Сором’язливість — від віри
Передається від ’Абдуллага ібн ’Умара, нехай Аллаг буде задоволений ними обома, що він сказав:
Посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, почув, як один чоловік наставляв свого брата, картаючи його за надмірну сором’язливість. Тоді Пророк сказав: «Сором’язливість — від віри».
سَمِعَ النَّبِيُّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ رَجُلًا يَعِظُ أَخَاهُ فِي الْحَيَاءِ، فَقَالَ: «الْحَيَاءُ مِنَ الْإِيمَانِ».
Пророк, мир йому і благословення Аллага, почув, як один чоловік радив своєму братові відмовитися від надмірної сором’язливості. Тоді він пояснив йому, що сором’язливість — це риса, яка є частиною віри, і вона приносить лише добро. Сором’язливість — це благородна якість, яка спонукає до гарних вчинків і утримує від ганебного.
...:
Якщо щось заважає тобі здійснювати добрі справи, то це не сором’язливість, а, радше, несміливість, безсилля, слабкість і боягузтво. Таке не є похвальним.
Справжня сором’язливість перед Аллагом — це виконання Його велінь і уникнення Його заборон. Така сором’язливість є частиною віри і приводить людину до благочестя.
Сором’язливість перед людьми проявляється у шанобливому ставленні до них, у наданні їм гідного місця згідно з їхнім становищем, а також в утриманні від учинків, що є ганебними за загальноприйнятими нормами моралі.
«Сахих» аль-Бухарі (1/ 14) (24).
«Сахих» Мусліма (1/ 63) (36).
Більше (8)
توضيح الأحكام من بلوغ المرام.
للبسام (7/ 489).
منحة العلام في شرح بلوغ المرام.
لعبد الله الفوزان (10/ 330).
فتح ذي الجلال والإكرام.
لابن عثيمين (6/ 427).
سبل السلام بشرح بلوغ المرام.
للصنعاني (2/ 689).