння, вас знову піднімуть.} [Сура Аль-Мумінун (Віруючі):15-16].
Пророк (мир йому та благословення Аллага) сказав: «Люди будуть воскресені в День Суду босими, оголеними та необрізаними». Хадіс передано аль-Бухарі та Муслімом.
Усі мусульмани єдиноголосні щодо істинності цього, адже мудрість Аллага вимагає, щоб Він визначив для творінь повернення, де буде віддано кожному за виконання встановлених Ним законів, що були передані через Його посланців. Аллаг сказав: {Невже ви вважаєте, що Ми створили вас для забави, та що ви не повернетесь до Нас?} [Сура Аль-Мумінун (Віруючі):115]. І сказав Аллаг пророку (мир йому та благословення Аллага): {Воістину, Той, Хто зобов’язав тебе [проголошувати] цей Коран, неодмінно поверне тебе в місце повернення} [Сура Аль-Касас (Розповідь):85].
Друге: Віра в розрахунок і винагороду: кожен буде покликаний до звіту за свої вчинки й отримає за них відповідну відплату. Це підтверджується Кораном, Сунною і єдиноголосною згодою мусульман.
Сказав Аллаг: {Воістину, до Нас повернуться вони! Потім Нам належить розрахунок з ними!} [Сура Аль-Гашія (Покриваюче):25-26]. Сказав Аллаг: {Хто прийде з добрим вчинком, той матиме десять таких. А хто прийде із лихим вчинком, тому відплатять за нього; і ні з ким не вчинять несправедливо!} [Сура Аль-Ан’ам (Худоба):160]. Сказав Аллаг: {У День Воскресіння Ми встановимо справедливу вагу й ні з ким не вчинять несправедливо. Коли щось матиме навіть вагу гірчичного зерна, Ми все одно принесемо Його! Достатньо тієї лічби, що в Нас!} [Сура Аль-Анбія (Пророки):47].
Від Ібн Умара (нехай буде Аллаг задоволений ним і його батьком) передається, що Пророк (мир йому та благословення Аллага) сказав: «Воістину, Аллаг наближає віруючого, вкриває його Своїм покровом і приховує його [гріхи], кажучи: "Чи знаєш ти про такий-то гріх? Чи знаєш ти про такий-то гріх?" Віруючий відповідає: "Так, о Господь". Коли він визнає свої гріхи й розуміє, що загинув, Аллаг каже: "Я приховав їх тобі в земному житті й сьогодні пробачаю їх тобі". Потім йому дається книга його добрими справами. Що ж до невіруючих і лицемірів, то їх буде викрито перед усіма творіннями: "Це ті, які збрехали щодо свого Господа. Воістину, прокляття Аллага на несправедливих!"» Хадіс наводиться в двох достовірних збірниках хадісів.
Від Пророка (мир йому та благословення Аллага) достовірно передається: «Той, хто задумав зробити добру справу й виконав її, отримає від Аллага запис від десятьох добрих справ до сімсот і навіть більше. А той, хто задумав гріховну справу й здійснив її, отримає запис лише одного гріха».
Також мусульмани єдиноголосно погоджуються з наявністю відплати й покарання за вчинки, що є проявом божественної мудрості. Адже Аллаг зіслав Писання, послав пророків, зобов'язав рабів прийняти їхні настанови й виконувати те, що необхідно, і наказав боротися з тими, хто цьому протистоїть. Якби не існувало розрахунку й винагороди, це було б даремно, від чого далекий Всевишній, наймудріший Господь. Аллаг вказує на це, кажучи: {Ми неодмінно запитаємо тих, до кого приходили посланці. Ми неодмінно запитаємо й самих посланців! Ми неодмінно розповімо їм зі знаннями [про їхні вчинки]; адже Ми не були відсутніми!} [Сура Аль-А’раф (Загорожі):6-7].
Трете: Віра в Рай і Пекло, як вічні місця перебування творінь.
Рай — це місце насолоди, яке Аллаг підготував для праведних віруючих, які увірували в те, у що Аллаг звелів увірувати, виконували Його накази та наслідували Пророка щиро й віддано. Там будуть блага, «які око не бачило, вухо не чуло, і які не спадали у серце людині». Аллаг сказав: {Воістину, ті, які увірували й здійснювали добрі справи, вони — найкращі з творінь. Нагорода їм у їхнього Господа — сади вічності, в яких течуть ріки. Вони будуть там назавжди. Аллаг буде задоволений ними, а вони будуть задоволені Ним. Це — для тих, які бояться свого Господа!} [Сура Аль-Бейїна (Ясний доказ):7-8]. {Жодна душа не знає, яка насолода очей прихована для них за те, що вони робили!} [Сура Ас-Саджда (Земний уклін):17].
А Пекло — це місце покарання, яке Аллаг підготував для невіруючих і неправедних, які знехтували Ним і не слухалися Його посланців. Там є такі види страждань і покарань, які не спадуть на розум людини, Сказав Аллаг: {І бійтесь Вогню, який підготовано невіруючим!} [Сура Аль-Імран (Родина Імрана):131]. Сказав Всевишній: {Скажи: «Істина — від Господа вашого! Хто хоче, нехай вірує, а хто не хоче, нехай не вірує». Воістину, Ми підготували для нечестивих Вогонь, який накриє їх, наче намет. А коли вони благатимуть про допомогу, то допоможуть їм водою, схожою на розтоплений метал, який лишає опіки на обличчях. Гидкий цей напій і погане таке мешкання!} [Сура Аль-Кагф (Печера):29]. Сказав Аллаг: {Воістину, Аллаг прокляв невіруючих і підготував для них полум’я, де вони будуть назавжди! Не знайдуть вони ні покровителя, ні помічника! Того Дня їхні обличчя повертатимуться у Вогні. Вони говоритимуть: «Якби ж ми корилися Аллагу та Посланцю!»} [Сура Аль-Ахзаб (Військові загони):64-66].
Віра в Останній День приносить великі плоди, серед яких:
Перше: прагнення до виконання добрих справ і дотримання їх з надією на винагороду в той день.
Друге: острах перед скоєнням гріха або схваленням його, побоюючись покарання того Дня.
Третє: втіха для віруючого за втрачене у цьому світі, сподіваючись на нагороди та насолоду в житті вічному.
Невіруючі заперечили воскресіння після смерті, вважаючи це неможливим.
Це твердження є хибним, що підтверджується шаріатом, чуттєвим сприйняттям та розумом.
Що стосується Шаріату, то Аллаг Всевишній сказав: {Невіруючі думають, що вони ніколи не воскреснуть. Скажи: «Ні! Клянуся Господом моїм, ви воскреснете, а потім, воістину, сповістять вам про вчинки ваші! Це для Аллага легко!»} [Сура Ат-Тагабун (Взаємний обман):7]. Усі небесні книги єдиноголосно підтвердили його.
А щодо чуттєвого сприйняття: Аллаг показав Своїм рабам приклади воскресіння мертвих у цьому світі, і в сурі «Аль-Бакара» наведено п'ять прикладів цього, а саме:
Перший приклад: народ Муси (мир йому), коли вони сказали йому: {Ми не увіруємо тобі, поки не побачимо Аллага відкрито} [Сура Корова (Аль-Бакара):55]. Тоді Аллаг умертвив їх, а потім воскресив. І про це Аллаг сказав, звертаючись до синів Ісраїля: {А потім Ми воскресили вас, після вашої смерті — можливо, ви будете вдячні! І Ми затінили вас хмарою й зіслали вам манну та перепелів: «Їжте блага, якими Ми наділили вас!» Вони були несправедливі не до Нас, а до самих себе!} [Сура Аль-Бакара (Корова):55-56].
Другий приклад: історія про вбитого, через якого сперечалися сини Ісраїля, тоді Аллаг наказав їм зарізати корову й ударити тіло частиною її, щоб виявити вбивцю. Аллаг говорить про це так: {І коли ви вбили живу душу й сперечалися про це, Аллаг розкрив те, що приховували ви! Ми сказали: «Вдарте [померлого] якоюсь частиною корови! Так Аллаг оживляє мертвих і показує вам знамення Свої — можливо, ви зрозумієте!»} [Сура Аль-Бакара (Корова):72-73].
Третій приклад: історія народу, який, рятуючись від смерті, тисячами покинули свої домівки, але Аллаг умертвив їх, а потім воскресив. Про це сказано в словах Аллага: {Невже ти не бачив тих, які боялися смерті та й полишили домівки свої, хоча їх було тисячі? Тож Аллаг сказав їм: «Помріть!» — а потім оживив. Воістину, Аллаг — Володар великої милості до людей, проте більшість людей є невдячними!} [Сура Аль-Бакара (Корова):243].
Четвертий приклад: історія чоловіка, що проходив повз мертве поселення і почав сумніватися, як Аллаг може воскресити їх. Тоді Аллаг умертвив його на сто років, а потім воскресив. Аллаг говорить про це так: {Або того, хто проходив над селищем, яке було зруйновано до підвалин своїх. Він сказав: «Як же Аллаг оживить це все після смерті?» Тоді Аллаг зробив його самого мертвим на сто років, а потім оживив і сказав: «Скільки ж ти там був?» Той відповів: «Я був там день або частину дня!» Аллаг сказав: «Ні! Ти був там сто років! Поглянь на свою їжу та питво — вони не зазнали змін. Але поглянь на свого віслюка! Ми неодмінно зробимо тебе знаменням для людей. Тож поглянь на кістки, як Ми зберемо, а потім вкриємо м’ясом їх!» Коли стало це зрозуміло йому, він сказав: «Я знаю, що Аллаг спроможний на кожну річ!»} [Сура Аль-Бакара (Корова):259].
П’ятий приклад: історія Ібрагіма (мир йому), який попросив Аллага показати йому, як Він оживляє мертвих. Аллаг наказав йому зарізати чотири птаха, розділити їхні частини на довколишніх горах, а потім покликати їх. І частини птахів з’єдналися, і вони прилетіли до Ібрагіма (мир йому). Аллаг говорить про це так: {І ось сказав Ібрагім: «Господь! Покажи мені, як Ти даруєш життя померлим!» Той сказав: «Хіба ти ще не увірував?» Він відповів: «Так, але ж треба заспокоїти своє серце!» Сказав Аллаг: «Візьми чотирьох птахів, заріж їх, а потім поклади на кожній горі частинку з них. Після цього поклич їх — і вони з’являться перед тобою, поспішаючи! Знай, що Аллаг — Великий, Мудрий!»} [Сура Аль-Бакара (Корова):260].
Це реальні фізичні приклади, що вказують на можливість оживлення мертвих. Раніше вже згадувалися чудеса Іси сина Мар'ям, коли за дозволом Аллага він оживляв мертвих і виводив їх із могил.
Доказ з точки зору розуму розглянемо з двох аспектів:
Перший: Аллаг є Творцем небес і землі та всього, що в них. Той, хто здатен створити все з самого початку, неодмінно здатен і на відновлення. Аллаг каже: {Він — Той, Хто починає творіння, а потім повторює його. І це для Нього легко! Аллагу належать найвищі якості, і Він — Всемогутній, Мудрий!} [Сура Ар-Рум (Ромеї):27]. Сказав Всевишній: {Того Дня Ми згорнемо небо так, як згортають сувої для письма. Ми повторимо творіння так, як почали його вперше, що вже було обіцяно. Воістину, Ми зробимо це!} [Сура Аль-Анбія (Пророки):104]. І сказав Аллаг, наказуючи відповісти тим, хто заперечує можливість оживлення сухих кісток: {Скажи: «Оживить Той, Хто створив їх уперше! А Він знає про кожне творіння!} [Сура Йа.Сін:79].
Друге: земля може бути мертвою і нерухомою, без жодного зеленого дерева; потім проливається на неї дощ, і вона починає зеленіти і оживає, породжуючи різні прекрасні рослини. Той, хто здатен оживити її після мертвого стану, здатен і воскресити мертвих. Аллаг Всевишній сказав: {Серед Його знамень — те, що ти бачиш землю сухою, а коли Ми посилаємо на неї воду, вона починає рухатись і збільшуватись. Воістину, Той, Хто оживив її, неодмінно оживить і померлих! Воістину, Він спроможний на кожну річ!} [Сура Фуссилят (Роз’яснені):39]. Сказав Всевишній: { І зіслали Ми з неба воду благословенну, і проростили нею сади й зернові посіви, і високі пальми — з гронами звисаючими, як їжу для рабів [Наших]. Ми оживляємо водою мертву землю, і таким самим буде й вихід [із могил].} [Сура Каф:9-11].
Також до віри в Судний день належить віра в усе, що буде після смерті, наприклад:
А) Випробування у могилі: це питання до померлого після його поховання про його Господа, його релігію та його пророка. Аллаг зміцнює віруючих стійким словом, і вони відповідають: «Мій Господь — Аллаг, моя релігія — Іслам, мій Пророк — Мухаммад (мир йому та благословення Аллага)». А тих, кого Аллаг залишає в омані, зводить зі шляху, і невіруючий скаже: «Ой, ой, не знаю». Лицемір чи той, хто має сумніви, скаже: «Не знаю, чув від людей щось, і я повторював».
Б) Покарання та блаженство в могилі: покарання чекають на неправедних — лицемірів і невіруючих. Аллаг Всевишній сказав: {Якби ти бачив несправедливих у темряві смерті, як тягнуться до них руки ангелів: «Віддайте свої душі! Сьогодні відплатять вам принизливою карою за те, що ви говорили про Аллага неправду й нехтували знаменнями Його!»} [Сура Аль-Ан’ам (Худоба):93].
Сказав Всевишній про сімейство Фараона: {вогонь, куди їх кидають зранку та ввечері. А в День, коли настане Час, піддайте рід Фараона найлютішій карі!} [Сура Гафір (Той, Хто дарує пробачення):46].
У "Сахіх Муслім" передано від Зейда ібн Сабіта (нехай буде задоволений ним Аллаг), що Пророк (мир йому та благословення Аллага) сказав: «Якби не боявся, що ви припините ховати одне одного, то попросив би Аллага дати вам почути те, що я чую з покарання могили». Потім він обернувся і сказав: «Шукайте захисту в Аллага від вогню Пекла». Вони відповіли: «Шукаємо захисту в Аллага від вогню Пекла». Пророк сказав: «Шукайте захисту в Аллага від покарання могили». Вони сказали: «Шукаємо захисту в Аллага від покарання могили». Потім він додав: «Шукайте захисту в Аллага від випробувань, явних і прихованих». Вони відповіли: «Шукаємо захисту в Аллага від випробувань, явних і прихованих». Він продовжив: «Шукайте захисту в Аллага від спокуси Даджаля». Вони сказали: «Шукаємо захисту в Аллага від спокуси Даджаля».
Що стосується блаженства в могилі, то воно призначене для щирих віруючих. Аллаг Всевишній сказав: {Воістину, до тих, які говорять: «Господь наш — Аллаг!» — а потім йдуть прямим шляхом, [перед смертю] сходять ангели: «Не бійтеся, не сумуйте й радійте від звістки про Рай, який вам обіцяно!} [Сура Фуссилят (Роз’яснені):30].
Сказав Всевишній: { І коли душа приступає до горла, і ви дивитесь на [помираючого], то Ми ближчі до нього, ніж ви, але ви не бачите цього. То чому ж ви, якщо не буде відплачено вам, не повернете її? Та якби ж ви були правдивими! Якщо він був одним із наближених, то отримає спокій, втіху та сад насолоди.} [Сура Аль-Вакіа (Подія):83-89].
Від аль-Бара ібн Азіба (нехай буде задоволений ним Аллаг) передано, що Пророк (мир йому та благословення Аллага) сказав про віруючого, який відповідає двом ангелам у могилі: «Голос із небес каже: "Мій раб сказав правду. Постіль йому з Раю, одягніть його в Райське вбрання, відкрийте йому ворота до Раю". І тоді до нього приходить запах Раю і відкривається простір могили настільки, наскільки сягає його погляд». Хадіс передали Ахмад та Абу Дауд у довгому переказі.
Збилися з істинного шляху ті, хто заперечує покарання і насолоду могили, стверджуючи, що це неможливо через невідповідність реальності. Вони кажуть: якби могилу відкрили, то тіло померлого було б у тому ж стані, і не було б змін у ширині чи вузькості могили.
Це твердження суперечить шаріату, чуттєвому сприйняттю та розуму.
Що стосується шаріату, то вже наведено докази, які підтверджують істинність покарання або насолоди могили.
У "Сахіх аль-Бухарі" передано від Ібн Аббаса (нехай буде задоволений Аллаг ними обома): «Пророк (мир йому та благословення Аллага) пройшов повз одне подвір'я Медіни та почув голоси двох людей, які зазнавали покарання у своїх могилах». Він згадав хадіс і зазначив: «Один із них не оберігався від сечі» (в іншій версії: «від своєї сечі»), а інший поширював плітки. У версії Мусліма сказано: «Не очищував себе від сечі».
Що стосується відчуттів, то сплячий може бачити уві сні, що перебуває в просторому приємному місці, де він насолоджується, або ж у тісному безлюдному місці, що завдає йому страждань, і іноді він може навіть прокинутися від того, що побачив, хоча весь цей час він лежав на своєму ліжку в своїй кімнаті без змін. Сон – це брат смерті, і тому Аллаг назвав його "взяттям душі". Аллаг Всевишній сказав: {Аллаг забирає душі, коли вони помирають, а ті, які ще не вмерли, забирає під час сну. Він затримує тих, кому призначено померти, а інших відпускає до певного строку.} [Сура Аз-Зумар (Натовпи):42].
Що стосується розуму, то сплячий може бачити правдиві сни, які відповідають реальності, а іноді й бачити Пророка (мир йому та благословення Аллага) так, як він виглядав. І якщо хтось побачить його саме в такому вигляді, то це бачення буде справжнім, хоча той, хто бачить сон, лежить у своєму ліжку далеко від того, що йому наснилося. Якщо таке можливо в умовах цього світу, то хіба воно не буде можливим у реаліях світу наступного?
Щодо їхніх аргументів про те, якби розкрити могилу, то покійний залишався б у тому ж положенні, а простір у могилі не змінювався б — це можна спростувати кількома способами.
По-перше, Не треба заперечувати те, що встановлено Шаріатом, такими слабкими сумнівами. Якщо б той, хто висуває такі сумніви, справді замислився над істиною Шаріату, він би зрозумів їхню безпідставність. І як сказано:
«Скільки ж людей критикують правдиве слово,
а хибність їхня — від неправильного розуміння».
По-друге, життя барзаху належить до прихованого, що не підлягає нашому сприйняттю, адже якби воно піддавалось сприйняттю, то не було б необхідності вірити в неосяжне, і віруючі та невіруючі стали б рівними в переконаності.
По-третє, страждання, насолода, розширення чи звуження могили відчуває лише покійний, але не інші. Подібно до того, як сплячий бачить уві сні, що перебуває у вузькому безлюдному місці, або в широкому та приємному місці, хоча люди навколо нього цього не бачать і не відчувають. І Пророку (мир йому та благословення Аллага) з’являвся ангел із одкровенням серед його сподвижників: він чув його слова, тоді як інші їх не чули. Іноді ангел приймав вигляд людини та говорив з ним, але сподвижники не бачили його та не чули.
Четверте: здатність творінь до пізнання обмежена тим, що Аллаг дозволив їм усвідомлювати. Вони не здатні осягнути все існуюче. Так, сім небес, земля та все, що в них, прославляють Аллага справжньою хвалою, і це іноді чують ті, кому Аллаг дозволив, але від нас це приховано. Аллаг каже: {Прославляють Його сім небес, земля й ті, хто на них. Немає нічого, що б не прославляло Його хвалою. Та ви не розумієте прославляння їхнього} [Сура Аль-Ісра (Нічна подорож):44]. Подібним чином шайтани і джини мандрують землею. Джини прийшли до Посланця Аллага (мир йому та благословення Аллага), слухали його читання Корану, а потім вирушили до своїх народів із закликом, але вони залишаються неосяжними для нас. Аллаг каже: {О сини Адама! Не дозволяйте шайтану спокусити вас так, як він вивів батьків ваших із Раю. Він зірвав із них одяг, щоб вони побачили оголеність одне одного. Воістину, він і його рід бачать вас звідти, звідки ви їх не бачите! Воістину, Ми зробили шайтанів покровителями тих, які не вірують!»} [ Сура Аль-А’раф (Загорожі):27]. І якщо творіння не можуть осягнути всіх існуючих речей, їм не слід заперечувати істини про неосяжне, які встановлені, навіть якщо вони їх не розуміють.
*
Віра в передвизначення
Передвизначення (Кадр): це визначення Аллагом усього існуючого, відповідно до Його вічного знання та безмежної мудрості.
Віра в передвизначення включає чотири складові:
Перше: Віра в те, що Аллаг знає все, загальне й детальне, від вічності до вічності, чи то Його власні дії, чи дії Його творінь.
Друге: Віра в те, що Аллаг записав усе це у Збереженій Скрижалі. Аллаг говорить про ці два аспекти: {Невже ти не знаєш, що Аллагу відомо те, що на небі й на землі? Воістину, це є в Писанні! Воістину, це легко для Аллага!} [Сура Аль-Хадж:70].
У «Сахіх Муслім» передається від Абдуллага ібн Амра ібн аль-Аса (нехай буде Аллаг задоволений ними обома), який сказав: «Я чув, як Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) сказав: “Аллаг написав передвизначення всього творіння за п’ятдесят тисяч років до створення небес і землі”».
Третє: віра в те, що всі події трапляються лише за волею Аллага, чи то Його власні дії або дії творінь. Аллаг сказав щодо Своїх дій: {Твій Господь творить, що побажає, та обирає} [Сура Аль-Касас (Розповідь):68]. І сказав Аллаг: {Аллаг робить, що побажає!} [Сура Ібрагім:27]. І сказав: {Він — Той, Хто ще в зародку дарує вам образ ваш, такий, який побажає.} [Сура Аль-Імран (Родина Імрана):6], і сказав Всевишній щодо вчинків творінь: {Якби Аллаг побажав, то Він зробив би їх сильнішими за вас, і вони неодмінно б розпочали битву з вами!} [Сура Ан-Ніса (Жінки):90]. І сказав Аллаг: {Та якби твій Господь побажав, вони б не робили цього!} [Сура Аль-Ан’ам (Худоба):112].
Четверте: віра в те, що всі створіння Аллага були створені Ним — з їхньою сутністю, властивостями та рухами. Аллаг сказав: {Аллаг — Творець кожної речі! Він — Опікун кожної речі!} [Сура Аз-Зумар (Натовпи):62]. І сказав Аллаг: {Він створив кожну річ і розмірив її мірою!} [Сура Аль-Фуркан (Розрізнення):2]. І сказав про Свого пророка Ібрагіма (мир йому), який звернувся до свого народу: {Аллаг створив і вас, і те, що ви робите!} [Сура Ас-Саффат (Вишикувані):96].
Віра в передвизначення, як ми описали, не суперечить тому, що людина має волю в своїх добровільних діях та здатність на них, адже і Шаріат, і реальність підтверджують це.
Щодо шаріату: Аллаг сказав про волю: {Це — День істини і, хто побажає, знайде шлях до Господа свого.} [Сура Ан-Наба (Звістка):39]. {[Ваші дружини — наче нива для вас.] Приходьте до них, як побажаєте} [Сура Аль-Бакара (Корова):223]. Аллаг сказав, щодо здатності до дії: {Тож бійтеся Аллага, наскільки зможете, слухайтеся та коріться} [Сура Ат-Тагабун (Взаємний обман):16]. І сказав: {Аллаг не вимагає від людини понад можливості її. За неї те, що здобула собі вона, і проти неї теж те, що здобула собі вона.} [Сура Аль-Бакара (Корова):286].
Щодо реальності: кожна людина знає, що має волю та здатність, за допомогою яких вона діє або відмовляється діяти, і розрізняє те, що відбувається з її волі, наприклад, хода, та від того, що відбувається без її волі, як тремтіння. Проте воля та здатність людини залежать від волі та могутності Аллага; як сказав Аллаг: {Тим з-посеред вас, хто бажає йти прямим шляхом. Але не побажаєте ви цього, якщо не побажає Аллаг, Господь світів!} [Сура Ат-Таквір (Згортання):28-29]. Оскільки весь всесвіт належить Аллагу, то нічого не відбувається в Його володіннях без Його знання та волі.
І віра у передвизначення — у такому вигляді, як ми описали, — не дає людині виправдання за недотримання обов’язків чи здійснення гріхів. Отже, її виправдання цим є хибним, з кількох точок зору:
По-перше: Аллаг сказав: {Скажуть багатобожники: «Якби Аллаг побажав, то не додавали б Йому рівних ні ми, ні батьки наші; і нічого б не забороняли!» Так само заперечували [посланців] і ті, які жили перед ними, поки не зазнали кари! Скажи: «Якщо маєте хоч якесь знання, то відкрийте його нам! Але ви йдете за припущенням і вигадуєте!»} [Сура Аль-Ан’ам (Худоба):148]. Якби вони мали виправдання у передвизначенні, Аллаг не дав би їм скуштувати Своєї кари.
По-друге: Аллаг сказав: {[Розповідали і про] посланців-благовісників та застерігачів, щоб не мали люди після цього доказу проти Аллага. Аллаг — Великий, Мудрий!} [Сура Ан-Ніса (Жінки):165]. Якби передвизначення було виправданням для тих, хто порушує (закони), воно не зникло б із посланням пророків, адже порушення після їхнього приходу також відбувається згідно з волею Аллага.
По-третє: У хадісі, переданому аль-Бухарі та Муслімом (версія аль-Бухарі), Алі ібн Абу Таліб (нехай буде задоволений ним Аллаг) розповідає, що Пророк (мир йому та благословення Аллага) сказав: «Кожен із вас має визначене місце в Раю або в Пеклі». Тоді один із присутніх запитав: «Хіба нам не треба покладатися на це, о Посланець Аллага?». Пророк відповів: «Ні, здійснюйте справи, адже кожному легко дається те, для чого він був створений». Потім він прочитав аят: {Тому, хто жертвував і був богобоязливим} [Сура Аль-Лейль (Ніч):5]. У версії, переданій Муслімом, сказано: «Кожному легко дається те, для чого він був створений». Пророк (мир йому та благословення Аллага) закликав до дії та застеріг від покладання лише на божественне визначення.
В четверте: Аллаг наказав віруючому виконувати певні дії та утримуватися від інших, не покладаючи на нього те, що він не здатен виконати. Як сказав Аллаг Всевишній: {Тож бійтеся Аллага, наскільки зможете, слухайтеся та коріться} [Сура Ат-Тагабун (Взаємний обман):16]. І сказав: {Аллаг не вимагає від людини понад її можливостей. За неї те, що здобула собі вона, і проти неї теж те, що здобула собі вона.} [Сура Аль-Бакара (Корова):286]. Якби хтось був би примушений до своїх дій, то був би зобов’язаний робити те, від чого не міг утриматися, що є неправильним. Тому, якщо людина здійснює гріх через незнання, забуття або примус, та не несе відповідальності за цей вчинок, оскільки має виправдання.
В п'яте: Передвизначення Аллага — це таємниця, що залишається прихованою до моменту реалізації. Бажання людини виконати певну дію передує самому вчинку, тому її намір не базується на знанні про передвизначення Аллага. Тож посилатися на це, як на виправдання, недоречно, адже людина не може посилатися на те, про що не знала.
В шосте: Людина зазвичай прагне того, що принесе їй користь у справах цього світу, та намагається досягти цього, не обираючи того, що може нашкодити. Чому ж тоді, коли йдеться про релігійні справи, то обирає те, що шкодить та виправдовується передвизначенням Аллага? Хіба це не однакові ситуації?
Ось приклад, який ілюструє це:
Припустімо, перед людиною два шляхи: один веде до міста, де панує безлад, вбивство, крадіжка, порушення честі, страх і голод; інший — до міста, де панує порядок, стабільна безпека, достаток, повага до людської гідності та майна. Який шлях обере людина?
Людина обере шлях, що веде до місця порядку та безпеки, і жодна розсудлива людина ніколи не піде дорогою, що веде до місця хаосу та небезпеки, виправдовуючи це передвизначенням. Чому ж тоді у справах, що стосуються вічного життя, де вибір — між Раєм та Пеклом, людина обирає шлях до Пекла і виправдовується передвизначенням?
Та інший приклад: ми бачимо, що хворому наказують приймати ліки, і він приймає їх, хоч йому це не подобається, і забороняють їжу, яка шкодить йому, і він її не вживає, навіть, якщо має бажання. Все це робиться в прагненні до зцілення і безпеки. Ніхто не відмовиться від ліків або не буде їсти шкідливу їжу, виправдовуючись передвизначенням, то чому ж людина відмовляється від того, що наказав Аллаг і Його Посланець, або здійснює те, що Аллаг заборонив, а потім виправдовується передвизначенням?
Всьоме: якщо той, хто передвизначенням виправдовує своє порушення обов’язків або вчинення гріхів, зазнає нападу, коли хтось візьме його майно або порушить його права, і цей нападник виправдається передвизначенням Аллага, сказавши: “Не звинувачуй мене, адже це було визначено Аллагом” — він не прийме це як виправдання. Чому ж він не приймає виправдання передвизначенням, коли це стосується його прав, але використовує його, виправдовуючи своє порушення прав Аллага?
Відомо, що до правителя правовірних Умара ібн аль-Хаттаба (нехай буде Аллаг задоволений ним) привели злодія, який зазнав покарання відсічення руки. Умар наказав відсічення, проте злодій вигукнув: «Зачекай, о правителю правовірних, я ж вкрав через передвизначення Аллага». На це Умар відповів: «І ми відсічемо твою руку згідно з передвизначенням Аллага».
Віра в передвизначення має величезні переваги:
По-перше, покладатися на Аллага при здійсненні будь-яких вчинків, щоб не залежати від самих дій, адже все відбувається за передвизначенням Аллага.
По-друге, людина не повинна захоплюватися собою, коли досягає успіху, адже досягнення — це милість Аллага, що надав потрібні причини та засоби для цього. Самозакоханість може змусити забути про вдячність за цю милість.
По-третє, віра в передвизначення приносить заспокоєння та душевний спокій, навіть якщо втрачається жадане або трапляється небажане. Адже все це те, що передвизначив Аллаг, якому належать небеса й земля, і що визначено, обов’язково відбудеться. {Не станеться ніякого лиха ні на землі, ні у вас самих, якщо його не було в Писанні, ще до того, як Ми створимо це. Воістину, легко це для Аллага! Щоб не сумували ви за тим, що втратили, і не раділи з того, що Ми дали! Аллаг не любить гордих та пихатих} [Сура Аль-Хадід (Залізо):22-23]. Пророк (мир йому та благословення Аллага) сказав: «Дивовижний стан віруючого: всі його справи є благом для нього, і це властиво лише віруючому. Якщо його спіткає радість, він дякує Аллагу, і це є благом для нього. А якщо спіткає лихо, він проявляє терпіння, і це також є благом йому».
У питанні передвизначення зійшли з прямого шляху дві групи:
Перша — це джабаріти, які заявляють, що віруючий примушений до своїх дій, і у нього немає ні волі, ні сили для цього.
Друга — кадаріти, які вважають, що віруючий є самостійним у своїх діях, має власну волю та здатність, і воля Аллага та передвизначення не впливають на його дії.
Відповідь першій групі (джабарітам) надається через релігійні джерела та реальність:
Що стосується релігії, Аллаг ствердив, що віруючий має волю та бажання, а також приписав йому відповідальність за його вчинки. { Є серед вас ті, хто прагне земного життя, а є серед вас ті, хто прагне життя наступного.} [Сура Аль-Імран (Родина Імрана):152]. І сказав Аллаг: {Скажи: «Істина — від Господа вашого! Хто хоче, нехай вірує, а хто не хоче, нехай не вірує». Воістину, Ми підготували для грішних Вогонь, який накриє їх, наче намет.} [Сура Аль-Кагф (Печера):29]. І сказав Аллаг: {Хто робить добро, робить це для себе самого, а хто робить зло, робить це проти себе самого. А Господь твій не вчиняє із рабами несправедливо!} [Сура Фуссилят (Роз’яснені):46].
Стосовно реальності: кожна людина усвідомлює різницю між своїми добровільними діями, які вона виконує за власним бажанням, вживання їжі, напоїв, продаж і купівля, та тими, що відбуваються без її волі, наприклад, тремтіння від лихоманки або падіння з даху. У першому випадку людина діє свідомо й добровільно, без примушування, а в другому — не має ні вибору, ні наміру до того, що з нею відбувається.
Відповідь на аргументи другої групи (кадарія) подається з точки зору шаріату та розуму:
Щодо шаріату: Аллаг є Творцем усього, і все відбувається за Його волею. Аллаг чітко пояснив у Своїй Книзі, що дії рабів відбуваються відповідно до Його волі, сказано: {Якби Аллаг побажав, то ті, що жили після них, не вели б між собою боротьби після того, як прийшли до них ясні знамення. Але вони розійшлися між собою, і частина із них увірувала, а частина не увірувала. Та якби побажав Аллаг, вони не вели б між собою боротьби. Але Аллаг робить те, що побажає.} [Сура Аль-Бакара (Корова):253]. І сказав Всевишній: {Якби Ми побажали, то вказали б кожній душі прямий шлях, але здійсниться слово Моє: «Я неодмінно наповню Геєну джинами й людьми — усіма!»} [Сура Ас-Саджда (Земний уклін):13].
Що стосується розуму, то весь Всесвіт належить Аллагу Всевишньому, і людина — частина цього Всесвіту; тому вона також належить Аллагу. Неможливо, щоб те, що належить одному володарю, використовувалося без його дозволу та волі.
*
Цілі ісламського віросповідання:
Ціль: означає мету, що встановлюється для досягнення, або будь-яку ціль, до якої прагнуть.
Цілі ісламського віросповідання — це її благородні завдання та високі цілі, які з’являються внаслідок дотримання цієї віри, і серед них:
1. Щирість наміру і поклоніння одному Аллагу Всевишньому — оскільки Він єдиний Творець без співтоваришів, то й намір і поклоніння мають бути спрямовані лише до Нього.
2. Звільнення розуму і думки від хаотичного блукання, яке виникає через відсутність цієї віри в серці; адже той, хто не має віри в серці, або віддає перевагу матеріальним відчуттям, або плутається в хибних переконаннях і забобонах.
3. Душевний і розумовий спокій — без тривоги в душі і без плутанини в думках; адже ця віра з’єднує віруючого з його Творцем. Він задоволений Аллагом як Господом, Керівником і Законодавцем; його серце знаходить спокій в Його передвизначенні, а його душа радіє Ісламу, не шукаючи альтернативи.
4. Правильність наміру і дій без відхилення при поклонінні Аллагу Всевишньому або в стосунках з іншими створіннями; адже однією з її основ є віра в посланців, що включає наслідування їх правильного шляху в намірі і діях.
5. Рішучість і серйозність у справах — використання кожної можливості для праведної справи з надією на винагороду, і уникнення гріха через страх покарання; адже однією з її основ є віра у воскресіння і відплату за вчинки.
Сказав Аллаг: {Кожному — своя ступінь за те, що він робив. Господь твій не нехтує тим, що роблять вони!} [Сура Аль-Ан’ам (Худоба):132]. Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) закликав до цієї мети у своєму вислові: «Сильний віруючий кращий і миліший Аллагу, ніж слабкий віруючий, хоча в них обох є добро. Прагни до того, що принесе тобі користь, покладайся на Аллага і не виявляй слабкості. А якщо з тобою трапиться щось, не кажи: “Якби я зробив так, то було б так”, але скажи: “Передвизначення Аллага, і що Він побажав, те і сталося”, адже “якби” відкриває шлях справам шайтана». Хадіс передав Муслім.
6. Формування сильної громади, яка жертвує всім цінним і доступним для зміцнення своєї релігії та укріплення її основ, не звертаючи уваги на те, що може статися на цьому шляху. З цього приводу Аллаг Всевишній говорить: {Віруючі — це лише ті, хто увірував у Аллага та Його Посланця, а потім не мав сумніву та вів боротьбу на шляху Аллага, жертвуючи своє майно та душу. Саме вони є правдивими!} [Сура Аль-Худжурат (Кімнати):15].
7. Досягнення щастя в цьому світі та в наступному, через вдосконалення як окремих людей, так і суспільства загалом, здобуття винагороди та благ. Про це Аллаг Всевишній говорить: {Чоловікам і жінкам, які робили добро й були віруючими, Ми неодмінно даруємо прекрасне життя. І Ми неодмінно винагородимо їх за те найкраще, що вони робили!} [Сура Ан-Нахль (Бджоли):97].
Це деякі з цілей ісламського віросповідання. Просимо Аллага Всевишнього втілити їх для нас і для всіх мусульман; воістину, Він Щедрий і Благородний. Хвала Аллагу, Господу світів.
Мир і благословення Аллага нашому Пророку Мухаммаду, його родині та всім його сподвижникам.
Завершено пером автора
Мухаммада ас-Саліха аль-Усайміна
Related books
All books
Короткий посібник для нового мусульманина32 мовКороткий посібник для нового мусульманина
Підготував Мухаммад аш-Шагрі 1441 – 2020 З ім’ям Аллага, Милостивого, Милуючого Вступ
Три основи та докази на них73 мовТри основи та докази на них
У книзі розглядаються основні принципи, які повинен знати кожен мусульманин: пізнання Аллага, пізнання релігії Іслам та пізнання пророка Мухаммада, мир йому та благословення Аллага. У ній підкреслюється важливість цих принципів у формуванні віри та вчиненні праведних діянь, спираючись на докази зі Священного Корану та Сунни.
Іслам – релігія посланців Аллага85 мовІслам – релігія посланців Аллага
Іслам – це покірність Аллагу, Творцю та Управителю всесвіту, підкорення Йому з любов’ю та величанням. Основою Ісламу є віра в Аллага, що Він – Творець, а все інше – Його творіння, і що Він єдиний гідний поклоніння без співтоваришів. Немає істинного божества, крім Нього. Йому належать найкращі імена та найвищі якості. Він досконалий і вільний від будь-яких недоліків. Він не народжував і не був народженим, і немає нікого рівного чи подібного Йому. Він не перебуває і не втілюється в жодному зі Своїх творінь. Іслам – це релігія Аллага Всевишнього, і Він не приймає від людей жодної іншої релігії.…
الدروس المهمة لعامة الأمة78 мовالدروس المهمة لعامة الأمة
يهدف الكتاب إلى تعليم المسلمين أساسيات دينهم بطريقة مبسطة وشاملة. يتناول مجموعة من الدروس المهمة مثل قراءة الفاتحة وقصار السور، وأركان الإسلام والإيمان، وأقسام التوحيد والشرك، وشروط وأركان وواجبات الصلاة، بالإضافة إلى مبطلاتها، مع بيان مختصر لشروط الوضوء وفروضه ونواقضه. كما يسلط الضوء على التحلي بالأخلاق الإسلامية والآداب الشرعية، ويقدم إرشادات لطيفة حول تجهيز الميت والصلاة عليه ودفنه.