Помилки та порушення, пов'язані з умрою
1. Помилки під час вступу в стан іхраму Не підвищувати голос при намірі здійснити обряд. Сунна: промовляти тальбію голосно, чітко вказуючи, який обряд має намір виконати (хадж або умра).
These files are generated automatically from the book's text; their layout may differ from the printed edition.
Помилки та порушення, пов'язані з умрою
1. Помилки під час вступу в стан іхраму
Не підвищувати голос при намірі здійснити обряд.
Сунна: промовляти тальбію голосно, чітко вказуючи, який обряд має намір виконати (хадж або умра).
Деякі помилково вважають, що сам іхрам — це просто одяг (ізар і ріда).
Але насправді іхрам — це намір вступити в обряд поклоніння, а його ознака — вимова тальбії. Тобто той, хто виголосив тальбію з наміром здійснити хадж або умру — вже вступив у стан іхраму.
Дехто думає, що повне обмивання перед іхрамом є обов’язковим.
Тоді як насправді це лише Сунна. І немає гріха, якщо хтось його не зробив.
Деякі вважають, що обов’язково потрібно здійснити два ракаати перед вступом в стан іхраму, або що це окрема обов’язкова Сунна.
Насправді ж молитва перед іхрамом дозволена, але немає спеціальної молитви саме для нього. Якщо людина помолилась обов’язкову або будь-яку дозволену молитву, після неї дозволяється вступити в стан іхраму.
Дехто вважає, що обов’язково зупинятись у мікаті та заходити до мечеті.
Але насправді це не є вимогою. Якщо людина вже вдягнена в одяг іхраму і проїжджає повз мікат, достатньо виголосити тальбію в автомобілі чи літаку — біля мікату або трохи раніше, аби не проїхати його.
Дехто наносить пахощі на сам одяг іхраму, що є помилкою.
Правильним є нанесення пахощів на тіло перед вступом в стан іхраму, а не на одяг.
Деякі вважають, що обов’язково потрібно голити лобкове волосся, під пахвами чи стригти нігті саме перед іхрамом.
Насправді ж це не обов’язково і не є Сунною спеціально для іхраму. Ці дії є загальними проявами чистоти, і їх варто виконувати за потреби, незалежно від іхраму.
Вступ в іхрам до досягнення мікату.
Це суперечить Сунні. Однак тому, хто перебуває в літаку, дозволено трохи раніше вступити в стан іхраму, щоб не пропустити момент вирівнювання з мікатом через швидкість польоту. Так само, якщо він боїться заснути і пропустити цей момент, йому дозволяється випередити вступ в іхрам відповідно до своєї потреби.
Перетин мікату людиною, яка має намір здійснити поклоніння, без вступу в стан іхраму — через незнання, легковажність або тому що вона перебуває в літаку.
Якщо людина має намір здійснити умру або хадж і перетинає мікат без іхраму — через незнання, недбалість або тому що вона в літаку — то така особа зобов’язана повернутися до мікату й увійти в стан іхраму звідти. Так само, якщо людина прилетіла до аеропорту Джидди й не увійшла в іхрам у літаку з якоїсь причини, їй потрібно виїхати до одного з мікатів і вже там прийняти іхрам. Виняток становлять лише ті, хто не перетинає жодного мікату й не наближається до нього — як-от жителі Судану, які прилітають літаком або прибувають кораблем, за умови, що вони не проходять поруч з мікатами Яламлам чи Джухфа.
Дехто думає, що будь-який одяг зі швами є забороненим у стані іхраму, тому уникає носити навіть ремінь, пояси або взуття зі швами.
Це помилка. Зшитим вважається лише той одяг, що пошитий за формою тіла і носиться так, як це зазвичай прийнято — як-от сорочка чи штани. А такі речі, як пояс або ремінь, не підпадають під заборону.
Деякі жінки у стані іхраму одягають нікаб, бурку, повний лицьовий покрив, або рукавички, вважаючи це правильним.
Але Пророк (мир йому і благословення Аллага) заборонив жінці у стані іхраму носити нікаб і рукавички. Проте, якщо жінка перебуває перед сторонніми чоловіками, вона повинна прикривати обличчя й руки іншим одягом, не використовуючи нікаб і рукавички.
Дехто думає, що існує особливий жіночий одяг для іхраму — чорний, зелений або білий.
Це не відповідає істині. Жінка, яка вступає в стан іхраму, може вдягнути будь-який скромний одяг, не виставляючи прикрас, і дотримуючись загальних норм сором’язливості в Ісламі.
Дехто вважає, що людині, яка перебуває в стані іхраму, не дозволено змінювати одяг або знімати його.
Насправді ж дозволено змінити одяг, випрати його та знову одягнути.
Дехто відкриває праве плече (істиба) одразу з початку обряду й носить одяг так до завершення.
Однак правильним є відкривати плече лише під час тавафу умри або тавафу прибуття.
Деякі люди самовільно відмовляються від іхраму або залишають його без дозволеної причини.
Насправді, кожен, хто увійшов у стан іхраму, зобов’язаний залишатися в ньому до завершення обряду, якщо немає поважної причини. Якщо ж виникла перешкода (наприклад, не змога дістатися до Мекки), дозволяється вийти з іхраму. Якщо під час вступу в іхрам людина висловила умову (наприклад: “якщо мене щось зупинить, я виходжу”), то може без наслідків припинити обряд. Якщо ж такої умови не було, то для виходу з іхраму обов’язково принести жертву, поголити голову або вкоротити волосся — і лише після цього дозволяється завершити стан іхраму.
***
2. Порушення та помилки людей під час обходу навколо Кааби (тавафу)
Деякі люди вважають обов’язковим читати конкретні дуа при вході до аль-Хараму або при першому погляді на Каабу, хоча ці дії не підтверджені достовірною Сунною.
Сунна — дотримуватись лише того, що передано від Пророка (мир йому і благословення Аллага).
Вимовляння наміру перед тавафом.
Насправді намір — це дія серця, і немає потреби проголошувати його вголос.
Починати таваф до Чорного каменю — з перестороги.
Це є частиною перебільшення та надмірності.
Інші, навпаки, починають таваф уже після того, як пройшли повз Чорний камінь, вважаючи цей прохід першим колом.
Це помилка. Якщо хтось так зробив — цей обхід не зараховується.
Піднімання рук перед Чорним каменем, як у молитві, або триразове піднімання.
Сунна — лише один раз вказати на нього правою рукою.
Занадто довге стояння навпроти Чорного каменю.
Сунна — не затримуватись надовго на цьому місці.
Протискування крізь натовп, щоб дістатись до Чорного каменю та поцілувати його.
Сунна — не створювати штовханину. Якщо вдається підійти — добре, якщо ні — достатньо лише вказати рукою.
Дехто, якщо пройшов повз Чорний камінь і забув виголосити Такбір, повертається, щоб зробити це.
Це помилка. Якщо сунна була пропущена — час її вже минув, повертатись не потрібно, і немає гріха за її пропуск. Див. "С" ( )
Призначення для кожного обходу окремої дуа.
Це не підтверджено. Сунна — згадувати Аллага довільними дуа, просити про блага цього і наступного життя, читати Куран, казати “Субханаллаг”, “Альхамду ліллаг”, “Ля іляга ілля Аллаг”, “Аллагу Акбар” або читання Корану.
Рамль (швидка хода з підняттям ніг) під час усіх кіл обходу навколо Кааби (тавафу).
За Сунною, рамль (швидка хода з підняттям ніг) стосується лише перших трьох кіл тавафу. Решту обходів слід здійснювати звичайним кроком.
Недотримання правила тримати Каабу зліва під час тавафу без поважної причини.
За Сунною, Кааба має бути зліва від того, хто здійснює таваф. Не слід легковажно нехтувати цим правилом. Якщо ж є об’єктивна причина (наприклад, сильний натовп), то гріха в цьому немає.
Цілування Єменського кута або вказування на нього, якщо немає змоги його поцілувати.
Сунна — торкнутися Єменського кута рукою без поцілунку. Якщо торкнутись неможливо, то не слід навіть вказувати на нього.
Доторкання, цілування всіх кутів Кааби, її стін або протирання об неї.
Це суперечить Сунні. Дозволено лише цілувати Чорний камінь і торкатися Єменського кута. Усе інше не є частиною обряду і не схвалюється. (Хадіс переданий аль-Бухарі, №1597)
Віра в те, що доторкання до Чорного каменя або Єменського кута приносить благословення, а не є актом поклоніння.
Це невірне уявлення. Тільки Аллаг володіє силою приносити користь чи шкоду. Умар ібн аль-Хаттаб (нехай буде задоволений ним Аллаг) сказав, звертаючись до Чорного каменя сказавши: «Я знаю, що ти — камінь, який не шкодить і не приносить користі. Якби я не бачив, як Пророк (мир його та благословення) тебе цілує, я б тебе не цілував.»
Підвищення голосу в дуа, що викликає плутанину серед тих, хто здійснює обхід.
Сунна полягає в тому, щоб згадувати свого Господа і звертатися до Нього між собою і Ним, аби не створювати перешкод іншим.
Зайнятість фотографуванням або сторонніми розмовами під час обходу навколо Кааби.
Тому, хто здійснює таваф, слід займатися згадуванням Аллага зі смиренням, покорою і присутністю серця.
Завершення обходу навколо Кааби перед тим, як переконатися в досягненні Чорного каменю.
Обов’язково потрібно завершити сьомий обхід повністю — до того моменту, поки не буде впевненості або хоча б переважаючої думки, що ви опинилися навпроти Чорного каменю.
Віра в те, що два рак‘ати після тавафу обов’язково потрібно звершити безпосередньо за Макамом Ібрагіма або біля нього, призводить до скупчення, заважає тим, хто здійснює таваф у дні хаджу, і перешкоджає їхньому руху.
Це помилкове уявлення, адже два ракаата після тавафу можна звершити в будь-якому місці мечеті. Людина може зробити Макам Ібрагіма між собою та Каабою — навіть якщо вона далеко — й помолитися у внутрішньому дворі або в залі мечеті, уникаючи незручностей, і молячись зі смиренням і зосередженістю.
Подовження молитви та дуа після двох ракаатів тавафу.
Сунна — звершити ці два ракаата коротко і не звершувати дуа після них, бо це не передано від Пророка (мир йому і благословення Аллага).
Молитва після тавафу з оголеним правим плечем (істибаа).
Сунна — одразу після завершення тавафу накрити обидва плеча.
***
3. Порушення та помилки під час са’ї (ритуального бігу між Сафа і Марва)
Оголення правого плеча під час са’ї.
Це неправильно, адже оголення правого плеча дозволене лише під час тавафу, а не під час са’ї.
Вимовлення наміру перед початком са'ї.
Це не є припустимим, адже намір — це дія серця, і не потрібно виголошувати його вголос, так само як і в інших обрядах поклоніння.
Починати са’ї з пагорба Марва.
Це помилка. Той, хто розпочав біг із Марви, повинен знати, що цей круг не зараховується. Са’ї слід починати з пагорба Сафа, а завершувати на Марві.
Хибне уявлення, що один круг — це шлях “туди й назад”, через що людина робить 14 кіл замість 7. Читання аяту: «Воістину, пагорби Сафа і Марва — це серед знаків Аллага» щоразу при підйомі на Сафа або Марва. Це не є сунною.
Це помилково. Один круг — це шлях лише в одну сторону: від Сафа до Марви — один круг, від Марви до Сафа — інший. Отже, слід зробити сім окремих проходів, починаючи з Сафа і закінчуючи на Марві. Рекомендовано прочитати цей аят лише один раз — під час першого наближення до Сафа. Немає потреби повторювати його в кожному колі.
Підйом на вершину пагорба Сафа, вважаючи це обов’язковим.
Немає жодного шариатського доказу, що потрібно підніматися на найвищу точку Сафа.
Підняття рук та вказування ними, як під час молитви.
Це не відповідає Сунні. Достатньо повернутися обличчям до Кібли та звернутися до Аллага з дуа, які були передані.
Жінки, які в са’ї біжать між зеленими стовпами так само, як чоловіки.
Жінці не слід робити цього. За одностайною думкою вчених, їй достатньо просто йти, щоб зберегти скромність і не наражатися на відкритість.
Прив’язування до кожного кола певної дуа.
Це не має під собою жодного шариатського доказу. Людина може звертатися до Аллага з тим, що бажає, не обмежуючись конкретними формулюваннями на кожне коло. Див. "С" ( )
Підвищення голосу під час саї, що призводить до збентеження людей.
Сунна — згадувати Аллага і звертатися до Нього тихо, не порушуючи спокою інших.
Прискорення в саї між Сафа і Марва на кожному колі.
Сунна — прискорюватися лише між двома зеленими стовпами.
Молитва в два ракаата після завершення саї.
Це не має доказу, тому не є дозволеним.
Саї як добровільна дія поза обрядом.
Саї не дозволено виконувати як добровільне поклоніння.
***
4. Порушення та помилки людей під час гоління або підстригання волосся
Недбале ставлення до повного гоління або підстригання голови.
Сунна полягає в повному голінні або підстриганні всієї голови.
Гоління або підстригання в межах Заповідної мечеті та кидання волосся в ній.
Необхідно вшановувати Заповідну мечеть і дбати про її чистоту.
Відкладання підстригання або гоління на тривалий час, що може призвести до його забуття або відволікання.
Слід негайно виконати підстригання або гоління після завершення тавафу та саї.
Вчинення заборонених дій до підстригання або гоління.
Не дозволяється робити нічого з забороненого в стані іхраму, доки не буде виконано підстригання або гоління.
***
Помилки та порушення, пов'язані з хаджем
Перше: порушення та помилки людей у День Тарвія
Дехто вважає, що в день Тарвії слід вступати в стан іхраму з мечеті Аль-Харам або з-під водостоку Кааби.
Сунна ж полягає в тому, щоб увійти в стан іхраму з того місця, де людина перебуває — будь то Мекка або Міна.
Відкладання вступу в стан іхраму до після полуденної молитви (зугр).
Сунна полягає в тому, щоб увійти в стан іхраму для хаджу вранці, до полуденної молитви.
Уникання ночівлі в Міна, попри наявну можливість.
Сунна для паломника — ночувати в Міна, якщо він має на це змогу, наслідуючи приклад Пророка (мир йому і благословення Аллага).
Об’єднання молитв у Міна.
Сунна — звершувати молитви в Міна скорочено, але не об’єднуючи, подібно до того, як це робив Пророк (мир йому і благословення Аллага).
***
Друге: порушення та помилки людей у день Арафа.
Стояння на Арафаті частину восьмого дня як запобіжний захід.
Це є прикладом ускладнення та перебільшення, які заборонені.
Вихід до Арафату з восьмого дня або ночівля там у ніч на дев’яте.
Це суперечить Сунні та призводить до втрати Сунни ночівлі в Міна.
Стояння за межами Арафат.
Обов'язок паломника – перебувати в межах Арафату.
Віра в обов’язковість молитви з імамом у мечеті Наміра та надмірне прагнення залишитися там.
Це не є обов’язковим, і тіснитися заради цього не дозволено.
Звертання під час дуа у бік гори (Ілал).
Сунна — звертатися у напрямку Кибли.
Віра в те, що підйом на гору Ілал є обов’язковим або має перевагу над рештою Арафату.
Це не має жодного доказу й суперечить Сунні Пророка (мир йому і благословення Аллага).
Називання гори Ілал «Горою Милості» або «Горою Дуа».
Істинно, її назва — Ілал, і немає жодних доказів, що її слід називати Горою Милості чи Молитви.
Вхід до купола на горі Арафат, який називають Куполом Адама, і молитва в ньому або обхід навколо нього, як таваф навколо Кааби.
Усе це належить до заборонених нововведень, які можуть привести до ширку (багатобожжя).
Шукання благословення від стовпа, встановленого на горі Ілал, та написання імен на ньому.
І це також належить до заборонених нововведень, які можуть привести до ширку.
Класти гроші, волосся, нігті чи частини одягу в тріщини на горі Арафат чи горі Нур, вважаючи, що це допоможе повернутись туди знову.
І це також є з ряду нововведень, заборонених у шаріаті, і може привести до ширку.
Віра в те, що стояння саме на місці, де стояв Пророк, є обов’язковим, або намагання зробити це.
Правильним є те, що це не обов’язково, і не варто спеціально до цього прагнути.
Втрачання часу, залишення дуа й згадування Аллага, зайнятість тим, що не приносить користі.
Затримка з початком дуа до самого заходу сонця або до завершення дня.
Стояння під час дуа з переконанням, що саме такою є Сунна, або думка, що суть стояння на Арафаті — саме у фізичному стоянні.
Правильним є те, що перебування на Арафаті зараховується незалежно від положення тіла: чи стоїть, чи сидить, чи перебуває верхи, чи пішки.
Відправлення з Арафату до заходу сонця.
Це заборонено, адже суперечить практиці Пророка (мир йому і благословення Аллага).
Затримка з виходом після заходу сонця без поважної причини.
Сунна — вирушати одразу після заходу сонця, якщо немає виправдання.
Віра, що стояння на Арафаті у п’ятницю дорівнює сімдесяти хаджам.
Це безпідставно, і на це немає жодного шаріатського доказу.
***
Третє: Порушення та помилки людей під час відвідування Муздаліфи та ночівлі там
Поспішання під час виїзду з Арафату та створення незручностей автомобілями.
Сунна — вирушати зі спокоєм і гідністю, не завдаючи шкоди іншим.
Дехто вважає, що дозволено за шаріатом обмивання перед ночівлею в Муздаліфі.
Немає жодного доказу на законність цього.
Дехто думає, що бажано вершнику зійти з тварини й увійти в Муздаліфу пішки.
І на це також немає доказу.
Зупинка в місці, не переконавшись, що воно знаходиться в межах Муздаліфи.
Уникнення негайного виконання молитви після прибуття в Муздаліфу.
Сунна — одразу після прибуття звершити молитву.
Зайнятість збиранням камінців одразу після входження в Муздаліфу, вважаючи це узаконеним.
Немає доказу, що це обов’язково робити саме тоді.
Відкладання молитв Магріб та Іша до кінця їхнього часу, тобто до півночі.
Обов’язок — звершити обидві молитви до настання півночі, навіть якщо ще не прибули до Муздаліфи.
Проведення ночі в Муздаліфі в молитвах, поклонінні, а також у розвагах або іграх.
Сунна — рано лягати спати і відпочивати, наслідуючи Пророка (мир йому і благословення Аллага), щоб мати сили на дії дня свята.
Вихід слабких і тих, хто їх супроводжує, до півночі.
Це заборонено — їм дозволено вирушати тільки після настання півночі.
Вихід тих, хто не є слабким і не супроводжує слабких, до настання ранкової молитви.
Обов’язок — залишатися в Муздаліфі до настання фаджру (ранкової молитви).
Затримка з виходом з Муздаліфи до сходу сонця.
Сунна — вирушати з Муздаліфи до світанку, до того, як зійде сонце.
***
Четверте: Порушення та помилки людей у діях Дня жертвоприношення
Дехто вважає, що ґусль є встановленим обов’язком перед киданням камінців.
Немає доказів на законність цього.
Омивання камінців для жертвоприношення.
Немає жодного доказу, що це встановлено шариатом.
Віра в те, що кидання буде недійсним, якщо камінці не зібрані в Муздаліфі.
Це не підтверджується доказами — дозволено брати їх із будь-якого місця.
Кидання чимось, окрім камінців, або кидання великими каменями.
Це суперечить Сунні Пророка (мир йому і благословення Аллага).
Прояв гніву під час кидання, уявляючи, що ціль — це шайтан.
Формування груп, які тримаються разом під час кидання камінців, що спричиняє незручності для інших.
Додавання зайвих слів до встановленого згадування Аллага (зікру) під час кидання.
Найкращим є обмежитися лише проголошенням такбіру: “Аллагу Акбар”.
Кидання всіх семи камінців одночасно.
Це зараховується лише як одне кидання — необхідно кидати кожен камінець окремо.
Покладання камінців у колодязь руками без кидання.
Це не є дійсним — шариатом встановлено, що камінці мають бути кинуті.
Цілитися в стіну (мішень), думаючи, що саме вона є основною ціллю.
Правильним є те, щоб камінці потрапили у заглиблення, навіть якщо не влучать у мішень.
Кидання з великої відстані, не впевнившись, що камінці потрапили до місця призначення.
Стояння для мольби після кидання Джамрат аль-Акаба.
Це не є встановленим — немає на це шариатських доказів.
Жертвоприношення за хадж таматту’ чи киран до настання Дня жертвоприношення.
Таке жертвоприношення не зараховується, і його слід повторити в шариатсько визначений час — з першого дня свята до останнього дня ташріку.
Відмова від принесення жертви з наміром роздати її вартість як милостиню.
Це не є дійсним — людина має принести жертву, а не замінювати її пожертвуванням грошей.
Гоління або підстригання лише частини голови.
Сунна передбачає повне гоління або підстригання волосся на голові.
Задоволення тавафом прибуття замість тавафу іфада, або його здійснення до стояння на Арафаті та в Муздаліфі.
Це не дозволено — таваф іфада є обов’язковим стовпом хаджу, без нього хадж недійсний. Його можна звершити лише після стояння в Арафаті та Муздаліфі.
***
П’яте: Порушення і помилки людей у діях під час днів Міна (дні ташріку)
Легковажне ставлення до доручення іншій людині здійснити кидання камінців замість себе.
За шариатом, паломник повинен кидати камінці самостійно, крім випадків, коли є визнана причина, яка дозволяє йому доручити це іншій особі.
Виїзд того, хто доручив іншому виконати кидання, до завершення обрядів хаджу.
Це є помилкою — така людина повинна залишатися в Міна або в місці свого перебування до завершення всіх обрядів хаджу, а потім звершити прощальний таваф і лише після цього залишити Мекку.
Кидання камінців у дні ташріку до полудня.
Сунна передбачає виконання кидання після зеніту (тобто після полуденної молитви).
Порушення встановленого порядку при киданні трьох джамрат.
Обов’язково дотримуватись правильного порядку: спершу — перша (мала) джамра, потім середня, і після цього — велика джамра (аль-Акаба). Якщо цей порядок порушено, потрібно повторити обряд у правильному порядку, починаючи з найменшої.
Звернення з мольбою після кидання камінців у велику джамру (аль-Акаба).
Сунна вказує на те, що дуа слід промовляти лише після кидання у першу (малу) та середню джамру.
***
Шосте: Порушення та помилки людей під час прощального тавафу
Здійснення прощального тавафу до кидання камінців в останній день, щоб одразу після цього вирушити в дорогу.
Це помилка. Той, хто так вчинить, зробить таваф не в належний час, і він не буде зарахований. Необхідно повторити його після кидання.
Доручення іншій особі кидати замість себе, а самому здійснювати таваф до того, як ця особа кине.
Правильне рішення — чекати, поки буде здійснене кидання, і лише після цього робити прощальний таваф.
Уникання повертатися спиною до Кааби й відхід задом наперед з мечеті, вважаючи це виявом поваги.
На це немає жодного доказу. Найкращим прикладом є приклад Мухаммада (мир йому і благословення Аллага).
Зупинка для мольби при виході з Заповідної мечеті.
Немає жодного доказу на це.
Тривале перебування в Мецці після прощального тавафу без поважної шариатської причини.
Необхідно покинути Мекку одразу після тавафу. Дозволено лише залишитися для очікування супутників або придбання речей для подорожі.
Якщо ж людина залишилася довше без причини, то вона зобов’язана повторити прощальний таваф.
Порушення, пов’язані з відвідуванням мечеті Пророка (мир йому і благословення Аллага):
Тертися об стіни або решітки біля могили Пророка, прив’язувати до них нитки в надії на благословення.
Благословення — у тому, що встановив Аллаг і Його Посланець, а не в нововведеннях.
Відвідування печер на горі Ухуд чи в Мецці (печера Хіра, Сур), прив’язування тканини й виголошення недозволених дуа.
Це — нововведення, що не має основи в шаріаті.
Відвідування місць, які помилково вважаються слідами Пророка (місце зупинки верблюдиці, колодязь Персня, колодязь Усмана) і взяття землі звідти в надії на благословення.
Благання до померлих біля кладовищ Аль-Бакі або мучеників Ухуд, кидання монет з метою наблизитися до них і здобути барякат.
Це — серйозна помилка і велике багатобожжя, як зазначили вчені. На це вказують Коран і Сунна, адже поклоніння належить лише Аллагу, і його не можна спрямовувати до когось іншого — як-от дуа, жертвоприношення, обітниця. Згідно з Його словами: «І не було їм наказано нічого, окрім як поклонятися Аллагу, щиро присвятивши Йому релігію» (сура «Ясний доказ», 5 аят).
Related books
All books
التحقيق والإيضاح لكثير من مسائل الحج والعمرة والزيارة على ضوء الكتاب والسنة54 мовوالعمرةوالزيارةالتحقيق والإيضاح لكثير من مسائل الحج والعمرة والزيارة على ضوء الكتاب والسنة
Click to view book details.
Фетви25 мовФетви
Відібрано зі збірки фетв Постійного комітету з фетв у Королівстві Саудівська Аравія, із відповідним скороченням формулювань питань згідно з контекстом. Питання: Чи дозволено моїм батькам здійснити умру на гроші, позичені в банку? Відповідь: Той, хто має намір здійснити хадж або умру — як за себе, так і від імені іншої особи, — повинен обрати для цього дозволені (халяльні) витрати. Адже Всевишній Аллаг — Благий і приймає лише благе.
المختصر في آداب زيارة المسجد النبوي وأحكامها
Хвала Аллаху, Господу світів, мир і благословення нашому Пророку Мухаммаду, його родині і всім сподвижникам.65 мовХвала Аллаху, Господу світів, мир і благословення нашому Пророку Мухаммаду, його родині і всім сподвижникам.
А потім: Це коротке послання про те, як звершується умра, її правила та поведінкові приписи. Ми подбали про роз’яснення більшості питань, які можуть знадобитися тим, хто здійснює умру. Молимося, щоб Аллаг зробив її щирою заради Нього, і щоб вона принесла користь усім мусульманам.