Вірне віровчення й те, що суперечить йому

Вірне віровчення й те, що суперечить йому

Автор послання

Вельмішановний шейх ‘Абд аль-‘Азіз ібн ‘Абдуллах ібн Баз

З ім'ям Аллага Всемилостивого, Милостивого!

Вступ

Уся хвала належить тільки одному Аллагу, мир і благословення останньому Пророку, його родині та сподвижникам.

А після: оскількі вірне віровчення є основою релігії Іслам та стрижнем мусульманської нації (мілля), я вирішив поговорити саме про це на лекції. Як це відомо в ісламському праві на підставі доказів з Книги (Корану) і сунни (традиції Мухаммада, мир йому) слова та дії будуть правильними й прийнятими тільки тоді, коли вони будуть виходять із віровчення, що є вірним. Якщо ж віровчення не є таким, то все ще виходить з нього як слова, так і вчинки, не є дійсними. Всевишній каже в Корані: "Сьогодні дозволено вам прекрасну їжу. Дозволено вам їжу людей Писання, і вашу їжу дозволено їм. [Дозволені вам] цнотливі жінки з-посеред віруючих і людей Писання, коли дасте ви нагороду за них, коли ви цнотливі, а не розпусники, і не берете їх наложницями. А хто відрікся від віри — марні його вчинки, а в наступному житті він буде серед тих, хто матиме втрати!" Сура 5, аят 5. Всевишній також каже: "Було відкрито тобі й тим, які жили раніше за тебе: «Якщо ти додаватимеш Мені рівних у поклонінні, то стануть марними твої вчинки й ти неодмінно будеш одним із тих, які втратять усе!»" Сура 39, аят 65. Кораничних аятів з цього приводу дуже багато, ясна Книга Аллага і Сунна Його вірного Посланця (найкраще благословіння та мир йому від його Господа) вказують саме на те, що вірне віровчення включає в себе: віру в Аллага, Його ангелів, писання і посланців, й віру в напередвизначення (кадар) добра і зла. Саме ці шість речей і є основою вірного віровчення, яке було зіслано в Книзі Могутнього Аллага, та з яким був направлений до людства Його посланець Мухаммад, нехай благословить його Аллаг та вітає. Вже з цих основ відгалужується все те, у що потрібно вірити: з сокровенного, з того, що зповістив Аллаг та Його Посланець (нехай благословить його Аллаг та вітає). В Книзі (Корані) та Сунні існує дуже багато доказів вірності цим шесті основам. Наприклвд, Пресвятий Аллаг каже: "Благочестя полягає не в тому, щоб ви повертали свої обличчя на схід чи на захід, а благочестивим є той, хто увірував в Аллага, в Останній День, в ангелів, у Писання та у пророків..." Сура 2, аят 177. Також Він каже: "Посланець увірував у те, що зіслано йому від Господа його, а разом із ним — віруючі. Усі увірували в Аллага, в ангелів Його, у книги Його, у посланців Його..." Сура 2, аят 285. В іншому аяті Всевишній говорить: "О ви, які увірували! Віруйте в Аллага, Його Посланця і Писання, яке Він зіслав Посланцю Своєму; а також у Писання, яке було зіслано раніше. І хто не вірує в Аллага, в Його ангелів, Його Писання, Його посланців та в Останній День, той заблукав у глибокій омані". Сура 4, аят 136. В наступному аяті Він каже: "Невже ти не знаєш, що Аллагу відомо те, що на небі й на землі? Воістину, це є в Писанні! Воістину, це легко для Аллага!" Сура 22, аят 70. Що стосується достовірних хадісів, які доводять вірність цих шести основ, то їх також дуже велика кількість. Наприклад, найвідоміший достовірний хадис із цього приводу - це повідомлення, що його наводить Муслім у своїй достовірній збірці зі слів володаря правовірних 'Умара ібн аль-Хаттаба, нехай буде вдоволений ним Аллаг, про те, що Джібріль (мир йому) спитав у Пророка (нехай благословить Аллаг його та привітає) про віру, на що той відповів: "Віра - це, коли ти віриш в Аллага, Його ангелів, Його Писання, посланців та в Останній День, а також віриш в передвизначення як добра, так і зла" (1) Хадіс. Наводить аль-Бухарі та Муслім зі слів Абу Хурайри (нехай буже задоволений ним Аллаг). Таким чином, із цих шести основ відгалужується все, у чому мусульманин має бути твердо переконаний щодо Пресвятого Аллага, воскресіння і тонкощів сокровенного. (1) Збірник Мусліма, глава "Віра" (8); збірник ат-Тірмізі, глава "Віра" (2610); збірник ан-Наса`і, глава "Віра та її догми" (4990); збірник Абу Давуда, розділ "Сунна" (4695); збірник Ібн Маджі, передмова (63); збірник Ахмада (1/27).

Віра у Всевишнього Аллага

Віра в те, що Аллаг є Істинним Богом, який гідний поклоніння, і ніхто крім Нього не має права на це.

Віра в Аллага (Пресвятий Він) передбачає віру в те, що Він є справжній Бог, і тільки Він, - і ніхто інший крім Нього, - гідний поклоніння. Це саме так тому, що Він створив людей, Він добрий до них, Він дарує їм їхню долю, Він знає всі їх таемниці і все те, що вони не приховують, Він здатний винагородити тих, хто покірний Йому, і покарати тих, хто грішить. Саме для цього поклоніння Він і створив людей і джинів, та наказав їм це робити. Про це Всевишній свідчить в Корані наступним чином: "Я створив джинів та людей лише для того, щоб вони поклонялися Мені". [Розсіючі вітри: 56]. "Я не бажаю від них наділу та не потребую, щоб вони годували Мене!" [Розсіючі вітри: 57]. "Воістину, Аллаг — Наділяючий, Володар Могутності!" [Розсіючі вітри: 58]. І каже Аллаг Пречистий: "О ви, люди! Поклоняйтеся Господу вашому, Який створив і вас, і тих, що жили перед вами. Можливо, ви будете богобоязливими!" Сура 2, аят 21. "Тому, Хто створив для вас землю ложем, а небо — стелею, Хто зіслав із неба воду й проростив нею плоди для вашого прожитку. Тож не додавайте Аллагу рівних, адже ви знаєте!" Сура 2, аят 22. Аллаг також направив посланців і зіслав Писання задля того, щоб закликати людей до неї та роз'яснювати її, застерегати їх від того, що суперечить їй. Всевишній з цього приводу свідчить: "До кожного народу Ми відсилали посланця: «Поклоняйтесь Аллагу та уникайте тагута!»..." Сура 16, аят 36. Всевишній також каже: "Ми не відсилали раніше за тебе жодного посланця, не відкривши йому: «Немає бога, крім Мене! Тож поклоняйтеся Мені!»" Сура 21, аят 25. Всемогутній і Великий Аллаг в іншому аяті каже: "Аліф. Лям. Ра. Це — Писання, знамення якого добре викладені, а потім пояснені Мудрим, Відаючим. Не поклоняйтеся нікому, крім Аллага! А я для вас — застерігач і вісник від Нього!" Сура 11, аяти 1-2. Суть цього поклоніння полягає у визначенні Пресвятого Аллага Одним Єдиним об'єктом поклоніння безумовно в усіх діях, якими люди поклоняються Творцю: у благанні, у таких почуттях, як страх і надія, у молитві, пості, під час заклання тварини та прийнятті обітниці та в інших видах поклоніння, що звершуються з повною покорою перед Всевишнім, із надією на Його нагороду та страхом перед Його покаранням, із цілковитою любов'ю до Нього, Пресвятий Він, із почуттям благоговіння перед Його Могутністю. Більшість аятів Благородного Корану говорять саме про цю велику основу релігії. Наприклад, такі слова Всевишнього: "Воістину, Ми зіслали тобі Писання з істиною. Поклоняйся Аллагу, щиро сповідуючи Його релігію!" "Чи не Аллагу належить щира релігія?" Сура 39, аяти 2-3. В іншому аяті Всевишній говорить: "Наказав вам Господь твій не поклонятися нікому, крім Нього..." Сура 17, аят 23. Всемогутній і Великий Аллаг також каже: "Кличте Аллага, щиро сповідуючи Його релігію, навіть якщо невіруючі й ненавидять це!" Сура 40, аят 14. В обох достовірних збірниках аль-Бухарі та Мусліма зі слів Му‘аза (нехай буде задоволений ним Аллаг) наводиться, що Пророк (нехай благословить Його Аллаг та вітає) сказав: "Право Аллага перед людьми полягає в тому, щоб вони Йому поклонялися, не не долучаючи до Нього нікого і нічого у співтовариші (шірк)" (2). 2. Наводить аль-Бухарі в розділі "Аль-джігад уа ас-сіяр" (2701); ат-Тірмізі в розділі "Аль-іман" (2643); Ібн Маджа в розділі "Аз-зухд" (4296); Ахмад (5/238).

Віра во все те, що Аллаг приписав Своїм рабам та наказав втілювати в житті, а саме п'ять явних стовпів ісламу.

Віра в Аллага також передбачає і віру в те, що Аллаг приписав Своїм рабам та наказав втілювати в житті, а саме п'ять явних стовпів ісламу: засвідчення того, що не має Богу (гідного поклоніння), крім Одного Аллага, і що Мухаммад - Посланець Аллага; звершення намазу; виплата закяту; дотримання посту; здійснення великого паломництва (хаджу) до Заповідного Дому Аллага, і це стосується тих, хто здатний на це.

Найважливішим і найвеличнішим стовпом Ісламу є засвідчення того, що не має Богу (гідного поклоніння) крім Одного Аллага, і що Мухаммад - Посланець Аллага. Це так тому, що засвідчення того, що не має Богу, гідного поклоніння, крім Одного Аллага, передбачає щирість поклоніння тільки Одному Аллагу та заперечення права на поклоніння комусь або чомусь окрім Нього. Саме таке значення несе в себе свідоцтво "не має Бога, крім Одного Аллага". Тобто її повний смисл такий: дійсно, по праву Богом якому поклоняються є тільки Один Аллаг, і ніхто інший крім Нього. А всі ті об'єкти поклоніння, чи то люди, чи то ангели, чи то джини тощо - є хибними та недійсними. Істинним Богом по праву є тільки Один Аллаг, як свідчить про це Він Сам: "Це так, адже Аллаг — Істина, а те, чому ви поклоняєтеся замість Нього — неправда! Аллаг — Всевишній, Великий!" Сура 22, аят 62. Раніше ми роз'яснили, що Пресвятий Аллаг створив джинів і людей саме для цієї великої основи і наказав їм дотримуватися її. Саме для донесення цієї великої основи Він зіслав Своїх Посланців та Свої Писання. Так замисліться ж над цим, щоб чітко уявити помилку більшості мусульман та їхнє страшне невігластво відносно розуміння цієї фундаментальної основи, що, своєю чергою, призвело їх до поклоніння не Аллагу, а комусь або чомусь іншому, що підштовхнуло їх віддати безперечне право Творця на поклоніння комусь або чомусь іншому. Хай убереже Аллаг нас від цього!

Віра в те, що Аллаг створив світ, Своїм знанням і могутністю повністю керує і розпоряджається ним.

Віра в Пресвятого Аллага передбачає віру в те, що Він створив світ, дбає про їхні потреби, через Своє абсолютне Знання і Всемогутність розпоряджається ними так, як забажає, Пресвятий Він; що саме Він є Володарем цього і наступного життя, що Він є Господом обох світів, що немає ані Господа, ані Творця, крім Нього; що Він направив посланців і зіслав Писання з метою виправлення помилок Свої рабів та їхнього заклику до того, у чому є їхнє спасіння, що буде корисним для них сьогодні та завтра; що Він - Преславний і во всьому цьому у Нього не має посередників, як свідчить про це Він Сам: "Аллаг — Творець кожної речі! Він — Опікун кожної речі!" (сура 39, аят 62). Аллаг також каже: "Воістину, ваш Господь — Аллаг, Який створив небеса й землю за шість днів, а потім утвердився на троні. Він покриває ніччю день, який швидко наздоганяє її. Сонце, місяць і зорі покірні Йому. Хіба не Йому належить творити й вирішувати? Благословенний Аллаг, Господь світів!" (сура 7, аят 54).

Віра в Його прекрасні Імена й досконалі якості без спотворення, заперечення, без надання місця, часу і обставин та без уподібнення

Безсумнівно, віра в Аллага передбачає й віру в Його прекрасні Імена і досконалі якості, які згадують в Його Великій Книзі, і які відомі нам через достовірні сповіження від Його вірного Посланця (нехай благословить Його Аллаг та вітає) - без спотворення і заперечення, без надання місця, часу і обставин та без уподібнення. Неодмінно ми повинні згадувати їх саме так, як вони згадані в достовірних джерелах, не даючи їм жодних пояснень і відповідаючи на питання як, з абсолютною вірою в їхній великий зміст, який є гідним лише Всемогутнього та Великого Аллаха. Ми зобов'язані описувати Його гідним до Нього чином, не уподібнюючи Його в чомусь Його творінням, як про це свідчить Сам Аллах: "Творець небес і землі! Він створив вам дружин із вас самих, а також створив худобу парами; так Він розмножує вас. Немає нічого, схожого на Нього! А Він — Всечуючий, Всевидячий!" (сура 42, аят 11). Всемогутній і Великий Аллаг в іншому аяті каже: "Тож не додавайте Аллагу рівних! Воістину, Аллаг знає, а ви не знаєте!" (сура 16, аят 74). Таким є віропереконання послідовників Сунни і Громади з числа сподвижників Посланця Аллага (нехай благословить Його Аллаг та вітає) і тих, хто пішов їхним шляхом найкращим чином. І саме про це писав імам Абу аль-Хасан аль-Аш‘арі (нехай помилує Аллаг) в книзі "Висловлювання послідовників хадісів і прихильників Сунни", а також інши вчені та люди віри.

Аль-Ауза‘і (нехай помилує його Аллаг) сказав так: "Якось запитали аз-Зухрі та Макхуля про аяти, де згадані якості (Всевишнього)", на що вони відповіли: «Вони такі, як про них сказано»". Аль-Валід ібн Муслім (нехай помилує його Аллаг) також сказав: "Якось запитали Маліка, аль-Авза‘і, аль-Ляйса ібн Са‘да і Суфьяна ас-Саурі (нехай помилує їх Аллаг) про тексти, в якіх згадані якості (Всевишнього), на що всі вони відповіли: «Вони такі, як про них сказано без (запитання) як?»" Аль-Ауза‘і (нехай помилує його Аллаг) сказав: "Багато з нас і табі‘унів (послідовників сподвижників) казали, що Пресвятий Аллаг на Троні (‘Арш), і ми вірили в ті якості (Всевишнього) про які згадано в Сунні". А коли запитали Рабі‘а ібн Абу ‘Абд ар-Рахмана, який був шейхом Маліка (нехай помилує їх вдвох Аллаг), про утвердження на Троні (‘Арш), він відповів: "Утвердження не чимось невідомим, як воно (сталося) неможливо зрозуміти. Послання зіслав Аллаг, (Його) Посланець (нехай благословить його Аллаг та вітає) ясно доніс його, а нам належить увірувати в це". І коли запитали імама аль-Маліка (нехай помилує його Аллаг) про це, він відповів: "'Утвердження (на Троні) відоме, як (це сталося) невідомо, віра в це є обовязком, а запитання про це - нововведенням".

Зі схожим змістом передається і повідомлення від матері правовірних Умм Салями (нехай буде задоволений нею Аллаг). Також відомо, що імам Абу ‘Абд ар-Рахман ібн аль-Мубарак (нехай помилує його Аллаг) сказав: (Ми знаемо, що наш Пресвятий Господь над небесами утвердився на Троні віддалік від Своїх творінь). Висловлювань імамів на цю тему дуже багато, і ми не взмозі навести їх цілком тут у цій лекції. А той, хто бажає ознайомитися з ними, нехай звернеться до тих книг, які написани вченими Сунни на цю тематику. Наприклад, це - книга "Ас-сунна", що написана сином імама Ахмада ‘Абдуллахом; книга "Ат-таухід", автором якої є відомий імам Мухаммад ібн Хузайма; книга "Ас-сунна", що належить Абу аль-Касиму аль-Ляліка`і ат-Табарі; Книга "Ас-сунна" Абу Бакра ібн Абу ‘Асима; трактат "Джаваб шейх аль-Іслям Ібн Таймійя лі-ахлі хумат", який по змісту є відповіддю шейха Іслама Ібн Таймійі, в який він, нехай помилує його Аллаг, роз'яснив положення віровчіння послідовників Сунни, наводячи їх висловлювання та підтверджуючи їх достовірність раціональними і шаріатськими доказами, а також спростовуючи бачення їх опонентів. Таким чином, у своїй праці, яку прозвалы як «Ат-тадмурія», автор детально розкрив зміст і пояснив віровчення прихильників ахлю сунна, підтвердивши його текстовими (із Корану і Сунни) та раціональними доказами. Він також надав аргументовану відповідь опонентам, демонструючи істину і запитуючи хибність їх тверджень для тих, хто, маючи знання, щиро прагне знайти істину. Кожен, хто відходить від віровчення послідовників Сунни в питаннях імен та атрибутів Аллаха, немінуче вступає в підтвердженість із текстуальними і раціональними доказами, а також стикається з очевидними протиріччями у своїх твердженнях про те, що він визнає або відкидає.

Послідовники Сунни та Громади Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) стверджують щодо Аллага Всевишнього те, що Він Сам Собі приписав у Своїй Благословенній Книзі або що засвідчив про Нього Його Посланець Мухаммад (нехай благословить його Аллаг і вітає) у достовірній сунні - без надання образу і подоби. Водночас вони очищають Пресвятого Аллага від будь-якої схожості з творіннями, уникаючи при цьому заперечення Його атрибутів. Таким чином, вони не допускають будь якого протиріччя, керуючись при цьому всіма існуючими доказами. І це є Божий дар для тих, хто дотримується істини, принесеної посланцями (мир їм усім), докладає всіх зусиль на цьому шляху та щиро прагне пізнати її заради Аллага, через що Всевишній направляє їх до істини і дає ім побачити Його знаміння, як про це свідчить Сам Всевишній: "Та ж ні! Ми вражаємо істиною брехню, й вона трощить її. І та зникає! Горе вам за те, що ви вигадуєте!" (сура 21, аят 18). Також Всевишній каже: "Які б притчі вони тобі не наводили, Ми приходили до тебе з істиною та найкращим тлумаченням!" (сура 25, аят 33). Аль-Хафіз Ібн Касір, нехай помилує його Аллаг, у своєму відомому тлумаченні, коментуючи слова Всемогутнього і Великого Аллага: “Воістину, ваш Господь — Аллаг, Який створив небеса й землю зашість днів, а потім утвердився на троні" (сура 7, аят 54), висловився яскраво на цю тему, через що вважаю доречним, оскільки в цьому є неоцінима користь для читача, навести його слова нижче: Далі цитую його (нехай помилує його Аллаг) слова: "Щодо цього питання існує дуже багато думок, які важко розглядати в повному обсязі в цьому місці. Однак ми дотримуємося методу праведних попередників (ас-саляф ас-саліх): таких, як Малік, аль-Ауза‘і, ас-Саурі, аль-Ляйс ібн Са‘д, аш-Шафі‘і, Ахмад, Ісхак ібн Рахавайх та інших імамів мусульман, як у минулому, так і в сучасності. Їхній підхід полягав у прийнятті текстів такими, як вони є, без уточнення “як”, без уподібнення і без заперечення. При цьому будь-яке уявлення, яке виникає в умах тих, хто уподібнює Аллага до Його створінь, є запереченим щодо Нього. Адже Аллаг не подібний жодному зі Своїх створінь, бо немає нічого подібного до Нього. Він — Всечуючий, Всевидячий”. Більш того, як кажуть всі імами, наприклад, На‘ім ібн Хаммад аль-Хуза‘і, учитель аль-Бухарі: “Той, хто уподібнив Аллага Його створінням, став невіруючим. І той, хто заперечив те, що Аллаг приписав Себе з якостей - впав у невір'я. І в жодному разі в описах, які Аллаг навів про Себе чи які були передані від Його Посланця (мир йому), немає уподібнення". Отже, той, хто підтвердив стосовно Аллага те, що прямо зазначено в ясних аятах і достовірних хадісах, відповідно до величі Аллага, та відкинув будь-які недоліки, які не можуть бути притаманні Йому, - дотримався правильного шляху.

Віра в ангелів

Що стосується віри в ангелів, то вона передбачає як загальну віру в їхнє існування, так і в подробиці щодо цього. Таким чином, мусульманин повинен вірити, що в Аллага є ангели, створені для того, щоб підкорятися Йому. Аллаг описав їх як шанованих рабів, які не випереджають Його в слові й виконують тільки те, що Він їм наказує. "Він знає те, що було до них, і те, що буде після них. Заступаються вони лише за тих, ким Він задоволений, а самі тріпочуть від страху перед Ним!" (сура 21, аят 28). Вони поділяються на різні категорії: серед них є ті, кому доручено носити Трон (‘арш), ті, хто охороняє рай і пекло, а також ті, хто записує дії людей. Ми віруємо конкретно в тих, кого назвав Аллаг або Його Посланець (мир йому), таких як Джібріль, Міка`іль, Малік – охоронець пекла, та Ісрафіль, якому доручено сурмити в ріг. Про нього згадується в достовірних хадісах. У достовірному переказі від Аі`ші (нехай буде задоволений нею Аллаг) повідомляється, що Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: "Ангели були створені зі світла, джини створені з полум'я вогняного, а Адам був створений з того, що було описано вам" (3). Наводить Муслім у своєму достовірному збірнику. (3) Муслім в розділі "аз-Зухд і ар-Рака`ік" (2996), Ахмад (6/153).

Віра в Писання

Так само і віра в Писання вимагає загальної віри в те, що Пресвятий Аллаг зіслав Писання Своїм пророкам і посланцям для пояснення істини та заклику до неї, як каже про це Сам Всевишній: "Відсилали Ми посланців наших зі знаменнями ясними, і відсилали Ми з ними Писання та мірило для того, щоб трималися люди справедливості..." (сура 57, аят 25). Всевишній також каже: "Люди були єдиною громадою. Аллаг відіслав пророків вісниками та застерігачами і зіслав разом із ними Писання в істині для того, щоб вони розсудили поміж людьми те, про що вони сперечалися" (сура 2, аят 213).

І ми також конкретно віримо у ті Писання, які назвав Аллаг, наприклад, Тору, Євангеліє, Псалтир і Коран. Коран є найкращим Писанням і завершальним. Він є підтвердженням їхньої істинності та був зісланий, щоб зберегти їх. Саме Коран, разом із достовірною Сунною Посланця Аллаха (мир йому і благословення Аллага), є тим, чого повинні дотримуватися всі люди і що повинно бути правовою основою в іхньому житті. Адже Пресвятий Аллаг надіслав Свого Посланця Мухаммада (мир йому і благословення Аллага) як пророка для всіх творінь - людства і джинів, зіслав йому цей Коран, щоб він судив згідно з ним. Він зробив Коран зціленням для того, що є в серцях, роз’ясненням усього, путівником, що веде прямим шляхом, і милістю для віруючих, як каже про це Сам Всевишній: "Ми зіслали це Писання благословенним, тож ідіть за ним і будьте богобоязливі — можливо, помилують вас!" (сура 6, аят 155). І каже Аллаг Пречистий: "Ми зіслали тобі Писання як пояснення кожної речі, прямий шлях, милість і радісну звістку для покірних!" (сура 16, аят 89). Всевишній також каже: "Скажи: «О люди! Я — посланець Аллага до вас усіх! Йому належить влада над небесами й землею; немає бога, крім Нього, Він дарує життя та смерть! Тож увіруйте в Аллага та Його Посланця — неписьменного пророка, який увірував у Аллага та Його слово. Йдіть же за ним — можливо, підете ви прямим шляхом!»" (сура 7, аят 158). Слід зазаначити, що є дуже багато кораничних аятів з подібним змістом.

Віра в пророків

Так само і в посланців необхідно вірити як в усіх загалом, так і в кожного окремо. Ми віримо, що Преславний Аллаг зіслав до Своїх рабів посланців, які були теж звичайними людьми з їх середовища, хто сповіщав їм радісни звістки, застерігав і закликав їх до істини. Ті, хто відповідав на їхній заклик, здобували щастя, а ті, хто противився їм, зазнавали розчарування та жалю. Останнім і найкращим посланцем серед них є наш пророк Мухаммад, син Абдуллага (мир йому і благословення Аллага), як каже про це Сам Преславний Аллаг: "До кожного народу Ми відсилали посланця: «Поклоняйтесь Аллагу та уникайте тагута!»..." (сура 16, аят 36). Всевишній також каже: "[Розповідали і про] посланців-благовісників та застерігачів, щоб не мали люди після цього доказу проти Аллага. Аллаг — Великий, Мудрий!" (сура 4, аят 165). Всевишній в іньшому аяті каже: "Мухаммад — не батько когось із ваших чоловіків, але Посланець Аллага й Печатка пророків! Аллаг про кожну річ Знаючий!" (сура 33, аят 40). Тих, кого назвав Аллаг або про кого достовірно відомо з повідомлень Посланця Аллага, ми визнаємо поіменно й конкретно, таких як Нух, Худ, Саліх, Ібрагім та інші, найкращі вітання та благословення їм усім і нашому Пророку.

Віра в Останній день

Щодо віри в Останній день,

то вона передбачає віру в усе, про що повідомили Аллаг і Його Посланець (мир йому і благословення Аллага), що станеться після смерті, наприклад, випробування у могилі, покарання чи блаженство в ній; а також те, що буде в День воскресіння — жахи та труднощі, Міст (Сират), Терези (Мізан), суд (Хісаб), винагорода й покарання, роздача сувоїв (записів справ) між людьми, коли дехто отримає свою книгу у праву руку, а дехто — у ліву чи з-за спини. Віра в Останній день також передбачає віру у Водойму (Хауд), яка була дарована нашому пророку Мухаммаду (мир йому і благословення Аллага), віра в Рай і Пекло, у те, що віруючі побачать свого Господа, Преславного і Всевишнього, та в те що Він буде говорити з ними; а також віра в усе інше, що згадується у Благородному Корані та достовірній Сунні Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага). Необхідно вірити в усе це і приймати так, як пояснив це Аллаг і Його Посланець (мир йому і благословення Аллага).

Віра в передвизначення

Щодо віри в передвизначення, то вона передбачає чотири аспекта:

1) Преславний Аллаг знає все, що було і що буде. Він знає стан Своїх рабів, їхній наділ, терміни життя, вчинки та інші їхні справи. Нічого з цього не приховано від Нього, Преславного і Всевишнього, як каже про це Він, Пресвятий: "...і знайте, що Аллаг знає про кожну річ!" (сура 2, аят 231). Всемогутній і Великий Аллаг також каже: "...щоб знали ви, що Аллаг спроможний на кожну річ, і що Він охоплює кожну річ знанням!" (сура 65, аят 12).

2) Преславний Аллаг записав усе, що Він передвизначив і постановив, як каже про це Сам Всевишній: "Ми знаємо, що земля забирає їх, але ж у Нас є захищене Писання!" (сура 50, аят 4). Всевишній також каже: "Воістину, Ми оживляємо померлих і записуємо їхні вчинки й те, що вони лишили по собі. Кожну річ Ми порахували у Ясній Книзі!" (сура 36, аят 12). Всевишній Аллаг в іншому аяті також каже: "Невже ти не знаєш, що Аллагу відомо те, що на небі й на землі? Воістину, це є в Писанні! Воістину, це легко для Аллага!" (сура 22, аят 70).

3) віра в Його вирішальну волю. Таким чином, те чого Він бажає - відбудеться, а того, чого Він не бажає - не відбудеться, як каже про це Він Пресвятий: "Воістину, Аллаг чинить, як побажає!" (сура 22, аят 18). Всемогутній і Великий Аллаг також каже: "Коли Він воліє чогось, то тільки говорить: «Будь!» — і воно є!" (сура 36, аят 82). І каже Аллаг Пречистий: "Але ви не побажаєте цього, якщо не побажає Аллаг. Воістину, Аллаг — Всезнаючий, Мудрий" (сура 76, аят 30).

4) Аллаг, Преславний і Всевишній, є Творцем усіх творінь. Немає іншого Творця, крім Нього, і немає іншого Господа, крім Нього, як каже про це Сам Всевишній: "Аллаг — Творець кожної речі! Він — Опікун кожної речі!" (сура 39, аят 62). Всевишній також каже: "О люди! Згадайте милість Аллага до вас. Чи є інший творець замість Аллага, який наділяв би вас із неба й землі? Немає бога, крім Нього! Як же вони віддалилися!" (сура 35, аят 3). Таким чином, віра в предвизначення охоплює віру в усі ці чотири аспекти у послідовників Сунни та Громади (ахль ас-Сунна ва аль-Джама‘а), на відміну від тих, хто заперечує деякі з них серед людей нововведень (бід‘а).

Віра - це слово і дія, вона зростає через послух і зменшується через непослух.

Віра в Аллага передбачає переконання в те, що віра — це слово і дія, вона зростає через послух і зменшується через непослух; і що не можна вважати невіруючим жодного мусульманина через будь-який із гріхів, який не є наданням Йому співтоваришів (шірк) и невір'ям, як наприклад перелюб, злодійство, пожирання лихви, непокора батькам та інші великі гріхи - доти, доки людина не визнає їх дозволеними. Про це свідчить Сам Пресвятий Аллаг: "Аллаг не прощає, коли Йому приписують рівних, але прощає все інше, крім цього, тому, кому бажає!" (сура 4, аят 48). І це саме так тому, що в достовірних хадісах, які дійшли до нас різними ланцюжками (таватур) від Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага), підтверджується, що Аллаг виведе з Пекла того, в чиєму серці буде хоча б частинка віри в насіння гірчиці.

Любов заради Аллага і ненависть заради Аллага, дружба заради Аллаха і ворожість заради Аллаха.

Віра в Аллага також передбачає і любов заради Аллага і ненависть заради Аллага, дружбу заради Аллага і ворожість заради Аллага. Віруючий любить віруючих і підтримує їх, ненавидить невіруючих і протистоїть їм. А на чолі віруючих цієї Громади (Умма) стоять сподвижники Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага). Послідовники Сунни і Громади (ахль ас-сунна ва аль-джама‘а) люблять та підтримують їх, та вірять, що вони є кращими людьми після пророків на підставі слів Пророка (нехай благословить його Аллаг та вітає): "Найкращим поколінням є моє покоління, після - ті, хто прийшли після них, а за ними - ті, хто прийшов за цими" (4). Аль-Бухарі та Муслім зійшлися на тому, що він достовірний. Вони вважають, що найкращим серед них є Абу Бакр ас-Сіддік, потім ‘Умар аль-Фарук, потім ‘Усман Зу-н-Нурайн, а потім ‘Алі аль-Муртада — нехай Аллаг буде задоволений усіма ними. Після них ідуть інші десять сподвижників (яким було обіцяно Рай за їхнього життя), а потім усі інші сподвижники — нехай Аллаг буде задоволений усіма ними. Вони утримуються від обговорення того, що сталося між сподвижниками, і вірять, що сподвижники у своїх діях керувалися принципом іджтигаду, згідно з яким правий отримує подвійну нагороду, а той, хто помилився, отримує одну. Вони люблять членів сім'ї Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага), що вірять у нього; підтримують їх і люблять дружин Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага) - матерів правовірних, кажучи про них тільки хороше й просячи вдоволення Аллага для всіх них. Вони відсторонюються від шляху рафідитів, які ненавидять сподвижників Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага), ображають їх і надмірно звеличують членів сім'ї Пророка (мир йому і благословення Аллага), вивищуючи їх над тим ступенем, що його встановив для них Всемогутній і Великий Аллаг. Так само вони відмежовуються від шляху насібітів, які шкодять членам сім'ї Пророка (мир йому і благословення Аллага) своїми словами або діями. (4) Наводить аль-Бухарі в розділі "Аш-шахадат" (2509), Муслім в "Фада`іль ас-сахаба (2533), ат-Тірмізі в "Аль-манакиб" (3859), Ібн Маджа в "Аль-ахкям" (2362), Ахмад (1/434).

Усе, про що ми згадали в цьому стислому описі, входить до складу положень вірного віровчення, з якою Аллаг направив Свого Посланця Мухаммада (мир йому і благословення Аллага). Це є віра спасенної групи — послідовників Громади та Суцнни (ахль ас-сунна ва-ль-джама‘а), про яку сказав Пророк (мир йому і благословення Аллага) так: "Завжди буде група з моєї умми, яка буде перебувати на істині, переможна, і не зашкодять їм ті, хто їх залишить, доки не настане наказ Аллага Пресвятого" [5]. Пророк (нехай благословить його Аллаг та вітає) сказав: "Юдеї розділилися на сімдесят одну групу, християни розділилися на сімдесят дві групи, а це суспільство розділиться на сімдесят три групи. Усі вони будуть у вогні, крім однієї». Тоді сподвижники запитали: «Хто це, о Посланець Аллага?» Він відповів: «Ті, хто дотримується того, чого дотримуюся я і мої сподвижники»" [6]. Таким є те віровчення, за яке слід триматися, дотримуватися його та остерігатися всього, що йому суперечить. [5] Наводить Муслім у розділі "Аль-імара" (1920), ат-Тірмізі у розділі "Аль-фітан" (2229), Абу Давуд у розділі "Аль-фітан ва аль-маляхім" (4252), Ібн Маджа у розділі "Аль-фітан" (3952), Ахмад (5/279). [6] Наводить Ібн Маджа у розділі "Аль-фітан" (3992).

Про тих, хто відійшов від цього віровчення і суперечить йому

Серед них є різні групи

Що стосується тих, хто відійшов від цього віровчення і йде проти нього, то їх багато і вони різні. Серед них є – ті, хто поклоняється ідолам, статуям, ангелам, праведникам, джинам, деревам, каменям та іншим створінням. Ці люди не відгукнулися на заклик пророків, а навпаки, суперечили їм і чинили опір, подібно до того, як це робили курайшити та інші арабські племена щодо нашого пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллага). Вони зверталися до своїх об’єктів поклоніння з проханнями виконати їхні потреби, вилікувати хворих, дарувати перемогу над ворогами, приносили їм жертви та давали обітниці. Коли ж Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) засудив це і наказав їм поклонятися виключно Аллаху, вони здивувалися цьому, відкинули його заклик і сказали: "Невже він перетворив богів на Єдиного Бога? Воістину, це — дивовижна річ!»" (сура 38, аят 5). Пророк (мир йому і благословення Аллага) безупинно закликав їх до Аллага, застерігав від багатобожжя і пояснював їм істинну сутність їх заклику. Завдяки цьому Аллаг наставив на прямий шлях тих, кого бажав наставити, і згодом вони стали входити в релігію Аллага товпами. Таким чином, релігія Аллага взяла гору над усіма іншими релігіями завдяки постійному заклику і тривалої боротьби, яку вів Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) разом зі своїми сподвижниками (нехай буде Аллаг задоволений ними) та їхніми послідовниками, які послідовали за ними найкращим чином. Однак ситуація змінилася: неуцтво почало домінувати серед більшості людей, і більшість із них повернулася до релігії часів невігластва, перебільшуючи у своїй шанобі до пророків і праведників, звертаючись до них із молитвами, прохаючи у них допомоги та вдаючись до інших видів багатобожжя. Більшість навіть перестала розуміти значення слів “немає бога, окрім Аллага”, тоді як арабські язичники часів невігластва прекрасно розуміли його значення. Нехай Аллаг убереже нас від цього.

І це багатобожжя продовжувало поширюватися серед людей аж до нашого часу через домінування невігластва і віддаленість від епохи пророчої місії.

Про сумніви як пізніх, так і ранніх груп і про деякі віровчення невір'я

Сумнів цих пізніших поколінь такий самий, як і у попередніх. Вони кажуть: "Це наші заступники перед Аллахом. Ми поклоняємося їм тільки для того, щоб вони наблизили нас до Аллага". Однак Аллаг спростував цей сумнів і пояснив, що той, хто поклоняється комусь, окрім Нього, ким би це не було, здійснює багатобожжя і невір’я. Як каже Всевишній Аллаг про це: "Вони поклоняються замість Аллага тому, що не приносить їм ні шкоди, ні користі. І говорять: «Це — заступники наші перед Аллагом!» ..." (сура 10, аят 18). Всевишній Аллаг відповів їм на це твердження так: "Скажи: «Невже ви можете розповісти Аллагу про щось таке на небесах і на землі, чого Він не знає?» Пречистий від того Він, що Йому додають!" (сура 10, аят 18). У цьому аяті Пресвятий Аллаг пояснює, що поклоніння комусь, окрім Нього, як-то пророкам, праведникам чи іншим, є великим багатобожжям (ширком), навіть якщо ті, хто це робить, називають це іншим чином. Аллаг Всевишній каже: "...А ті, які беруть собі помічників замість Нього, [говорять]: «Ми поклоняємося їм лише для того, щоб вони наблизили нас до Аллага!»" (сура 39, аят 3). Всевишній відповів їм на це ствердження так: "...Воістину, Аллаг розсудить між ними в тому, про що вони сперечалися! Воістину, Аллаг не веде прямим шляхом тих, які брешуть, які не вірують!" (сура 39, аят 3). Таким чином, Аллаг пояснив, що поклоніння комусь іншому, окрім Нього, через мольби, страх, надію тощо - є невірою (куфром) в Нього. Він також спростував їхні твердження про те, що їхні ідоли або божества наближають їх до Нього.

Серед невірних переконань, які суперечать істинній вірі та тому, що принесли посланці (мир і благословіння Аллагу їім усім), є ті, які поширюють атеїсти сучасності. Йдеться про прихильників Маркса, Леніна та інших проповідників атеїзму і невір'я, незалежно від того, як вони це називають: соціалізм, комунізм, баасизм чи інші назви. Основою їхніх переконань є ствердження, що "немає Бога, а життя — це лише матерія". Серед основ їхніх переконань також є заперечення воскресіння, існування Раю і Пекла, а також невір’я у всі небесні релігії. Той, хто ознайомиться з їхніми творами та дослідить їхні переконання, напевно, дійде до висновку у цьому. Без сумніву, ці переконання суперечать усім небесним релігіям і ведуть своїх послідовників до найгірших наслідків як у цьому світі, так і в житті після смерті.

Серед переконань, що суперечать істині, є ті, яких дотримуються деякі представники батинійських сект та окремі течії суфізму. Вони вірять, що деякі з тих, кого вони називають "святими" (аулия`), нібито беруть участь у керуванні справами світу і мають владу над його подіями. Вони називають їх "кутбами" (стовпами), "автадами" (опорами), "агвасами" (помічниками) та іншими іменами, які вони самі вигадали для цих уявних божеств. Це є одним із найогидніших видів багатобожжя в Господстві (рубубія) і гірше за багатобожжя арабів часів джагілії (доязичництва). Адже язичники-араби не приписували нікого до Господства Аллага (рубубія), а лише долучали Аллагу співтоваришів у поклонінні (ібада). Їхнє багатобожжя проявлялося переважно у часи спокою та добробуту, тоді як у моменти труднощів і небезпеки вони щиро зверталися лише до Аллага. Про це Пресвятий Аллаг каже так: "Коли вони сідають на корабель, то звертаються до Аллага, щиро сповідуючи Його релігію. А коли Він рятує їх і виводить на сушу, то вони знову стають багатобожниками!" (сура 29, аят 65). Що стосується Господства (рубубія), то вони визнавали його тільки за Аллагом, як свідчить про це Пресвятий Аллаг: "Якщо ти запитаєш у них про те, хто їх створив, вони неодмінно скажуть: «Аллаг!»..." (сура 43, аят 87). Всевишній також каже: "Запитай: «Хто наділяє вас із неба й землі? Хто владний над слухом і зором? Хто виводить живе з мертвого, а мертве з живого? Хто керує подіями?» Вони скажуть: «Аллаг!» Запитай: «Чому ж ви не боїтесь Його?»" (сура 10, аят 31). І аятів із таким змістом у Корані багато.

Про те, що пізніші покоління багатобожників додали до вірувань перших поколінь

Що стосується пізніших багатобожників, то вони додали до вірувань перших два аспекти: перший — це багатобожжя деяких із них у Господстві (рубубія); другий — це багатобожжя як у часи добробуту, так і в часи труднощів. Це стає очевидним для тих, хто спілкувався з ними, вивчав їхні звичаї та бачив, що вони роблять біля могили Хусейна і Бадаві тощо в Єгипті, могили аль-Айдруса в Адені, аль-Хаді в Ємені, Ібн Арабі в Шамі та ‘Абд аль-Кадира аль-Джайляні в Іраку, а також інших відомих могил, які загал звеличував і до яких приписував багато з того, що належить лише Аллагу Всемогутньому і Всеславному. Мало хто з них засуджує ці дії та пояснює їм істинну суть єдинобожжя (таухід), з яким Аллаг зіслав Свого Пророка (мир йому і благословення від Аллага), як і попередніх посланців (нехай благословить їх усіх Аллаг і вітає). Воістину, ми належимо Аллагу, і до Нього ми повернемося. І ми просимо Всевишнього Аллага повернути їх до істинного шляху, збільшити серед них кількість проповідників істини та наставити лідерів і вчених мусульман на боротьбу з цим багатобожжям і його проявами, щоб викорінити його повністю. Воістину, Він — Всечуючий, Близький. І ми просимо Всевишнього Аллага повернути їх до правильного шляху, збільшити серед них кількість проповідників істини, а також дарувати успіх правителям і вченим мусульман у боротьбі з багатобожжям та викоріненні його проявів і засобів. Воістину, Він — Той, хто чує та близький.

Серед переконань, що суперечать правильному вченню щодо імен і атрибутів, є переконання послідовників нововведень, таких як джахміти та мутазалити, а також тих, хто слідує їхнім шляхом у запереченні атрибутів Аллаха (Славенний Він і Величний), та їхнє заперечення Його відмінних властивостей, а також надання Йому характеристик, які належать недійсним, неживим і неможливим сутностям. Аллаг понад тим, що вони на нього наговорюють! До такої категорії людей відносяться і ті, хто заперечує одні атрибути, підтверджучи інші, як, наприклад, аш‘аріти, бо їм доводиться стикатися з тими ж проблемами в атрибутах, які вони підтвердили, що й у тих, які вони заперечили, і вони тлумачать доводи відносно цих атрібутів так, що суперечать як слуховим (тобто текстам з Корану та Сунни), так і раціональним доказам, впадаючи у явну суперечність. Що стосується послідовників Сунни і Громади, то вони підтверджують по відношенню до Аллага те, що Він підтверджує по відношенню до Себе або що підтверджує по відношенню до Нього Його Посланець Мухаммад (мир йому і благословення від Аллага) з імен і атрибутів повною мірою, і вони прославляють Його, відокремлюючи від усілякої схожості з Його творіннями, очищаючи Його імена і атрибути від будь-якого заперечення. Вони діють таким чином згідно з усіма доводами, не спотворюючи і не заперечуючи їх. Таким чином, вони не допустили протиріч, у які потрапили інші, як це було зазначено раніше. І це є шлях порятунку та щастя в цьому світі та в наступному житті. Це насправді є прямий шлях, яким йшли попередники цієї Умми та її імами. І не буде успіху для останніх поколінь, окрім того, що принесло успіх для перших поколінь. А це в свою чергу - слідування Книзі та Сунні й залишення того, що суперечить їм.

Обов'язковість поклоніння лише Аллагу та пояснення причин перемоги над ворогами Аллага

Найважливішим обов'язком для кожної відповідальної людини та найвищою заповіддю для неї є поклоніння своєму Господу, Преславному, Господу небес і землі, Господу Великого Трону, Який сказав у Своїй Шляхетній Книзі: "Воістину, ваш Господь — Аллаг, Який створив небеса й землю за шість днів, а потім утвердився на Троні. Він покриває ніччю день, який швидко наздоганяє її. Сонце, місяць і зорі покірні Йому. Хіба не Йому належить творити й вирішувати? Благословенний Аллаг, Господь світів!" (сура 7, аят 54). Всевишній повідомив в іншому місці Своєї Шляхетної Кнги, що створив людей і джинів для поклоніння Йому, і сказав, Всемогутній Він і Великий: "Я створив джинів та людей лише для того, щоб вони поклонялися Мені". (сура 51, аят 56). Це поклоніння, заради якого Аллаг створив людей і джинів і є визнаним Його єдиним правом на всі види поклоніння: молитву, піст, закят, хадж, колинопреклоніння (руку‘), земний уклін (суджюд), обходження навколо Кааби (таваф), жертвоприношення (забх), обітницю (назр), страх (хауф), надію (раджа`), молитву (істігаса) і благання (істі‘ана) про допомогу, пошук притулку (істі‘аза) та всі інші види благань. Сюди також входить покора Йому, Преславному, у виконанні всіх Його повелінь і не порушенні Його заборон, як це вказано у Його Шляхетній Книзі та в Сунні Його вірного (Амін) Посланця, нехай пребудуть над ним найкращі благословення і мир від Його Господа. Преславний Аллаг наказав усім людям і джинам здійснювати це поклоніння, для якого вони були створені. Він направив усіх посланців і зіслав Писання, щоб роз'яснити суть цього поклоніння, докладно його пояснити, закликати до нього і щирого втілення його в життя тільки заради Одного Аллага. Як свідчить про це Сам Всевишній: "О ви, люди! Поклоняйтеся Господу вашому, Який створив і вас, і тих, що жили перед вами. Можливо, ви будете богобоязливими!" (сура 2, аят 21). Всемогутній і Великий Аллаг також каже: "Наказав вам Господь твій не поклонятися нікому, крім Нього, а також ставитися якнайкраще до батьків..." (сура 17, аят 23). Дієслово "када" в цьому аяті означаає "наказав і заповідав". Всевишній в іншому аяті каже: "А їм не було ніякого наказу, окрім поклоніння Аллагу, щирого служіння Йому, молитви та сплати закяту — ось правильна релігія!" (сура 98, аят 5). Аятів із таким змістом у Книзі Аллага дуже багато. Наприклад, в іншому місті Всемогутній і Всевишній Аллаг каже так: "...Тож візьміть те, що дав вам Посланець, та не чіпайте того, що він заборонив вам. Воістину, Аллаг — суворий у покаранні". (сура 59, аят 7). В іншому аяті Преславний Аллаг каже: "О ви, які увірували! Коріться Аллагу, коріться Посланцю, а також наділеним владою серед вас! І якщо ви почнете сперечатися про щось, то зверніться із цим до Аллага та до Його Посланця, якщо віруєте ви в Аллага та в Останній День! Це — ліпший і кращий наслідок!" (сура 4, аят 59). Всемогутній і Великий Аллаг також каже: "Хто підкорився Посланцю, той – підкорився Аллагу" (сура 4, аят 80).

Також Преславний Аллаг каже: "До кожного народу Ми відсилали посланця: «Поклоняйтесь Аллагу та уникайте тагута!»..." (сура 16, аят 36). Преславний Аллаг також каже: "Ми не відсилали раніше за тебе жодного посланця, не відкривши йому: «Немає бога, крім Мене! Тож поклоняйтеся Мені!»" (сура 21, аят 25) В іншому аяті Всевишній каже так: "Аліф. Лям. Ра. Це — Писання, знамення якого добре викладені, а потім пояснені Мудрим, Відаючим! Не поклоняйтеся нікому, крім Аллага! А я для вас — застерігач і вісник від Нього!" (сура 11, аяти 1-2).

Ці ясні аяти та подібні до них цитати з Благородної Книги Аллага вказують на обов'язковість очищення поклоніння заради Нього Одного. Це є основою релігії та фундаментом віровчення. Вони також підтверджують, що саме це є мудрість у створенні джинів і людей, у посланні пророків і ниспосланих писань Всевишнього. Обов'язок усіх відповідальних людей - приділяти велику увагу цьому питанню, глибоко його вивчати та бути дуже обережними й уникати того, у що потрапили багато хто з тих, хто називає себе мусульманами. Це, наприклад, - перебільшення значення і становища пророків і праведників, зведення будівель на їхніх могилах, створення мечетей і куполів над ними, звернення до них з проханнями, благання до них про допомогу, покладання на них сподівань, прохання задовольнити потреби, позбавити від труднощів, вилікувати хворих, дарувати перемогу над ворогами та подібні дії, які відносяться до різних видів багатобожжя (шірк). Достовірно передано від Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага) те, що підтверджує зміст Священної Книги Аллаха, Преславного і Великого, а саме: у двох достовірних збірниках хадисів (аль-Бухарі та Мусліма) від Му'аза (нехай буде задоволений ним Аллах), що Пророк (нехай благословить його Аллаг та вітає) запитав його: "Чи знаєш ти, яке право Аллаг має над (Своїми) рабами і яке право раби (Його) мають перед Аллагом?», на що Му‘аз відповів: “Аллаг і Його Посланець знають краще”. Тоді Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Право Аллага над рабами - щоб вони поклонялися Йому й не додавали Йому нікого в співтовариші. А право рабів перед Аллагом - щоб Він не карав того, хто не додає Йому співтоваришів ні в чому»" (7) хадіс. У достовірному збірнику хадисів аль-Бухарі також передано від Ібн Мас‘уда (нехай буде задоволений ним Аллаг), що Пророк (нехай благословить його Аллаг та вітає) сказав: "Той, хто помер, закликаючи співучасника поряд із Аллагом - війшов у Пекло" (8). Імам Муслім також у своему достовірному збірнику хадисів наводить від Джабіра (нехай буде задоволений ним Аллаг), що Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: "Той, хто зустріне Аллага, не додаючи Йому співтоваришів, увійде в Рай. А той, хто зустріне Його, надаючи Йому співтоваришів у чомусь - увійде в Пекло" (9). З таким змістом існує дуже багато хадисів, і це питання є одним з найважливіших і значущих. Аллаг відправив Свого Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллага) із закликом до єдинобожжя і забороною багатобожжя. Він (мир йому і благословення Аллага) повністю виконав покладену на нього Аллагом місію. На цьому шляху він зазнав заради Аллага значних і важких утисків, але витерпів це, а разом з ним проявляли терпіння і його сподвижники (хай буде Аллаг задоволений ними), поширюючи заклик. Зрештою Аллаг очистив Аравійський півострів від усіх ідолів і статуй, і люди входили в релігію Аллага натовпами, були зруйновані ідоли навколо Кааби й усередині неї, було знищено аль-Лат, аль-'Узза, Манат і всі інші ідоли арабських племен. Усі ідоли, які вони мали, були зруйновані, слово Аллага стало найвищим і іслам утвердився на Аравійському півострові. Потім мусульмани приступили до поширення заклику і боротьби на Його шляху за межами Аравійського півострова. І завдяки їм Аллах повів вірним шляхом тих, кому була визначена Ним щаслива доля серед Його рабів. Завдяки їм Аллаг поширив істину і справедливість на більшій частини земної кулі. Їхньому шляху послідували якнайкраще наступні покоління табі'уннів та їхні спадкоємці, що стали імамами, які вказували на вірний шлях, закликали до Істини та поширювали релігію Аллага. Вони закликали людей до єдинобожжя, боролися на шляху Аллага своїм життям і майном, не боячись заради Аллага осуду тих, хто засуджує. Зрештою, Аллаг підтримав їх, дарував їм перемогу і проявив їхню силу над тими, хто чинив опір, і виконав обіцянку, яку дав їм у Своїх словах: "О ви, які увірували! Якщо ви допоможете Аллагу, то Він допоможе вам та ствердить ваш поступ!" (сура 47, аят 7). Всемогутній і Великий Аллаг з цього приводу також говорить: "...Аллаг неодмінно допомагає тим, хто допомагає Йому. Воістину, Аллаг — Всесильний, Всемогутній! Якщо Ми зміцнимо їх на землі, вони будуть звершувати молитву, давати закят, закликати до заохочуваного й забороняти відразне. А кінець справ — в Аллага!" (сура 22, аяти 40-41). Потім люди змінилися, розділилися та послабили своє ставлення до боротьби на шляху Аллага, надаючи перевагу відпочинку та слідуванню своїм пристрастям. Вони почали масово грішити, за винятком тих, кого Пресвятий Аллаг врятував від цього. Тож Аллаг змінив їх становище та надіслав на них ворога як покарання за їхні вчинки, адже Господь не є несправедливим до рабів, як каже про це Сам Аллаг: "Це так, бо Аллаг не змінює Своєї милості, даної якомусь народу, поки вони не змінять того, що в їхніх душах. Воістину Аллаг — Всечуючий і Всезнаючий!" (сура 8, аят 53). Отже, усім мусульманам — як правителям, так і народам — необхідно повернутися до Аллага, щиро поклонятися Йому одному, каятися перед Ним за їхні попередні недоліки та гріхи, поспішати виконувати обов’язки, які Аллаг поклав на них, і уникати того, що Він заборонив. Також вони мають наставляти одне одного на це та співпрацювати у виконанні цих зобов’язань. (7) Наводять аль-Бухарі у розділі "Аль-істі`зан" (5912), Муслім у розділі "Аль-іман" (30), ат-Тірмізі у розділі "Аль-іман" (2643), Ібн Маджа у розділі "Аз-зухд" (4296) і Ахмад (5/238). (8) Наводять аль-Бухарі у розділі "Тлумачення Корану (тафсір аль-Кур`ан)" (4227), Муслім у розділі "Аль-іман" (92) та Ахмад (1/374). (9) Надять аль-Бухарі у розділі "Аль-‘ільм" (129), Муслім у розділі "Аль-іман" (32) і Ахмад (3/157).

Іще більш важливим аспектом є встановлення крайніх мір покарання відповідно до ісламського права, застосування норм ісламського права в усіх справах між людьми, звернення до нього за рішенням; скасування секулярних законів, що суперечать закону Всевишнього, уникнення звернення до них та зобов'язання усіх народів дотримуватися положень ісламського права. Також на вчених покладено обов'язок навчати людей їхньої релігії, поширювати ісламську поінформованість серед них, наставляти один одного на істину, бути терплячими в її дотриманні, закликати до добра і забороняти зло, а також заохочувати правителів до цього. Також необхідно боротися з руйнівними ідеями, такими як соціалізм, баасизм, сліпий націоналізм та інші ідеології й доктрини, що суперечать ісламському праву. Завдяки цьому Аллаг виправить для мусульман те, що було зіпсоване, поверне їм те, що вони втратили, відновить їхню колишню славу, дарує перемогу над їхніми ворогами й утвердить їх на землі. Як каже Всевишній Аллаг, а Він є найправдивішим серед тих, хто говорить: "...адже Нашим обов’язком було допомагати віруючим!" (сура 30, аят 47). Також Всевишній свідчить: "Тих серед вас, які увірували й робили добро, Аллаг обіцяв зробити намісниками на землі — так, як Він зробив намісниками їхніх попередників; Він неодмінно утвердить їхню релігію, яку Сам схвалив для них, і замінить їхній страх безпекою. Вони поклоняються Мені й не додають у поклонінні нічого. А хто після цього буде невдячним, ті — нечестивці!" (сура 24, аят 55). Преславний також каже: "Воістину, Ми ще в земному житті допоможемо Нашим посланцям і тим, які увірували, а також у той День, коли постануть свідки" (сура 40, аят 51). "у День, коли нечестивцям не допоможуть їхні вибачення! Їх спіткає прокляття й чекає на них найгірший притулок!" (сура 40, аят 52).

І ми просимо Аллага, Преславного і Всевишнього, щоб Він виправив правителів мусульман та їхній народ, наділив їх розумінням релігії, об’єднав їхнє слово на основі богобоязливості, направив їх усіх на Свій прямий шлях, допоміг їм утвердити істину та подолати хибу. Нехай Він дасть їм усім успіх у співпраці на основі доброчесності та богобоязливості, наставлянні одне одного на істину та терпінні у її дотриманні. Воістину, Він є Володарем цього і здатний на все. Мир і благословення Аллага Його рабові, посланцю, обранцю з-поміж Його творінь, нашому пророку, імаму й наставнику, пану нашому Мухаммаду, сину Абдуллага, а також його родині, сподвижникам і всім, хто йде його шляхом. І нехай мир, милість Аллага та Його благословення перебувають над вами.