Прочитай суру аль-Адіят (Ті, що скачуть), і розтлумач її значення.
- الباب / الفصل
- قسم التفسير
السؤال
س٣: اقرأ سورة العاديات وفسرها.
Завдання 3: Прочитай суру аль-Адіят (Ті, що скачуть), і розтлумач її значення.
الجواب
ج:سورة العاديات وتفسيرها:
بِسۡمِ ٱللَّهِ ٱلرَّحۡمَٰنِ ٱلرَّحِيمِ
﴿وَٱلۡعَٰدِيَٰتِ ضَبۡحٗا 1
فَٱلۡمُورِيَٰتِ قَدۡحٗا 2
فَٱلۡمُغِيرَٰتِ صُبۡحٗا 3
فَأَثَرۡنَ بِهِۦ نَقۡعٗا 4
فَوَسَطۡنَ بِهِۦ جَمۡعًا 5
إِنَّ ٱلۡإِنسَٰنَ لِرَبِّهِۦ لَكَنُودٞ 6
وَإِنَّهُۥ عَلَىٰ ذَٰلِكَ لَشَهِيدٞ 7
وَإِنَّهُۥ لِحُبِّ ٱلۡخَيۡرِ لَشَدِيدٌ 8
۞ أَفَلَا يَعۡلَمُ إِذَا بُعۡثِرَ مَا فِي ٱلۡقُبُورِ 9
وَحُصِّلَ مَا فِي ٱلصُّدُورِ 10
إِنَّ رَبَّهُم بِهِمۡ يَوۡمَئِذٖ لَّخَبِيرُۢ 11﴾
[العاديات: ١-١١].
التفسير:
- ﴿وَٱلۡعَٰدِيَٰتِ ضَبۡحٗا1﴾:
أقسم الله بالخيل التي تجري حتى يُسْمَع لنَفَسِها صوتٌ من شدة الجري.
- ﴿فَٱلۡمُورِيَٰتِ قَدۡحٗا2﴾:
وأقسم بالخيل التي تُوقِد النار بحوافرها إذا لامست بها الصخور لشدة وقعها عليها.
- ﴿فَٱلۡمُغِيرَٰتِ صُبۡحٗا3﴾:
وأقسم بالخيل التي تُغِير على الأعداء وقت الصباح.
- ﴿فَأَثَرۡنَ بِهِۦ نَقۡعٗا4﴾:
فحركن بجريهنّ غبارًا.
- ﴿فَوَسَطۡنَ بِهِۦ جَمۡعًا5﴾:
فتوسّطن بفوارسهنّ جَمْعًا من الأعداء.
- ﴿إِنَّ ٱلۡإِنسَٰنَ لِرَبِّهِۦ لَكَنُودٞ6﴾:
إن الإنسان لمَنُوع للخير الذي يريده منه ربه.
- ﴿وَإِنَّهُۥ عَلَىٰ ذَٰلِكَ لَشَهِيدٞ7﴾:
وإنه على منعه للخير لشاهد، لا يستطيع إنكار ذلك لوضوحه.
- ﴿وَإِنَّهُۥ لِحُبِّ ٱلۡخَيۡرِ لَشَدِيدٌ8﴾:
وإنه لفرط حبه للمال يبخل به.
- ﴿۞ أَفَلَا يَعۡلَمُ إِذَا بُعۡثِرَ مَا فِي ٱلۡقُبُورِ9﴾:
أفلا يعلم هذا الإنسان المغترّ بالحياة الدنيا إذا بعث الله ما في القبور من الأموات وأخرجهم من الأرض للحساب والجزاء أن الأمر لم يكن كما كان يتوهم؟!
- ﴿وَحُصِّلَ مَا فِي ٱلصُّدُورِ10﴾:
وأُبْرِز وبُيِّن ما في القلوب من النيات والاعتقادات وغيرها.
- ﴿إِنَّ رَبَّهُم بِهِمۡ يَوۡمَئِذٖ لَّخَبِيرُۢ11﴾:
إن ربهم بهم في ذلك اليوم لخبير، لا يخفى عليه من أمر عباده شيء، وسيجازيهم على ذلك.
Відповідь: сура аль-Адіят і її тлумачення:
Починаю з іменем Аллага Милостивого, Милуючого. 1
﴾Клянуся скакунами воїнів що мчать, дихаючи запихаючись, (1)
з-під копит яких летять іскри, (2)
коли вони атакують на світанку, (3)
піднімаючи хмари пилу, (4)
вдираючись зі своїми вершниками в натовп ворожого війська. (5)
Воістину, людина невдячна своєму Господу, (6)
і вона сама є тому свідком, (7)
і, воістину, вона занадто захоплена своєю любов'ю до багатства! (8)
Та невже вона не знає, що коли вийдуть із могил померлі, (9)
і стане відомо те, що було у їх грудях, – (10)
воістину, Господь їх того Дня обов'язково буде Обізнаним про них. (11)﴿
[аль-Адіят: 1-11].
Тлумачення:
клянеться Аллаг кіньми, які біжать так сильно, що чути їх захекане дихання.
клянеться Аллага скакунами, які так сильно вдаряють копитами, що аж висікають іскри, коли вони попадають на каміння.
клянеться Аллаг скакунами, вершників які нападають на ворогів на світанку.
коли вони біжать, то піднімають пил своїм бігом.
вриваються зі своїми вершниками в натовп ворожого війська.
воістину людина утримує у себе те майно, яке її Господь хоче, щоб вона витрачала на Його шляху.
вона сама не може цього заперечувати, адже це настільки очевидно.
вона настільки сильно любить гроші, що скупиться на них.
невже ця людина, що захоплена мирським життям, не розуміє, що Аллаг воскресить мертвих і виведе їх із могил для суду і відплати і результат буде для неї не таким, який вона собі уявляє?
буде представлено і показано те, що є в серцях людей із намірів, переконань та усього іншого.
того дня, Господь їхній буде Сам про все знати щодо них, і ніяка справа рабів не буде від нього прихована, і він їх розрахує відповідно до їхніх справ.