Хвала Аллагу, Господу світів. Мир і благословення нашому Пророку Мухаммаду, його родині та всім його сподвижникам.
А потім: Це коротке послання містить опис хаджу, в якому ми прагнули роз’яснити основні аспекти, необхідні для паломника. Молимося, щоб Аллаг зробив цю працю такою, яка робиться щиро заради Нього та щоб вона принесла користь усім мусульманам. Вступ
These files are generated automatically from the book's text; their layout may differ from the printed edition.
Хвала Аллагу, Господу світів. Мир і благословення нашому Пророку Мухаммаду, його родині та всім його сподвижникам.
А потім:
Це коротке послання містить опис хаджу, в якому ми прагнули роз’яснити основні аспекти, необхідні для паломника.
Молимося, щоб Аллаг зробив цю працю такою, яка робиться щиро заради Нього та щоб вона принесла користь усім мусульманам.
Товариство ісламського контенту різними мовами
Вступ
Умови прийняття поклоніння:
Поклоніння не буде прийняте Аллагом, якщо не виконані дві умови:
1. Щирість (іхлас). Це означає, що поклоніння повинно здійснюватися виключно заради Аллага і прагнення до нагороди у Вічному житті. Аллаг Всевишній сказав: «А їм не було ніякого наказу, окрім поклоніння Аллагу, щирого служіння Йому» (Передав аль-Бухарі №1, Муслім №1907) Тобто людина повинна бути звернена до Аллага у своєму поклонінні, відвертаючись від усього іншого. (Тлумачення Сааді, с. 538)
Пророк (мир йому та благословення Аллага) сказав: “Вчинки оцінюються згідно з намірами, і кожному буде відповідно до його намірів.”
2. Дотримання Сунни. Це означає, що поклоніння має відповідати вченню Пророка (мир йому і благословення Аллага) у словах і діях. Пророк сказав: “Якщо хтось вчинить у цій нашій справі те, на що не було нашого наказу, то це буде відкинуто.” (Передав аль-Бухарі №2697, Муслім №1718). В іншій версії хадісу від Мусліма (№1718) говориться: “Хто зробить щось, на що не було нашого веління, то це не буде прийнято.”
Короткий опис хаджу
***
1. Положення щодо мікатів (визначених місць для вступу в іхрам)
Мікати — це місця, які Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) визначив як межі, з яких людина повинна вступити в стан іхраму, якщо вона має намір здійснити хадж або умру.
Той, хто проходить повз один із цих мікатів з наміром здійснити хадж чи умру, зобов’язаний вступити в стан іхраму саме з нього. Не дозволяється проходити далі без вступу в іхрам.
Що стосується тих, хто перебуває ближче до Мекки, ніж ці мікати, то їхнім мікатом вважається місце їхнього перебування, і вони вступають в іхрам звідти.
Мешканці Мекки та ті, хто в ній проживає, починають хадж безпосередньо з Мекки. Однак, для умри вони повинні вийти за межі Священної території (Харам) — наприклад, до місця Тан’ім — і вступити в іхрам там.
Той, хто прямує до Мекки літаком, повинен вступити в іхрам, коли пролітає над мікатом. Для цього слід заздалегідь підготуватися і одягти одяг для іхраму ще до досягнення мікату. Коли він пролітає над мікатом, має одразу наміритися на іхрам. Не дозволяється відкладати намір до моменту приземлення в аеропорту. З міркувань обережності дозволено почати виголошувати тальбію трохи раніше, до досягнення мікату, щоб не пропустити його через швидкість польоту.
2. Види обрядів хаджу та їхні положення
Існує три види обрядів: таматту’, іфрад і киран.
Таматту‘ — найкращий варіант для того, хто не має при собі жертви. Суть цього виду полягає в тому, що паломник входить у стан іхраму з наміром здійснити умру в місяці хаджу. Після завершення тавафу та са’ї він виходить з іхраму, а з настанням хаджу знову входить у нього з новим наміром.
Іфрад — це обряд, у якому паломник має намір здійснити лише хадж. Коли він прибуває до Мекки, йому бажано зробити таваф прибуття (тауаф аль-кудум), потім са’ї для хаджу, і залишатися в стані іхраму — без стриження чи гоління — до завершення ритуалів у день жертвопринесення. Якщо ж він відкладає са’ї до після основного тавафу хаджу, у цьому немає проблеми.
Киран — це коли паломник має намір одночасно здійснити хадж і умру, сказавши: «Лаббайка Аллагумма умра ва хадж».
Дії при цьому не відрізняються від обряду іфрад, однак паломник, який виконує киран, зобов’язаний принести жертву, тоді як при іфраді цього немає.
3. Опис іхраму та його правила
Тому, хто має намір увійти в стан іхраму, узаконено зробити наступне:
Здійснити повне омивання (ґусль) — це рекомендована Сунна для чоловіків і жінок, включно з тими, хто має менструацію або післяпологові виділення.
Використати пахощі — нанести найкращі аромати, які є під рукою, наприклад, олію агарового дерева, на голову та бороду. Це не шкодить, навіть якщо аромат залишиться після вступу в стан іхраму. Жінкам заборонено використовувати ароматизовані пахощі, щоб сторонні чоловіки не відчули запах.
Одягнутися у вбрання для іхраму — це ізар і ріда. За Сунною, вони мають бути білими, чистими або новими. Жінка може носити будь-який одяг без прикрас, проте їй заборонено носити нікаб і рукавички. Водночас вона повинна покривати обличчя й руки іншим способом, якщо поруч чужі чоловіки.
Вступити в іхрам після дозволеної молитви, будь-то обов’язкової чи добровільної. Це бажано, але не є обов’язковим.
Потім паломник проголошує: «Лаббайка, Аллагумма умра», якщо має намір здійснити умру, «Лаббайка, Аллагумма хадж», якщо це лише хадж, або «Лаббайка, Аллагумма умра ва хадж», якщо це киран (об’єднання умри з хаджем).
Якщо паломник побоюється, що якась перешкода завадить завершенню обряду, він може проговорити умовну формулу на початку іхраму: «І якщо мене затримає перешкода, то завершення мого стану іхраму буде там, де мене зупинять.». Якщо така умова була висловлена, і насправді трапиться перешкода, то він може вийти з іхраму без спокути.
Після цього потрібно часто повторювати тальбію: «Лаббайка Аллагумма лаббайк, лаббайка ла шаріка ляк лаббайк. Інналь-хамда ван-ні‘мата ляк валь-мульк, ла шаріка ляк». Чоловік виголошує її голосно, жінка — тихо, якщо поруч сторонні чоловіки. Бажано частіше повторювати тальбію при зміні обставин — підйом на височину, спуск, настання дня чи ночі тощо. Значення слів людини «Лаббайка» — це: «Відповідаю Тобі, о Господи», знову і знову. Тобто це відповідь людини своєму Господу і її постійність у покорі Йому. А слова «Воістину, хвала і милість Тобі, і влада» мають таке значення: «Хвала» — це опис того, кого вихваляють, досконалістю, разом з любов’ю та величчю. Коли це повторюється, це вже стає прославленням. «Милість» — це те, чим Аллаг щедро обдаровує Своїх рабів: як дарування бажаного, так і відвертання шкідливого. А слова «влада» означають: «влада належить лише Тобі», адже Аллаг — Єдиний Володар. Фраза «немає співтовариша Тобі» означає, що ніхто не поділяє з Аллагом те, що належить лише Йому: Його досконалі риси, Його унікальне володіння, створення, управління та божественність. (Скорочено зі «Збірника фетв і послань» шейха аль-Усайміна, т. 22, с. 96)
Тальбію слід повторювати: під час умри — з початку іхраму до початку тавафу; під час хаджу — з іхраму до початку кидання камінців у Джамрат аль-Акаба в день свята.
Той, хто перебуває в стані іхраму, повинен остерігатися порушення заборон іхраму, допоки не завершить обряд і не вийде з нього.
4. Заборони іхрама
Заборони під час іхраму:
Голити, підстригати або виривати волосся з будь-якої частини тіла.
Підстригати нігті рук або ніг — повністю чи частково.
Покривати голову чимось, що щільно прилягає до неї, як-от тюбетейка, гутра, чалма, накидка, хустка, ковдра, картон тощо. Це стосується лише чоловіків.
Носити пошитий одяг, що охоплює тіло за його формою, як-от: сорочки, штани, кофти, шкарпетки або рукавички. Це теж стосується лише чоловіків. Щодо жінок, то їм заборонено:
Носити нікаб, бурку або покривало, подібне до нікабу. Однак вона повинна покривати своє обличчя перед сторонніми чоловіками звичайною хусткою, навіть якщо вона торкається обличчя. Не дозволено використовувати пов’язки або інші засоби, аби уникнути контакту покриття з обличчям — на це немає шаріатських доказів.
Носити рукавички, і вона повинна покривати руки перед сторонніми чоловіками, сховавши їх під абаєю.
Використовувати пахощі на тілі або на одязі іхраму.
Полювати на диких наземних тварин, навіть якщо це полювання не завершилося вбивством.
Свататись — для себе чи для когось іншого.
Укладати шлюб (ніках).
Фізичний контакт з пристрастю, як-от поцілунки або дотики з бажанням, без проникнення.
Статевий акт (проникнення у статевий орган), що є найважчим порушенням.
***
5. Опис обходу навколо Кааби (таваф).
Коли паломник входить до Заповідної мечеті, йому рекомендується ступити правою ногою та промовити дуа входу до мечеті. Одне з достовірних звернень: «О Аллаг, відчини мені брами Твоєї милості». Ця мольба не є особливою для Заповідної мечеті — її слід промовляти при вході до будь-якої мечеті.
Якщо він має намір почати таваф, то здійснює істибаа: середину свого покривала пропускає під праву пахву, а кінці кладе на ліве плече. Після завершення тавафу повертає покривало в попереднє положення, адже істибаа стосується лише самого обходу.
Після цього він підходить до Чорного каменя, торкається його правою рукою й цілує. Якщо не вдається поцілувати, то торкається рукою і цілує її. Якщо і це недоступно, то торкається чимось, що має при собі, наприклад, палицею, і цілує її. Якщо ж і це неможливо, тоді звертається обличчям у напрямку каменя, вказує на нього рукою, але не цілує її. Краще уникати штовханини, щоб не зашкодити іншим і не постраждати самому.
При торканні або вказуванні на Чорний камінь слід промовити: «Аллагу акбар».
Далі паломник починає рух праворуч, залишаючи Каабу зліва. Коли він досягає Єменського кута, торкається його без поцілунку. Якщо ж це складно, не потрібно штовхатися або вказувати на нього.
Між Єменським кутом і Чорним каменем бажано промовляти: «Господи наш, даруй нам найкраще у житті земному, і даруй нам найкраще у житті наступному, і вбережи нас від вогню пекельного!»
Кожного разу, проходячи повз Чорний камінь, паломник вказує на нього рукою і промовляє: «Аллагу акбар».
Упродовж решти тавафу дозволяється згадувати Аллага (зікр), звертатися до Нього з дуа та читати Коран.
Сунною є прискорена хода з короткими кроками (рамаль) у перших трьох колах обходу. У наступних чотирьох колах ходять у звичному темпі.
Після завершення тавафу слід підійти до місця Ібрагіма, де читається: «І зробіть місце Ібрагіма місцем для молитви». Після цього виконуються дві ракаати за можливості — позаду цього місця, або в іншому доступному місці мечеті. У першому ракааті після «Аль-Фатіхи» читається сура «Скажи: о ви, невіруючі», а в другому — «Скажи: Він — Аллаг — Єдиний».
6. Опис обряду са’ї (біг між пагорбами Сафа і Марва)
Коли паломник завершує таваф і два ракаати після нього, він прямує до місця са’ї. Підійшовши до пагорба Сафа, він читає: «Воістину, Сафа і Марва — це знаки Аллага», а потім каже: «Починаю з того, з чого почав Аллаг».
Після цього він піднімається на пагорб Сафа, поки не побачить Каабу або її напрямок, звертається до неї, прославляє Аллага, звеличує Його та промовляє: «Немає божества, окрім Аллага, Єдиного, Який не має співтовариша. Йому належить влада і Йому належить хвала. Він має силу над усім. Немає божества, крім Аллага, Єдиного. Він виконав обіцянку, підтримав Свого раба та самотужки переміг об’єднані війська». Це промовляється тричі, з дуа між повтореннями.
Після цього він спускається з Сафа у напрямку до Марви, і коли досягає першого зеленого маркера, прискорює ходу (са’ї), а дійшовши до другого зеленого маркера, знову йде звичайним кроком. Цей швидкий біг (рамаль) не стосується жінок — їм не потрібно бігти.
Досягнувши Марви, повторює те саме, що робив на Сафа: прославляє Аллага, звертається до Нього, повторює ті самі слова та дуа.
Далі повертається з Марви до Сафа, дотримуючись тієї ж послідовності: прискорюється між зеленими позначками, решту шляху проходить спокійно.
І так продовжує, поки не завершить сім кіл: перехід від Сафа до Марви — одне коло, а повернення з Марви до Сафа — ще одне.
Під час са’ї дозволяється промовляти все, що йому до вподоби: згадки Аллага (зікр), дуа або читати Коран.
7. Порядок гоління та підстригання волосся
Коли паломник завершує таваф і са’ї, він повинен поголити голову або підстригти волосся — якщо це чоловік. Сунною є охоплення всього волосся при голінні або підстриганні.
Гоління вважається кращим за підстригання, якщо лише час хаджу не зовсім близький і волосся встигне відрости. У такому разі підстригання буде кращим варіантом.
Жінка ж підстригає лише кінчики свого волосся — приблизно на довжину нігтя.
Що ж до того, хто перебуває в стані іхраму для хаджу — незалежно від того, чи це лише хадж (іфрад), чи поєднаний обряд (киран) — він не має права знімати волосся до дня свята, після кидання камінців у Джамрат аль-Акаба.
З цього моменту той, хто здійснював умру, завершує її. А той, хто виконував хадж таматтуʿ, завершив цим обряд умри у складі свого хаджу.
Опис хаджу
По-перше: вступ у стан іхраму для хаджу
Сунною є починати іхрам вранці восьмого дня місяця Зуль-Хіджа (день Тарвії) — з того місця, де перебуває паломник, якщо це Мекка або місце, ближче до неї, ніж мікати. Якщо ж людина прямує здалеку, то вона має увійти в стан іхраму з місця мікату, через яке проходить.
Перед вступом у іхрам для хаджу бажано виконати ті самі дії, що й при умрі: здійснити повне обмивання (ґусль), нанести пахощі (чоловікам) і виконати будь-яку дозволену молитву. Потім він має намір вступити в іхрам для хаджу, і починає виголошувати тальбію. Формула тальбії залишається такою ж, як і під час умри, лише зі зміною слів: замість «Лаббайка, умра» каже: «Лаббайка, хадж».
Якщо людина боїться, що щось може завадити їй завершити обряд, їй дозволено поставити умову під час вступу в стан іхраму, сказавши: «…а якщо мене зупинить перешкода, то вихід із мого іхраму — в тому місці, де вона мене зупинить». Якщо ця умова була поставлена, і дійсно трапилася перешкода, яка не дозволила завершити обряд, то людині дозволено вийти з стану іхраму без жодних наслідків.
Після цього слід часто промовляти тальбію: «Лаббайка Аллагумма лаббайк, лаббайк ля шаріка лак лаббайк. Інна ль-хамда ва-н-ні‘мата лак ва-ль-мульк, ля шаріка лак». Чоловікові слід промовляти її вголос, а жінці — лише тоді, коли вона не серед сторонніх чоловіків. Бажано частіше виголошувати тальбію, особливо в моменти зміни ситуації: під час підйому, спуску, настання дня чи ночі тощо.
Тальбія залишається чинною від моменту вступу в стан іхраму аж до початку кидання камінців у Джамрат аль-Акаба в День жертвопринесення.
Той, хто перебуває в стані іхраму, повинен остерігатися усього, що заборонено в цьому стані, поки не завершить свій обряд і не вийде з іхраму.
***
Друге: Ночівля в Міна.
Рекомендується вирушити до Міни восьмого дня місяця Зуль-Хіджа, де слід здійснити п’ять молитв: зугр, аср, магріб, іша та фаджр. Ці молитви виконуються вкорочено (по два ракаати), але без об’єднання, як це робив Пророк (мир йому і благословення Аллага), скорочуючи, але не об’єднуючи.
Третє: Стояння на горі Арафат і ночівля в Муздаліфі.
Коли настає ранок дев’ятого дня, тобто день Арафа, прочани вирушають з Міни до Арафата. Якщо можливо, слід зупинитися в Намірі до полудня — це сунна, але відсутність такої зупинки не є гріхом.
Після полудня виконується зугр і аср по два ракаати, об’єднавши їх — як це зробив Пророк (мир йому і благословення Аллага).
Після молитви варто присвятити час поминанню Аллага, мольбам і щирому зверненню до Нього, стоячи обличчям до Кібли і піднімаючи руки.
Серед найбільш повторюваних дуа Пророка (мир йому і благословення Аллага) в цей день були слова: «Немає божества, окрім Аллага, Єдиного, без співтовариша. Йому належить влада і хвала, і Він має силу над усім».
Якщо людина втомилася, їй дозволено трохи відпочити, поспілкуватися з іншими на корисні теми або почитати книги, які зміцнюють надію на Милість Аллага. Після цього варто знову звернутись до дуа. Особливу увагу слід приділити останнім годинам перед заходом сонця, адже найкраща дуа — це дуа в день Арафа.
Коли сонце заходить у день Арафа, він вирушає до Муздаліфи.
Там вони виконують магріб — три ракаати, і іша — два ракаати, об’єднавши ці молитви.
Якщо є ризик не дістатися Муздаліфи до півночі, то дозволено виконати ці молитви раніше, дорогою, однак заборонено відкладати їх до після півночі.
У Муздаліфі необхідно заночувати. Після настання ранку слід рано виконати фаджр з азаном та ікаматом.
Потім він вирушає до Маш’ар аль-Харам — священного місця у Муздаліфі — де проголошує єдиність Аллага (кажучи: “ля іляга ілля-Ллаг”), виголошує такбір (каже: «Аллагу Акбар») і звертається з мольбами про все, що забажає, аж до повного світанку. Якщо ж йому не вдасться дістатися до Маш’ар аль-Харам, він може звертатися з дуа на тому місці, де перебуває, адже Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Я зупинився тут, але вся Муздаліфа — це місце стоянки». Під час згадування Аллага та дуа слід стояти, обличчям до Кібли, піднявши руки.
Четверте: Дії у день свята (10-го числа місяця Зуль-Хіджа)
Коли добре розвидниться, паломник вирушає з Муздаліфи до Міни — до сходу сонця — і проходить долину Мухассір, прискорюючи крок.
Коли прибуває до Міни, він кидає сім камінців у Джамрат аль-Акаба (останню з боку Мекки), по одному камінцю за раз, розміром приблизно з кісточку фініка, промовляючи такбір при кожному киданні.
Після цього, якщо можливо, приносить у жертву худобу.
Далі чоловік голить голову або підстригає волосся, і гоління є кращим варіантом. Жінці дозволено лише підстригання, а гоління заборонене.
Коли він кидає каміння та голиться (або підстригається), настає перше звільнення від стану іхраму — йому дозволено все, окрім близькості з жінками.
Потім він спускається до Мекки, щоб здійснити таваф іфади — обов’язковий обхід навколо Кааби, що є основним стовпом хаджу. Після тавафу він виконує саї хаджу — ритуальний біг між пагорбами Сафа і Марва, якщо він: здійснює хадж таматту, або виконує хадж іфрад чи киран, але ще не здійснив саї після тавафу прибуття. Йому дозволено відкласти таваф і саї до вечора або до наступного дня, якщо це зручніше.
П’яте: Дії в дні ташріку
Коли паломник кидає камінці, голить голову, обходить навколо Кааби та здійснює біг між пагорбами, він повністю звільняється від обмежень, і йому дозволено все, включно з близькістю до дружини.
Після цього він повертається до Міни, де проводить ночі одинадцятого, дванадцятого, а також тринадцятого дня, якщо планує залишитися довше.
У кожен із цих днів, після полудня, він кидає камінці в усі три джамрати.
В одинадцятий день він починає з першої джамри — найвіддаленішої від Мекки й найближчої до мечеті аль-Хайф. Він кидає сім камінців один за одним, промовляючи «Аллагу акбар» з кожним кидком. Потім трохи відходить убік і підносить мольбу до Аллага. Якщо йому важко довго стояти, він може зробити коротке дуа — головне, щоб не пропустити цю сунну.
Далі він кидає камінці в середню джамрат, після чого знову підносить дуа.
Потім він кидає сім камінців у Джамрат аль-Акаба, але після цього не підносить мольбу, а просто йде.
У дванадцятий день порядок дій такий самий, як і в одинадцятий. Після завершення кидання камінців, якщо забажає, він може залишити Міну цього ж дня.
Якщо ж він вирішить залишитися, то проводить ще одну ніч у Міна, тобто ніч тринадцятого дня, і після полудня знову кидає камінці в усі три джамрати. Затримка в Міна до цього дня є кращою.
Затримка до тринадцятого числа не є обов’язковою, окрім випадку, коли паломник досі перебуває в Міна під час заходу сонця дванадцятого дня — тоді йому слід залишитися та кидати камінці наступного дня після полудня.
Проте, якщо сонце зайшло, коли він уже залишив Міну, але через затори чи інші обставини був затриманий на шляху не зі своєї волі, то йому не обов’язково залишатися — бо його затримка була вимушеною.
Шосте: Прощальний таваф (таваф аль-вада)
Коли паломник має намір залишити Мекку і повернутися до свого дому, він не повинен вирушати в дорогу, поки не здійснить таваф прощання з Каабою.
Це не стосується жінок у стані менструації або післяпологового очищення — їм не обов’язково здійснювати прощальний таваф. Їм також не слід стояти біля входу до Заповідної мечеті для прощання, адже це не передано від Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллага).
Паломник має здійснити цей таваф як останній обряд, безпосередньо перед виїздом.
Якщо після тавафу він затримується ненадовго — наприклад, щоб дочекатися супутників, занести багаж або придбати щось по дорозі — в цьому немає гріха, і немає потреби повторювати таваф. Однак якщо він відкладає подорож на довший час — наприклад, мав намір вирушити вранці, але відклав від’їзд до вечора — тоді йому слід повторити таваф, щоб останньою його справою у Мецці було прощання з Домом Аллага.
***
Related books
All books
Хвала Аллаху, Господу світів, мир і благословення нашому Пророку Мухаммаду, його родині і всім сподвижникам.65 мовХвала Аллаху, Господу світів, мир і благословення нашому Пророку Мухаммаду, його родині і всім сподвижникам.
А потім: Це коротке послання про те, як звершується умра, її правила та поведінкові приписи. Ми подбали про роз’яснення більшості питань, які можуть знадобитися тим, хто здійснює умру. Молимося, щоб Аллаг зробив її щирою заради Нього, і щоб вона принесла користь усім мусульманам.
صفة العمرة لابن باز
صفة الحج
Опис аль-Вуду — малого омовіння (коротке практичне пояснення)79 мовОпис аль-Вуду — малого омовіння (коротке практичне пояснення)
Опис малого омовіння (короткий відеоролик) Практичне застосування, що пояснює порядок здійснення малого омовіння крок за кроком. Це дуже важливо, оскільки обмивання є умовою дійсності молитви. Подивіться відео та навчіться правильно робити мале омовіння. Опис омовіння