Короткий виклад життєпису посланця Мухаммада, мир йому і благословення Аллага
Підготував Вступ З іменем Аллага, і хвала Аллагу, мир і благословення останньому з пророків. А далі: Це короткий життєпис провідника усіх пророків і посланців, останнього пророка і провідника усіх нащадків Адама. Адже він, мир йому і благословення Аллага, — досконалий взірець і найкращий приклад, рівного якому за величчю світ не знав. Його вдачею був Коран. Коли матір віруючих Аїшу, нехай буде задоволений нею Аллаг, запитали про вдачу посланця Аллага, мир йому і благословення Аллага, вона відповіла: «Хіба ти не читаєш Коран?» Я відповів: «Так». Вона сказала: «Воістину, вдачею пророка Аллага,…
These files are generated automatically from the book's text; their layout may differ from the printed edition.
Короткий виклад життєпису посланця Мухаммада, мир йому і благословення Аллага
Підготував
Науковий комітет Асоціації з поширення ісламських матеріалів різними мовами
Вступ
З іменем Аллага, і хвала Аллагу, мир і благословення останньому з пророків. А далі:
Це короткий життєпис провідника усіх пророків і посланців, останнього пророка і провідника усіх нащадків Адама. Адже він, мир йому і благословення Аллага, — досконалий взірець і найкращий приклад, рівного якому за величчю світ не знав. Його вдачею був Коран. Коли матір віруючих Аїшу, нехай буде задоволений нею Аллаг, запитали про вдачу посланця Аллага, мир йому і благословення Аллага, вона відповіла: «Хіба ти не читаєш Коран?» Я відповів: «Так». Вона сказала: «Воістину, вдачею пророка Аллага, мир йому і благословення Аллага, був Коран». [Навів Муслім], і Всевишній Аллаг сказав: ﴾І ти, воістину, маєш найкращі моральні якості!﴿ [Сура Аль-Калям (Тростина для письма): 4].
Ми вивчаємо його благословенне життя лише для того, щоб черпати з нього повчання та уроки. Адже він — наш імам, приклад якого ми наслідуємо у вірі, справах і словах, підкоряючись словам Всевишнього Аллага: ﴾Посланець Аллага — прекрасний приклад для вас, для тих, хто сподівається на Аллага, Останній День і часто згадує Аллага!﴿ [Сура Аль-Ахзаб (Союзні племена): 21].
Ми написали цей життєпис у легкій та доступній формі, яка підходить для дорослих і для навчання дітей, вибравши формат розповіді, що поєднує виклад подій із корисними висновками, та впорядкувавши матеріал у вигляді уроків для легшого розуміння й засвоєння.
У цій праці ми зосередилися на основних віхах життєпису та найважливіших подіях, не розглядаючи докладно всіх деталей. Вона охоплює життя пророка, мир йому і благословення Аллага, від його народження до смерті, мир йому і благословення Аллага.
Просимо Великого Аллага, щоб Він приніс через неї користь, дарував їй прийняття та простив нам і вам.
Урок перший: Цілі послань
Усі Божественні послання мають спільні великі цілі, які можна узагальнити так:
1. Закликати людей до поклоніння одному Аллагу та відмови від поклоніння будь-кому чи будь-чому, крім Нього. Всевишній сказав: ﴾Ми не відсилали раніше за тебе жодного посланця, не відкривши йому: «Немає істинного бога, крім Мене! Тож поклоняйтеся Мені!»﴿ [Сура Аль-Анбія (Пророки): 25].
2. Вивести людей із темряви невір’я та багатобожжя до світла єдинобожжя. Всевишній сказав: Аллаг — Покровитель тих, які увірували. Він виводить їх із темряви до світла. А покровителі тих, які не увірували, — тагути. Вони ведуть їх від світла до темряви. Тож вони є жителями вогню і будуть вони там довіку!﴿ [Сура Аль-Бакара (Корова): 257]. І також Всевишній сказав: ﴾Яким веде Аллаг до шляхів миру тих, котрі шукають Його вдоволення. Виводить Він їх за Своїм наказом з темряви до світла й провадить їх до шляху прямого!﴿ [Сура Аль-Ма’їда (Трапеза): 16].
3. Щоб люди не брали одне одного за господ замість Аллага. Всевишній сказав: ﴾Скажи: «О люди Писання! Прийдімо ж до єдиного слова між нами і між вами — що ми не будемо поклонятися нікому, окрім Аллага, і не будемо нікого додавати Йому як рівного, і не будемо вважати за Господа когось іншого з нас чи з вас, а тільки Аллага!» А якщо вони відвернуться, то скажіть: «Засвідчіть же, що ми — віддані Йому!»﴿ [Сура Алю-Імран (Родина Імрана): 64]. І також Всевишній Аллаг сказав: ﴾І не накаже він вам брати ангелів і пророків за господ. Невже він закликатиме вас до невір’я після того, як ви стали відданими Аллагу?﴿ [Сура Алю-Імран (Родина Імрана): 80].
4. Зречення тагута. Всевишній Аллаг сказав: ﴾…Хто не вірує в тагута й вірує в Аллага, той уже вхопився за надійну основу, яка не зламається! Аллаг — Всечуючий та Всезнаючий!﴿ [Сура Аль-Бакара (Корова): 256]. Тому мусульманин повинен бути переконаний, що поклоніння будь-кому чи будь-чому, крім Аллага, є хибним.
5. Відречення від багатобожжя та його прихильників. Всевишній Аллаг сказав: ﴾Добрим прикладом для вас були Ібрагім і ті, хто з ним, коли сказали вони своєму народу: «Ми відрікаємось від вас та від того, чому ви поклоняєтесь замість Аллага! Ми не визнаємо вас, і між нами та вами постали ворожнеча й ненависть назавжди, доки ви не увіруєте в одного лише Аллага»…﴿ [Сура Аль-Мумтахана (Випробувана): 4].
Тож усі пророки, мир їм, закликали свої народи до цих величних основ.
6. Щоб уся релігія була присвячена лише Аллагу. Всевишній сказав: ﴾Боріться з ними, доки не зникне смута і релігія не буде цілком належати Аллагу. А якщо вони зупиняться, то Аллаг бачить, що вони роблять!﴿ [Сура Аль-Анфаль (Трофеї): 39]. І також Всевишній Аллаг сказав: ﴾Він — Той, Хто відіслав Свого Посланця із прямим шляхом та істинною релігією, щоб піднести її над усіма іншими релігіями. Достатньо Аллага як Свідка!﴿ [Сура Аль-Фатх (Перемога): 28]. Тож люди мають поклонятися Аллагу лише відповідно до ісламу. Всевишній Аллаг сказав: ﴾Хто шукає іншої релігії замість ісламу, від того не буде прийнято, а в наступному житті він буде серед тих, хто втратив усе!﴿ [Сура Алю-Імран (Родина Імрана): 85].
7. Дотримуватися шаріату Аллага в усіх справах релігійного та мирського життя й не йти за іншим законом, окрім закону Аллага. Всевишній сказав: ﴾Невже вони мають таких спільників, які встановили для них у релігії щось, не дозволене Аллагом? Якби не ясне слово, то між ними уже розсудили б! Воістину, нечестивих чекає болісна кара!﴿ [Сура Аш-Шура (Рада): 21].
Урок другий: Вступ до життєпису Пророка (сіри)
По-перше: визначення життєпису Пророка (сіри):
Сіра — це наука, яка охоплює все, що дійшло до нас про життєпис Посланця, мир йому і благословення Аллага, його сунну, зовнішність і характер, його військові походи та споряджені ним загони — від його народження до приєднання до найвищого товариства.
По-друге: користь від вивчення сіри та важливість її вивчення:
1. Утвердження свідчення про посланницьку місію: завдяки пізнанню життєпису Посланця, мир йому і благословення Аллага, ознайомленню з обставинами його життя та наслідуванню його шляху в раба Аллага зміцнюються віра й переконаність, а свідчення «Мухаммад — посланець Аллага» повніше втілюється в його житті.
2. Взірець і приклад: щоб Пророк, мир йому і благословення Аллага, був для нас світочем, який указує шлях, і прикладом, який ми наслідуємо в усіх справах нашого життя. Всевишній сказав: ﴾Посланець Аллага — прекрасний приклад для вас, для тих, хто сподівається на Аллага, Останній День і часто згадує Аллага!﴿ [Сура Аль-Ахзаб (Союзні племена): 21].
3. Розуміння Священного Корану: сіра є практичним втіленням аятів Величної Книги, адже вдачею Пророка, мир йому і благословення Аллага, був Коран. Завдяки вивченню його життя можна пізнати обставини зіслання та цілі одкровення.
4. Розуміння пророчої сунни: завдяки тому, як Пророк, мир йому і благословення Аллага, поводився та діяв у різних ситуаціях, нам стають зрозумілими значення його хадісів і їхнє практичне застосування.
5. Виховання любові до нього, мир йому і благословення Аллага: любов приходить через пізнання, і немає іншого шляху до осягнення його чеснот та високого становища, окрім вивчення подробиць його життя й самопожертви.
6. Осмислення та глибоке розуміння: щоб черпати уроки й повчання з його життя, мир йому і благословення Аллага. Адже він є взірцем терпіння під час випробувань, вдячності за блага та непохитності за будь-яких обставин.
7. Здобуття щастя в цьому світі та в наступному: немає ані успіху в цьому світі, ані порятунку в наступному, окрім як через наслідування його шляху та дотримання його настанов, мир йому і благословення Аллага.
По-третє: приклади праведних попередників у вивченні сіри:
Праведні попередники усвідомлювали цінність цього знання, тому постійно вивчали й повторювали його так само, як Священний Коран:
Зейнуль-Абідін Алі ібн аль-Хусейн ібн Алі, нехай буде задоволений ними Аллаг, сказав: «Нас навчали історії військових походів посланця Аллага, мир йому і благословення Аллага, та споряджених ним загонів так само, як навчали сур із Корану».
Ісмаїл ібн Мухаммад ібн Са’д ібн Абу Ваккас, нехай буде задоволений ними Аллаг, сказав: «Мій батько навчав нас історії військових походів посланця Аллага, мир йому і благословення Аллага, і казав: “О сини мої, це славні діяння ваших предків, тож не занедбуйте пам’ять про них”». [Див.: «Збірник про моральні якості передавача та етикет слухача» аль-Хатиба аль-Багдаді, 2/287–288].
Урок третій: Благородний родовід Пророка, мир йому і благословення Аллага
По-перше: його родовід з боку батька:
Він — дароване милосердя та послана благодать: Абу-ль-Касім Мухаммад, син Абдуллага, сина Абдуль-Мутталіба, сина Гашіма, сина Абд Манафа, сина Кусая, сина Кіляба, сина Мурри, сина Ка’ба, сина Лу’айя, сина Галіба, сина Фігра, сина Маліка, сина ан-Надра, сина Кінани, сина Хузайми, сина Мудріки, сина Ільяса, сина Мудара, сина Нізара, сина Ма’адда, сина Аднана.
І цей благородний родовід сягає пророка Аллага Ісмаїла, сина Ібрагіма, мир їм обом і благословення Аллага.
По-друге: його родовід з боку матері:
Його мати — Аміна, дочка Вагба, сина Абд Манафа, сина Зугри, сина Кіляба, сина Мурри. Родовід матері Пророка, мир йому і благословення Аллага, сходиться з родоводом його батька на спільному предкові — Кілябі ібн Муррі. Це свідчить про те, що з обох боків він походить із найшляхетніших та найчистіших родів курайшитів.
Корисні висновки:
1. Родовід Пророка, мир йому і благословення Аллага, сягає батька пророків Ібрагіма, мир йому, що підтверджує тяглість пророцтва в цьому благословенному роді.
2. Родовід Пророка, мир йому і благословення Аллага, є безперечно найпочеснішим із усіх родоводів, найчистішим за походженням і найкращим із них. Аллаг обрав його з-поміж найкращих племен і найшляхетніших родів. Про це свідчать слова Пророка, мир йому і благословення Аллага: «Воістину, Аллаг обрав Кінана з-поміж нащадків Ісмаїла, обрав курайшитів із Кінана, обрав бану Гашім із курайшитів і обрав мене з бану Гашім». [Навів Муслім].
Урок четвертий: Народження та дитинство Пророка, мир йому і благословення Аллага
Смерть його батька: батько Пророка, мир йому і благословення Аллага, помер, коли той ще був в утробі матері.
Його народження: Пророк, мир йому і благословення Аллага, народився в Мецці в понеділок, у рік Слона. Щодо точного дня й місяця його народження існують розбіжності. Одні вважали, що він народився другого числа місяця рабі аль-авваль, інші — третього, дев’ятого, десятого або дванадцятого. Також висловлювали думку, що він народився в місяці сафар або рабі аль-ахір.
Його годувальниці: його годували грудьми Халіма ас-Са’дія та Сувайба, невільниця його дядька Абу Лягаба. Сувайба була першою, хто годував його грудьми після матері. Доглядала його Умм Айман Барака аль-Хабашійя, вільновідпущениця його батька.
Подія розсічення грудей: це сталося, коли Пророк, мир йому і благословення Аллага, був малим і жив у пустельній місцевості племені бану Са’д. Коли йому було близько чотирьох років і він грався з хлопчиками, до нього прийшов Джібріль, мир йому, розсік йому груди, дістав звідти згусток крові й сказав: «Це частка шайтана в тобі». Потім він омив його серце водою Замзам у золотій посудині. [Навів Муслім].
Смерть його матері та діда: його мати померла, коли йому було шість років, і опіку над ним узяв його дід Абдуль-Мутталіб. Згодом, коли йому було вісім років, помер і дід. Після цього ним опікувався його дядько Абу Таліб.
Корисні висновки:
1. Пророк, мир йому і благословення Аллага, народився сиротою, а його мати померла, коли він був ще малим. У цьому є розрада для тих, хто втратив батька чи матір у дитинстві, і тим паче для тих, хто втратив їх у дорослому віці.
2. Піклування Аллага про Свого пророка з дитинства. Про це свідчать слова Всевишнього: ﴾Хіба не знайшов Він тебе сиротою, і хіба не прихистив?﴿ [Сура Ад-Духа (Ранок): 6]. Тобто: Він знайшов тебе без матері та батька, адже твої батьки померли, коли ти ще не міг подбати про себе. Тож Аллаг дав тобі притулок, оберіг тебе й зробив твого діда Абдуль-Мутталіба твоїм опікуном. А коли твій дід помер, опіку над тобою взяв твій дядько Абу Таліб.
3. Ми повинні знати, що саме Аллаг є справжнім Хранителем і Покровителем Свого раба. Пророк, мир йому і благословення Аллага, виріс сиротою, але Аллаг дав йому тих, хто опікувався ним. Потім Він послав його до людей, зробив найкращим з усіх нащадків Адама та взірцем для світів.
4. Чистота серця Пророка, мир йому і благословення Аллага, та його захищеність від наущень шайтана з дитинства. Всевишній Аллаг підготував його до пророцтва, очистивши його серце фізично й духовно.
5. Корисне зауваження: не передано нічого достовірного ні від Пророка, мир йому і благословення Аллага, ні від його сподвижників, нехай буде задоволений ними Аллаг, про те, що вони відзначали ніч чи день його народження святкуванням або особливим поклонінням. Тому все благо полягає в дотриманні їхнього шляху та відмові від того, чого вони не робили.
Урок п’ятий: Життя Пророка, мир йому і благословення Аллага, до початку пророчої місії. Це період, що передував зісланню одкровення, коли він ще не був ні пророком, ні посланцем.
Опіка Аллага над Своїм пророком: Пророк, мир йому і благословення Аллага, зростав осторонь звичаїв та багатобожжя людей часів невігластва. Він ніколи не падав ниць перед ідолом, не пив вина й не скоював ганебних учинків. Він мав найкращі серед людей моральні якості та був найправдивішим у своїх словах, завдяки чому став відомим як «ас-Садік аль-Амін», що означає «правдивий, надійний». Він підтримував родинні зв’язки, шанував гостей та допомагав бідним.
Перша подорож до Шаму: коли йому було дванадцять років, він вирушив зі своїм дядьком Абу Талібом до Шаму.
Війна аль-Фіджар: він узяв у ній участь, коли йому було двадцять років. У ній курайшити та Кінана воювали проти Кайс Айлян. Роль Пророка, мир йому і благословення Аллага, полягала в тому, що він подавав своїм дядькам стріли для стрільби.
Хільф аль-Фудуль: він був присутній при укладенні цього союзу, за яким племена Мекки зобов’язалися підтримувати кожного скривдженого, доки йому не повернуть відібране в нього право.
Праця та заробіток: він пас овець жителів Мекки за плату, а згодом удруге вирушив до Шаму, торгуючи на кошти Хадіджі, нехай буде задоволений нею Аллаг.
Його одруження: коли Хадіджа, нехай буде задоволений нею Аллаг, побачила його чесність та благодать, що зійшла на його торгівлю, вона побажала вийти за нього заміж. Він одружився з нею у віці двадцяти п’яти років.
Його усамітнення та поклоніння: він любив усамітнюватися й поклонятися Аллагу в печері Хіра. Він запасався їжею та питтям і залишався там на кілька ночей. Так тривало, доки до нього не прийшло одкровення.
Відбудова Кааби: коли йому виповнилося тридцять п’ять років, курайшити відбудували Каабу й посперечалися про те, хто покладе Чорний камінь на його місце. Справа ледь не дійшла до збройної сутички. Вони домовилися прийняти рішення першого, хто увійде до них. Ним виявився Пророк, мир йому і благословення Аллага. Побачивши його, вони сказали: «Це — Надійний, ми згодні на його рішення». Він поклав камінь на тканину й наказав вождям племен узятися за її краї, а потім своєю благородною рукою підняв камінь і встановив його на місце.
Корисні висновки:
1. Аллаг уберіг Свого пророка, мир йому і благословення Аллага, від багатобожжя та гріхів ще до початку його пророчої місії. Це належить до передвісників пророцтва та його доказів.
2. Пророк, мир йому і благословення Аллага, був відомий як Правдивий і Надійний. Ці якості були найвагомішим доказом його правдивості: той, хто уникав брехні людям, не може зводити брехню на Аллага.
3. Гідність правдивості та надійності: це найвеличніші якості віруючого, завдяки яким людина здобуває довіру людей та їхню любов.
4. Пророк, мир йому і благословення Аллага, прагнув дозволеного заробітку й працював власними руками: пас овець і торгував. Це навчає нас докладати зусиль та використовувати засоби для досягнення мети.
5. Скромність: Пророк, мир йому і благословення Аллага, не соромився згадувати про свою працю пастухом після того, як став пророком, аби навчити нас, що праця — це честь. Він, мир йому і благословення Аллага, сказав: «Аллаг не посилав жодного пророка, який би не пас овець». [Навів аль-Бухарі].
6. Розсудливість: його рішення щодо встановлення Чорного каменю засвідчило винятковий розум і мудрість, завдяки яким вдалося запобігти кровопролиттю та задовольнити всіх. До такого рішення не додумалися навіть найповажніші вожді курайшитських племен.
Урок шостий: Початок одкровення та його зіслання Пророку, мир йому і благословення Аллага
Початок одкровення: передвісники одкровення та пророцтва з’явилися, коли Пророку, мир йому і благословення Аллага, виповнилося сорок років.
Правдиві сновидіння: першим передвісником одкровення були правдиві сновидіння. Усе, що Пророк, мир йому і благословення Аллага, бачив уві сні, збувалося з ясністю ранкової зорі.
У печері Хіра: коли Пророк, мир йому і благословення Аллага, усамітнився для поклоніння в печері Хіра, до нього прийшов ангел Джібріль, мир йому, з одкровенням від Всевишнього Аллага.
Прихід ангела Джібріля, мир йому: він сказав Пророку: «Читай!» Пророк відповів: «Я не вмію читати». Це повторилося тричі, а на третій раз Джібріль прочитав йому початок сури «Аль-Аляк»: ﴾Читай з іменем Господа твого, Який створив, створив людину зі згустку крові! Читай! Адже Господь твій — Найщедріший, Який навчив за допомогою пера, навчив людину того, чого вона не знала!﴿ [Сура Аль-Аляк (Згусток крові): 1–5]. Тож це були перші зіслані аяти Корану.
Підтримка Пророка, мир йому і благословення Аллага, Хадіджею, нехай буде задоволений нею Аллаг: Пророк повернувся до своєї дружини Хадіджі, тремтячи від сильного потрясіння, і розповів їй про те, що сталося. Вона підбадьорила його, сказавши: «Ні, клянуся Аллагом, Аллаг ніколи не зганьбить тебе! Воістину, ти підтримуєш родинні зв’язки, говориш правду, допомагаєш слабким, даєш нужденним, гостинно приймаєш гостей і допомагаєш людям у бідах та випробуваннях».
Перерва в зісланні одкровення та його відновлення: зіслання одкровення ненадовго припинилося, а потім відновилося зі зісланням початку сури «Аль-Мудассір»: ﴾О закутаний! Вставай та застерігай! Звеличуй Господа свого, очисти свій одяг, уникай мерзоти!﴿ [Сура Аль-Мудассір (Закутаний): 1-5].
Корисні висновки:
1. Сорокарічний вік: Аллаг обрав цей вік для зіслання одкровення, оскільки це час зрілості розуму та глибокого розуміння. Всевишній сказав: ﴾…Коли ж [людина] досягає зрілого віку та досягає сорока років…﴿ [Сура Аль-Ахкаф (Бархани):15].
2. Пророк, мир йому і благословення Аллага, прожив серед свого народу сорок років до пророцтва, і його праведне життя серед них стало найбільшим доказом істинності його пророцтва та заклику.
3. Аллаг підготував Свого пророка до величної місії одкровення через правдиві сновидіння та вселив у його серце любов до усамітнення.
4.Мусульманину важливо виділяти час для усамітнення зі своїм Господом, щоб згадувати Аллага й розмірковувати над Його царством.
5. Вплив праведної дружини: він яскраво проявляється у вчинку Хадіджі, нехай буде задоволений нею Аллаг, та в тому, як вона втішила свого чоловіка. Вона є взірцем підтримки й допомоги в часи випробувань.
6. Хадіджа, нехай буде задоволений нею Аллаг, на підставі моральних якостей Пророка, мир йому і благословення Аллага, зробила висновок, що Аллаг оберігатиме його. Адже високі моральні якості є причиною порятунку від зла.
7. Перше, що було наказано Пророку в сурі «Аль-Мудассір», — це закликати до єдинобожжя та застерігати від багатобожжя, адже єдинобожжя є основою релігії та найважливішим обов’язком.
Імам ат-Табарі, нехай змилується над ним Аллаг Всевишній, сказав у своєму тлумаченні цього аяту: «Щодо Його слів: ﴾Вставай та застерігай!﴿, то Всевишній говорить Своєму пророку Мухаммаду, мир йому і благословення Аллага: “Підведися зі сну й застерігай від покарання Аллага свій народ, який долучав до Аллага співучасників і поклонявся іншим, окрім Нього”».
Урок сьомий: Заклик Пророка, мир йому і благословення Аллага, в Мецці
Таємний заклик: у Мецці заклик спочатку здійснювався таємно протягом приблизно трьох років. Першою серед жінок іслам прийняла його дружина Хадіджа бінт Хувайлід, серед чоловіків — Абу Бакр ас-Сіддік, серед хлопчиків — Алі ібн Абу Таліб, серед вільновідпущеників — Зайд ібн Харіса, а серед рабів — Біляль аль-Хабаші, нехай буде задоволений ними всіма Аллаг.
Завдяки заклику Абу Бакра увірувала група видатних сподвижників, серед яких: Усман ібн Аффан, Абд ар-Рахман ібн Ауф, Са’д ібн Абу Ваккас, Саїд ібн Зайд та Абу Убайда ібн аль-Джаррах.
Дім аль-Аркама: перші мусульмани збиралися з посланцем Аллага, мир йому і благословення Аллага, у домі аль-Аркама ібн Абу аль-Аркама, щоб вивчати свою релігію та поклонятися Аллагу подалі від очей багатобожників.
Відкритий заклик: потім Аллаг наказав Своєму пророку відкрито проголошувати істину. Всевишній сказав: ﴾Проголоси те, що тобі наказано, й відвернись від багатобожників!﴿ [Сура Аль-Хіджр: 94]. Потім Всемогутній і Великий наказав йому закликати свою родину та свій рід. Всевишній сказав: ﴾Застерігай своїх найближчих родичів!﴿ [Сура Аш-Шуара (Поети): 214] Тож Пророк, мир йому і благословення Аллага, звернувся до людей, закликаючи їх до єдинобожжя, сповіщаючи радісну звістку про Рай тим, хто увірує, та застерігаючи від Пекла тих, хто не увірує.
Утиски з боку багатобожників та перше переселення: коли мусульмани відкрито заявили про свою релігію, багатобожники посилили переслідування, вдаючись до глузувань і тортур. Тоді Пророк, мир йому і благословення Аллага, дозволив своїм сподвижникам переселитися до Ефіопії, рятуючи свою віру.
Захист Аллагом Свого пророка: багатобожники прагнули вбити Пророка, мир йому і благословення Аллага, проте Аллаг захистив його через його дядька Абу Таліба. Той оберігав Пророка, мир йому і благословення Аллага, хоча сам залишався на релігії свого народу.
Прийняття ісламу Хамзою та Умаром: мусульмани зміцніли завдяки прийняттю ісламу дядьком Пророка, мир йому і благословення Аллага, Хамзою ібн Абдуль-Мутталібом та Умаром ібн аль-Хаттабом, нехай буде задоволений ними обома Аллаг. Ібн Мас’уд, нехай буде задоволений ним Аллаг, сказав: «Ми залишаємося сильними відтоді, як Умар прийняв іслам».
Бойкот і облога: курайшити домовилися бойкотувати бану Гашім та бану аль-Мутталіб: нічого їм не продавати, нічого в них не купувати, не укладати з ними шлюбів і не сидіти в їхньому товаристві. Ця тяжка облога в ущелині Абу Таліба тривала три роки, доки кілька розсудливих курайшитів не домоглися скасування цієї несправедливої угоди та зняття облоги. Виявилося, що терміти з’їли документ, окрім слів «З іменем Твоїм, о Аллагу!» та інших згадок імені Аллага.
Звернення із закликом: Пророк, мир йому і благословення Аллага, продовжував звертатися із закликом до племен у сезони хаджу, доки не зустрівся з ансарами з-поміж жителів Медіни. Вони увірували в нього й пообіцяли підтримувати його.
Корисні висновки:
1. Заклик розпочався таємно задля поступового впровадження змін, захисту перших мусульман, а також згуртування прибічників та помічників.
2. Хадіджі, Абу Бакру та першим мусульманам належить велика заслуга, адже вони жертвували собою та своїм майном і терпляче переносили утиски в часи скрути.
3. Пророк, мир йому і благословення Аллага, розпочав заклик зі своєї родини та дружини. Отже, той, хто закликає до Аллага, не повинен нехтувати закликом своїх рідних, їхнім навчанням та настановами для них.
4. Поспішання до блага: з їхнього життєпису ми дізнаємося, наскільки важливо без вагань приймати істину та діяти відповідно до неї.
5. Шлях заклику потребує великого терпіння та витримки, адже Пророк, мир йому і благословення Аллага, терпів довгі роки, хоча спочатку з ним увірувало лише небагато людей.
6. Прийняття ісламу Умаром ібн аль-Хаттабом та Хамзою, нехай буде задоволений ними обома Аллаг, стало перемогою та джерелом сили для мусульман. Це свідчить про те, що заклик потребує сили, яка його захищатиме.
7. Зібрання сподвижників у домі аль-Аркама свідчать про важливість згуртованості, спілкування й взаємодопомоги у благочесті та богобоязливості, а також праведного оточення.
8. Важливість єдинобожжя: воно є найпершим обов’язком. Саме тому слова «Немає істинного бога, крім Аллага» були першим, що відкрито проголосив Пророк, мир йому і благословення Аллага, у своєму заклику.
9. Мусульманин не повинен соромитися своєї релігії, а має відкрито й мудро заявляти про неї, прагнучи лише вдоволення Аллага.
10. Катування, знущання та утиски — це давні методи, з якими стикалися пророки та їхні послідовники. Взірцем для нас є стійкість Пророка, мир йому і благословення Аллага, та його сподвижників.
11. Дозволеність переселення (гіджри): тому, хто не має змоги сповідувати свою релігію та виконувати її приписи, дозволено залишити батьківщину й майно заради віри. Адже релігія — найдорожче, що має людина.
12. Основою в релігії є зв’язок віри, а не етнічна чи родова спорідненість. Як Пророк, мир йому і благословення Аллага, відкрито проголосив свій заклик і закликав людей поклонятися Єдиному Аллагу, так само Всевишній Аллаг наказав йому закликати свою родину та свій рід, щоб від самого початку людям була зрозуміла мета його послання.
13. Заклик до Аллага — відповідальність кожного мусульманина. Видатний сподвижник аль-Аркам ібн Абу аль-Аркам аль-Махзумі, нехай буде задоволений ним Аллаг, чий дім Пророк, мир йому і благословення Аллага, зробив осередком заклику на самому початку, був юнаком, який прийняв іслам приблизно в шістнадцятирічному віці. Згодом він брав участь у битвах разом із Пророком, мир йому і благословення Аллага. Молодий вік не завадив йому долучитися до заклику до Аллага в міру своїх можливостей.
Урок восьмий: Смерть Хадіджі та Абу Таліба і заклик жителів Таїфу до ісламу
Рік смутку: на десятому році пророцтва померла мати віруючих Хадіджа, нехай буде задоволений нею Аллаг, а також Абу Таліб, дядько Пророка, мир йому і благословення Аллага, який опікувався ним та захищав його, але помер у невір’ї. Після їхньої смерті утиски курайшитів проти Пророка, мир йому і благословення Аллага, посилилися.
Заклик жителів Таїфу: Пророк, мир йому і благословення Аллага, вирушив до Таїфу, сподіваючись знайти серед його жителів підтримку для своєї релігії. Однак вони зустріли його заклик відмовою та насмішками. Ба більше, вони нацькували на нього своїх нерозумних людей, які закидали його камінням, аж поки його благородні стопи не вкрилися кров’ю.
Прояв милосердя: Пророк, мир йому і благословення Аллага, покинув Таїф глибоко засмученим. На зворотному шляху Аллаг послав до нього Джібріля разом з ангелом гір, який запропонував йому, якщо він забажає, зімкнути над жителями Мекки дві гори — аль-Ахшабайн, щоб знищити їх.
Його благородна відповідь: Пророк, мир йому і благословення Аллага, відповів ангелу гір із милосердям терплячої людини: «Навпаки, я сподіваюся, що Аллаг виведе з їхніх нащадків тих, хто поклонятиметься одному лише Аллагу, не долучаючи до Нього нічого в поклонінні». [Передали аль-Бухарі та Муслім].
Корисні висновки:
1. Непохитність Пророка, мир йому і благословення Аллага: його терпіння проявилося в тому, як він переніс втрату двох людей, які найбільше його підтримували, — Хадіджі та Абу Таліба — протягом одного року. Проте ця біда не зупинила його заклику.
2. Те, що Абу Таліб захищав Пророка, мир йому і благословення Аллага, не врятувало його від Вогню, оскільки він помер у багатобожжі. Благі вчинки не принесуть людині користі в наступному житті, якщо вони не ґрунтуються на вірі в Аллага та щирій відданості Йому.
3. Фізичні та душевні страждання, яких зазнав Пророк, мир йому і благословення Аллага, у Таїфі, є для мусульманина уроком жертовності та витримки заради звеличення слова Аллага.
4. Досконалість прощення за наявності змоги відплатити: Пророк, мир йому і благословення Аллага, відмовився від знищення тих, хто завдав йому шкоди, віддавши перевагу терпінню в надії, що Аллаг поведе їхніх нащадків прямим шляхом.
5. Він, мир йому і благословення Аллага, був милосердним до людей, сподіваючись на те, що вони стануть на прямий шлях, а не загинуть. Це підтверджує слова Всевишнього: ﴾Ми відіслали тебе тільки як милість для світів.﴿ [Сура Аль-Анбія (Пророки): 107].
6. Виконання обов’язків та використання необхідних засобів: мусульманин повинен завжди прагнути досягнення своєї дозволеної мети, покладаючись на Всемогутнього й Великого Аллага. Він має використовувати всі доступні засоби для її досягнення й не зупинятися через втрату одного з них або зменшення кількості тих, хто його підтримує.
Урок дев’ятий: Нічне перенесення та вознесіння і диво розколення Місяця
Нічне перенесення та вознесіння: це величне диво відбулося після того, як Пророку, мир йому і благословення Аллага, виповнилося п’ятдесят років.
Розсічення грудей Пророка, мир йому і благословення Аллага: Абу Зарр, нехай буде задоволений ним Аллаг, розповідав, що посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, сказав: «Розкрився дах мого будинку, коли я перебував у Мецці, і зійшов Джібріль, мир йому і благословення Аллага. Він розсік мені груди, потім омив їх водою Замзам. Потім приніс золоту посудину, наповнену мудрістю та вірою, вилив її вміст мені в груди, а потім зімкнув їх». [Передали аль-Бухарі та Муслім].
Аль-Ісра — це нічна подорож Пророка, мир йому і благословення Аллага, із Заповідної мечеті в Мецці до мечеті аль-Акса в Єрусалимі.
Аль-Мі’радж — це його піднесення з мечеті аль-Акса на високі небеса, аж до Лотоса крайньої межі — величезного дерева на сьомому небі.
Всевишній Аллаг сказав: ﴾Слава Тому, Хто переніс уночі раба Свого з Мечеті Забороненої до Мечеті Віддаленої задля того, щоб показати йому частину знамень Наших. Ми благословили околиці її, і Він — Всечуючий, Всевидячий!﴿ [Сура Аль-Ісра (Нічне перенесення): 1].
Вияви милості та могутності: цієї ночі Пророк, мир йому і благословення Аллага, побачив найбільші знамення свого Господа. Він побачив Рай і Пекло, зустрівся з пророками, мир їм, та очолив їхню молитву в мечеті аль-Акса. Всевишній Аллаг говорив із ним з-за завіси без посередника й приписав йому п’ять обов’язкових молитв.
Ставлення людей: коли вранці Пророк, мир йому і благословення Аллага, перебуваючи в Мецці, сповістив людям про те, що сталося, віруючі ще більше зміцнилися у вірі та переконаності в його правдивості, тоді як упертість і заперечення невіруючих лише посилилися.
Розколення Місяця: багатобожники вимагали від Пророка, мир йому і благословення Аллага, видимого знамення, яке б свідчило про його правдивість. Аллаг розколов для нього Місяць навпіл, і люди побачили це на власні очі. Однак невіруючі курайшити відвернулися й сказали: «Це — чаклунство».
Всевишній Аллаг сказав: ﴾Наблизився Час, і розколовся Місяць! Коли вони бачать знамення, то відвертаються й кажуть: «Це — безперервне чаклунство!»﴿ [Сура Аль-Камар (Місяць): 1–2].
Корисні висновки:
1. Всевишній Аллаг спроможний на кожну річ. Дива нічного перенесення, вознесіння та розколення Місяця є доказами досконалості Його могутності.
2. Ця подорож відбулася після року смутку, ставши немовби великою почестю для Пророка, мир йому і благословення Аллага, зміцненням його серця та розрадою після довгих років утоми й страждань на шляху заклику.
3. Молитва — це єдиний вид поклоніння, який Аллаг приписав Своєму посланцю на небесах безпосередньо, без посередництва ангела Джібріля, мир йому. Це вказує на її величне значення та важливість у житті мусульманина.
4. Аллаг зробив ці дива очевидним доказом істинності пророцтва. Однак тому, хто закрив своє серце від істини, знамення не принесуть користі, якими б величними вони не були.
5. Корисне зауваження: не передано нічого достовірного ні від Пророка, мир йому і благословення Аллага, ні від його сподвижників, нехай буде задоволений ними Аллаг, про те, що вони відзначали ніч аль-Ісра та аль-Мі’радж святкуванням або особливим поклонінням. Тому все благо полягає в дотриманні їхнього шляху та відмові від того, чого вони не робили.
6. Нічне перенесення та вознесіння відбулися і душею, і тілом, коли Пророк, мир йому і благословення Аллага, не спав. Це вказує на велич цього дива та досконалість могутності Всевишнього Аллага.
7. Воістину, з труднощами приходить полегшення: мусульманин повинен рухатися вперед своїм шляхом і не дозволяти труднощам зупиняти його. Він має довіряти Всемогутньому й Великому Аллагу та знати, що перемога приходить із терпінням, вихід — зі скрутою, а полегшення — з труднощами.
Урок десятий: Ансари та перша і друга присяги при Акабі
Зустріч з ансарами: на одинадцятому році пророчої місії посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, зустрівся з групою ансарів — жителів Медіни — біля Акаби в Міні, неподалік від Мекки. Він сів разом із ними та закликав їх до ісламу. Вони відгукнулися на його заклик і повірили йому. Повернувшись до Медіни, вони розповіли своєму народу про нього та його заклик. Іслам поширився серед них, і не залишилося жодного дому ансарів, у якому б не згадували посланця Аллага, мир йому і благословення Аллага.
Перша присяга при Акабі: на дванадцятому році пророчої місії прибула делегація з племен Аус та Хазрадж — ансарів — і склала Пророку, мир йому і благословення Аллага, першу присягу при Акабі. Він навчив їх ісламу й закликав скласти присягу. Вони присягли не долучати до Аллага нічого в поклонінні, не красти, не чинити перелюбу, не вбивати своїх дітей, не зводити наклепів, вигаданих ними самими, та не виявляти непокори Пророку, мир йому і благословення Аллага, у добрих справах.
Потім він роз’яснив їм відплату, сказавши: «Хто з вас дотримається присяги, того винагородить Аллаг. А хто вчинить щось із цього й буде покараний у цьому світі, то це стане для нього спокутою. А хто вчинить щось із цього й Аллаг приховає це, то його справа — за Аллагом: якщо Він побажає, то простить його, а якщо побажає — покарає». [Передали аль-Бухарі та Муслім].
Перший посол в ісламі: після складення присяги й завершення сезону хаджу Пророк, мир йому і благословення Аллага, послав разом із тими, хто присягнув, першого посла в ісламі, щоб той навчав нових мусульман у Медіні приписів ісламу та допомагав їм глибше розуміти релігію. Для цієї місії він обрав юнака з-поміж тих, хто одним із перших прийняв іслам, — Мус’аба ібн Умайра, нехай буде задоволений ним Аллаг.
Друга присяга при Акабі: на тринадцятому році пророчої місії для зустрічі з Пророком, мир йому і благословення Аллага, вирушила більша делегація. Вони склали йому другу присягу при Акабі, зобов’язавшись захищати й підтримувати його, якщо він переселиться до них, та оберігати його від того, від чого оберігають самих себе, свої сім’ї та дітей.
Великий здобуток: ансари запитали посланця Аллага, мир йому і благословення Аллага: «О посланцю Аллага! Що ми отримаємо, якщо дотримаємося цієї присяги?» Він, мир йому і благословення Аллага, коротко відповів: «Вам — Рай». І вони присягнули йому з усією щирістю та радістю.
Корисні висновки:
1. Те, як Пророк, мир йому і благословення Аллага, невтомно закликав усіх до ісламу, є величним прикладом для тих, хто здійснює заклик. Адже непохитність та переконаність — ключ до успіху.
2. Гідність ансарів: високе становище жителів Медіни проявляється в тому, як швидко вони відгукнулися на істину та як прагнули поширювати іслам серед своїх родичів і сусідів, доки благо не охопило їхні оселі.
3. Дві присяги при Акабі заклали основу ісламської держави, адже містили зобов’язання коритися, захищати Пророка, мир йому і благословення Аллага, та підтримувати його релігію.
4. Пророк, мир йому і благословення Аллага, не обіцяв ансарам ані посад, ані багатств за підтримку, а пообіцяв їм Рай. Це навчає нас, що справжній здобуток віруючого — вдоволення Аллага та дароване Ним вічне блаженство.
5. Ансари, нехай буде задоволений ними Аллаг, присягнули Пророку, мир йому і благословення Аллага, жертвувати своїми життями й майном із любові до Аллага та Його посланця. Тож вони заслужили, щоб їхньою винагородою став Рай.
6. Корисне зауваження: Акаба — це місцевість у Міні поблизу Мекки, яку Пророк, мир йому і благословення Аллага, обрав для таємної зустрічі з ансарами, оскільки вона була прихована між горами, подалі від очей курайшитів.
Урок одинадцятий: Переселення Пророка, мир йому і благословення Аллага, до Медіни
Це вирішальна історична подорож, яка змінила перебіг історії та започаткувала розбудову ісламської держави.
Дозвіл на переселення та початок від’їзду: після другої присяги при Акабі, переконавшись у підтримці жителів Медіни, посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, дозволив своїм сподвижникам переселитися, щоб перебувати в безпеці. Сподвижники вирушили, прагнучи винагороди від Аллага й залишивши свої домівки, майно та родини. Вони йшли окремими групами, переховуючись від очей курайшитів: хто пішки, хто верхи. Пророк, мир йому і благословення Аллага, залишався в Мецці, чекаючи дозволу свого Господа на від’їзд. Разом із ним залишалися його супутник Абу Бакр та Алі ібн Абу Таліб, нехай буде задоволений ними обома Аллаг.
Змова в «Дар ан-Надва» та захист Аллагом Свого пророка: коли курайшити побачили, що сподвижники Пророка, мир йому і благословення Аллага, здобули силу й захист у Медіні, вони злякалися поширення його релігії. Їхні невіруючі ватажки зібралися в «Дар ан-Надва» на нараду й домовилися обрати по одному чоловіку з кожного племені, щоб ті одночасно вбили Пророка, мир йому і благословення Аллага, і відповідальність за його кров розподілилася між племенами. Проте Всевишній Аллаг сповістив Свого пророка про їхню змову та дозволив йому переселитися. Пророк, мир йому і благословення Аллага, наказав Алі ібн Абу Талібу, нехай буде задоволений ним Аллаг, лягти в його ліжко, щоб невіруючі подумали, ніби він досі вдома, а також повернути довірене майно його власникам. Сам він, мир йому і благословення Аллага, вийшов з-поміж них непоміченим, адже Аллаг позбавив їх змоги побачити його.
У печері Саур та підтримка Аллага: Пророк, мир йому і благословення Аллага, вирушив зі своїм супутником Абу Бакром ас-Сіддіком до печери Саур, щоб сховатися в ній. Там вони пробули три дні. Тим часом курайшити докладали всіх зусиль, щоб розшукати їх, і призначили велику винагороду — сто верблюдиць — тому, хто вб’є їх або приведе. Коли багатобожники зупинилися біля входу до печери, Абу Бакр злякався за життя Пророка, мир йому і благословення Аллага, і сказав: «Якби хтось із них подивився собі під ноги, то побачив би нас». Тоді Пророк, мир йому і благословення Аллага, з великою впевненістю заспокоїв його, сказавши: «О Абу Бакре, що ти думаєш про двох, третім для яких є Аллаг?» Тож Аллаг відвернув від них багатобожників, хоча ті були зовсім близько.
Будівництво мечеті Куба та прибуття до Медіни: вийшовши з печери, Пророк, мир йому і благословення Аллага, рушив шляхом, прихованим від очей невіруючих, доки не дістався місцевості Куба. Там він збудував першу мечеть в ісламі — мечеть Куба. Через кілька днів він вирушив до Медіни. Її жителі зустріли його з невимовною радістю, а домівки здригалися від вигуків звеличення Аллага та хвали Йому з нагоди благословенного прибуття Пророка.
Заснування держави та узаконення джігаду: оселившись у Медіні, Пророк, мир йому і благословення Аллага, розпочав будівництво Пророчої мечеті, щоб вона стала осередком держави, і побратав мугаджирів та ансарів, щоб вони стали єдиним цілим. Коли становище зміцнилося й мусульмани здобули силу та захист, Аллаг дозволив їм джігад на Його шляху для відвернення несправедливості, зіславши Свої слова: ﴾Дозволено вести боротьбу тим, проти кого воюють, адже з ними вчинили несправедливо. Воістину, Аллаг спроможний допомогти їм!﴿ [Сура Аль-Хадж: 39].
Корисні висновки:
1. Велич самопожертви: Пророк, мир йому і благословення Аллага, та його сподвижники переселилися, залишивши батьківщину й майно, щиро заради Всевишнього Аллага. Це навчає нас, що релігія дорожча за все.
2. Гідність Абу Бакра ас-Сіддіка: він удостоївся честі супроводжувати Пророка, мир йому і благословення Аллага, у найвеличнішій подорожі. Це підтверджує його високе становище як найближчої людини до посланця Аллага, мир йому і благословення Аллага.
3. Всевишній Аллаг узяв на Себе захист Свого пророка, мир йому і благословення Аллага, та відвернув від нього підступи невіруючих. Адже ніхто не здолає того, з ким Аллаг.
4. Довіра Пророка, мир йому і благословення Аллага, до свого Господа проявилася в найскладніші миті в печері. Це навчає нас, що полегшення приходить із терпінням та переконаністю в підтримці Аллага.
5. Гідність ансарів: любов жителів Медіни до Пророка, мир йому і благословення Аллага, та їхня радість із нагоди його прибуття засвідчили їхню благородну вдачу й щирість у підтримці релігії Аллага та Його посланця.
6. Джігад було узаконено у відповідний час — після створення держави та набуття спроможності його вести. Це є виявом милості Аллага та Його мудрості у врахуванні становища мусульман.
7. Важливість мечеті в житті мусульман: з огляду на її високе становище та значення першим, що зробив Пророк, мир йому і благословення Аллага, дорогою до Медіни, було будівництво мечеті Куба. А прибувши до Медіни, він збудував Пророчу мечеть на тому місці, де вона розташована й нині.
Урок дванадцятий: Початок джігаду на шляху Всевишнього Аллага та велика битва при Бадрі
Початок військових походів та відправлення загонів:
Посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, здійснив двадцять один військовий похід. Першим був похід аль-Абва (Ваддан) у другому році за гіджрою, а останнім — похід на Табук (аль-Усра) у місяці раджаб дев’ятого року за гіджрою. Він також відправляв військові загони.
Військовий похід (газва) — це похід, у який Пророк, мир йому і благословення Аллага, вирушав і особисто очолював мусульман, незалежно від того, відбувався в ньому бій чи ні.
Сарійя — це військова експедиція, у якій Пророк, мир йому і благословення Аллага, особисто не брав участі. Під час неї міг відбутися бій, а могло обійтися й без нього. Зазвичай чисельність такого загону була невеликою.
Велика битва при Бадрі у другому році за гіджрою:
Причиною цього походу стало те, що до Пророка, мир йому і благословення Аллага, дійшла звістка про наближення із Шаму великого каравану курайшитів із багатим майном. Він закликав людей перехопити його й вирушив із трьомастами десятьма з лишком чоловіками, щоб покарати курайшитів, які вигнали мугаджирів із рідної землі, захопили їхні будинки та майно й пограбували їх. Звістка дійшла до курайшитів, і вони зібрали тисячу триста воїнів або й більше. Пророк, мир йому і благословення Аллага, порадився зі своїми сподвижниками, і вони вирішили вступити в бій. Битва відбулася в місяці рамадан. У ній зустрілися військо ісламу та військо невір’я, і розгорівся запеклий бій. Аллаг дарував Своєму пророку велику й рішучу перемогу. Чотирнадцять мусульман загинули мучениками. Сімдесят невіруючих було вбито, а сімдесят — узято в полон. Більшість із них були з-поміж найвпливовіших невіруючих курайшитів та їхніх вождів. Так Аллаг звеличив іслам і мусульман та принизив багатобожжя й багатобожників. І хвала Аллагу, Господу світів!
Корисні висновки:
1. Правомірність джігаду на шляху Всевишнього Аллага задля звеличення слова Аллага, поширення ісламу, встановлення справедливості та усунення свавілля й гніту.
2. Пророк, мир йому і благословення Аллага, — взірцевий провідник і приклад мужності: він особисто вирушав на бій із невіруючими.
3. Правомірність захоплення майна невіруючих, які ведуть війну проти мусульман, а також перекриття торговельного шляху курайшитів задля їхнього економічного ослаблення. Саме це було головною причиною великого походу на Бадр.
4. Пророк, мир йому і благословення Аллага, радився зі своїми сподвижниками щодо виступу в похід та протистояння ворогу. Це свідчить про правомірність наради (шури) в усіх справах, особливо найважливіших.
5. Аллаг дарує перемогу малій групі віруючих над великою групою невіруючих, як Він дарував перемогу Пророку, мир йому і благословення Аллага, та його сподвижникам над невіруючими курайшитами, чисельність яких у кілька разів перевищувала кількість мусульман.
6. Мужність Пророка, мир йому і благословення Аллага, та його сподвижників: вони протистояли ворогу, який у кілька разів переважав їх чисельністю та спорядженням.
7. Аллаг — Той, Хто звеличує, кого забажає, та принижує, кого забажає. Він звеличив мусульман при Бадрі та принизив багатобожників.
8. Деякі прояви мудрості в узаконенні джігаду на шляху Аллага:
а) Заклик людей до ісламу та виведення їх від поклоніння рабам до поклоніння Господу рабів. Всевишній сказав: ﴾Боріться проти них, поки не зникне смута, і релігія не буде належати Аллагу! Та якщо вони зупиняться, то нехай не буде ворожості, окрім як проти нечестивців.﴿ [Сура Аль-Бакара (Корова): 193].
б) Відбиття нападу на мусульман. Всевишній сказав: ﴾І боріться на шляху Аллага проти тих, хто бореться проти вас. Але не переступайте меж, бо ж, воістину, Аллаг не любить тих, хто переступає межі!﴿ [Сура Аль-Бакара (Корова): 190].
Урок тринадцятий: Битва при Ухуді та події після неї
Ця битва дала величні уроки покори та засвідчила щиру любов сподвижників до свого Пророка, мир йому і благословення Аллага, і їхню готовність пожертвувати власним життям.
Причини битви та підготовка до неї: битва при Ухуді відбулася у третьому році за гіджрою. Найголовнішою її причиною було прагнення багатобожників помститися за своїх убитих та поразку при Бадрі. Курайшити зібрали три тисячі воїнів під проводом Абу Суф’яна. Пророк, мир йому і благословення Аллага, вирушив їм назустріч із тисячею своїх сподвижників. Коли військо було в дорозі, очільник лицемірів Абдуллаг ібн Убайй ібн Салюль повернувся назад із третиною війська, і вони не взяли участі в бою.
Події битви та згубність непокори: два війська зійшлися при Ухуді, і розгорілася запекла битва, на початку якої багатобожники зазнали поразки. Потім частина мусульманських лучників спустилася з гори, хоча Пророк, мир йому і благословення Аллага, наказав їм не спускатися за жодних обставин. Через непокору лучників цьому наказу військо невіруючих обійшло мусульман із тилу, і багато мусульман було вбито. Всевишній сказав: ﴾Аллаг був правдивим із вами в Своїй обіцянці, коли ви знищували їх з Його дозволу, поки ви не занепали духом і не почали сперечатися про наказ. Ви вчинили непослух після того, як Він показав вам дороге для вас. Є серед вас ті, хто прагне земного життя, а є серед вас ті, хто прагне життя наступного. Потім Він відвернув вас від них, щоб випробувати вас. Але Він уже простив вас, бо Аллаг милостивий до віруючих!﴿ [Сура Алю Імран (Сімейство Імрана): 152].
Тяжкі випробування та самопожертва сподвижників: битва при Ухуді була однією з найтяжчих битв, що випали на долю Пророка, мир йому і благословення Аллага. Йому зламали один із різців, а два кільця кольчужного наголовника, що захищав голову, вп’ялися в його благородне обличчя. Його становище стало вкрай скрутним, проте Всевишній Аллаг уберіг його. У битві загинули шагідами сімдесят сподвижників, нехай буде задоволений ними Аллаг, серед яких — проводир шагідів Хамза ібн Абдуль-Мутталіб, дядько Пророка, мир йому і благословення Аллага. У ній проявилася справжня любов сподвижників до свого Пророка, мир йому і благословення Аллага: вони жертвували життями, захищаючи його. Після завершення битви та поховання шагідів Пророк, мир йому і благословення Аллага, разом зі сподвижниками повернувся до Медіни.
Серед подій цієї битви було й те, що Пророк, мир йому і благословення Аллага, поглянув на шагідів Ухуду, заплакав над ними й сказав: «Я буду свідком за них у День Воскресіння». Він наказав поховати їх у їхньому одязі, зі слідами крові, без обмивання. В одну могилу він клав по двоє чоловіків, першому віддаючи місце тому, хто знав напам’ять більше з Корану, вшановуючи його. Потім він оглянув живих, обтирав їхні рани та зміцнював їхній дух. Він похвалив відвагу Умм Умари та її родини й звернувся з благанням, щоб вони були разом із ним у Раю, побачивши їхню надзвичайну стійкість і те, як вони захищали його. Після завершення поховання він вишикував усіх своїх сподвижників позаду себе. Вони віддали хвалу Аллагу та прославили Його, підкоряючись Його велінню й дякуючи Йому за дар терпіння та джігаду.
Похід на Хамра аль-Асад: цей похід відбувся вже наступного дня після битви при Ухуді. Його причиною стала звістка, що дійшла до посланця Аллага, мир йому і благословення Аллага, про намір Абу Суф’яна ібн Харба повернутися з курайшитами до Медіни, щоб знищити тих зі сподвижників Пророка, мир йому і благословення Аллага, хто залишився живим. Пророк, мир йому і благословення Аллага, наказав людям виступити, поставивши умову: з ним мають вирушити лише ті, хто брав участь у битві при Ухуді. Вони виступили попри свої рани. Почувши про це, Абу Суф’ян злякався й повернувся зі своїм військом до Мекки.
Корисні висновки:
1. Згубні наслідки гріхів та непокори: непокора лучників Посланцю, мир йому і благословення Аллага, завдала мусульманам великої й тяжкої шкоди.
2. Високе становище Пророка, мир йому і благословення Аллага, та його мужність: він особисто бився й зазнав поранень на шляху Аллага.
3. Гідність сподвижників, нехай буде задоволений ними Аллаг, їхня самопожертва на шляху Аллага та захист Його посланця, мир йому і благословення Аллага.
4. Виявлення віруючих і лицемірів: лицеміри на чолі зі своїм очільником Ібн Салюлем повернулися назад і не взяли участі в битві при Ухуді.
5. Значення самопожертви сподвижників: якби не Аллаг, а потім не їхня самопожертва, нехай буде задоволений ними Аллаг, іслам не дійшов би ні до кого, адже Аллаг зробив їх засобом його поширення. Імам Ібн аль-Кайїм, нехай змилується над ним Всевишній Аллаг, сказав:
«Вони — послідовники Пророка та його прибічники… Якби не вони, не було б на землі жодного мусульманина».
6. Сподвижники вирушили в похід на Хамра аль-Асад із ранами, що ще кровоточили, вже наступного дня після битви при Ухуді. Їхній відгук на заклик Пророка, мир йому і благословення Аллага, став найвеличнішим доказом сили віри та незламної рішучості, якої не здатний здолати біль.
Урок чотирнадцятий: Битва біля рову (битва союзних племен) у п’ятому році за гіджрою
Події цієї битви розпочалися, коли юдеї порушили договір із посланцем Аллага, мир йому і благословення Аллага, та підбурили й зібрали різні арабські племена для нападу на Медіну, щоб знищити мусульман та їхню молоду державу. Із племен багатобожників зібралося величезне військо, яке налічувало десять тисяч воїнів під проводом Абу Суф’яна ібн Харба. Водночас військо Пророка, мир йому і благословення Аллага, налічувало лише три тисячі воїнів.
Коли Пророк, мир йому і благословення Аллага, дізнався про їхнє наближення, він порадився зі своїми сподвижниками. Видатний сподвижник Сальман аль-Фарісі, нехай буде задоволений ним Аллаг, запропонував викопати рів навколо Медіни, щоб він став неприступною перепоною для ворогів. Пророку, мир йому і благословення Аллага, сподобалася ця пропозиція, і він наказав її втілити. Він не обмежився вказівками, а показав прекрасний приклад скромності, особисто долучившись до копання рову та розділивши зі сподвижниками труднощі.
Союзні племена підійшли до Медіни й узяли її в облогу. Через тривалість облоги становище мусульман стало вкрай тяжким: до страху додався сильний голод. Цю скрутну ситуацію описано в Корані словами Всевишнього: ﴾Ось вони підійшли до вас і згори, і знизу. Забігали очі ваші, а серця підступили до горла, й ви почали мати різні думки про Аллага! Там віруючі зазнали випробування й сильного потрясіння.﴿ [Сура Аль-Ахзаб (Союзники): 10-11].
У розпал цих випробувань проявилися дива Пророка, мир йому і благословення Аллага: Аллаг благословив невелику кількість їжі, так що нею наситилося все військо. Попри скрутне становище Пророк сповістив сподвижникам радісну звістку про завоювання земель Персії та Візантії, щоб зміцнити їхню рішучість. Коли становище стало вкрай тяжким, Пророк, мир йому і благословення Аллага, звернувся до свого Господа зі щирим благанням дарувати мусульманам полегшення. Аллаг відповів йому та послав на війська союзних племен сильний вітер, який позривав їхні намети, і зіслав ангелів, які вселили жах у їхні серця. Їхні лави розпалися, і вони відступили ні з чим. До Медіни повернулася безпека. Всевишній сказав: ﴾О ви, які увірували! Згадайте милість Аллага до вас, коли проти вас вирушили війська. Ми наслали на них вітер та війська, яких ви не бачили! Аллаг бачить, що ви робите!﴿ [Сура Аль-Ахзаб (Союзники): 9].
І сказав Аллаг Пречистий: ﴾Аллаг повернув невіруючих, незважаючи на їхню лють, і вони не отримали блага. Аллаг врятував віруючих від битви. Аллаг — Всесильний, Всемогутній!﴿ [Сура Аль-Ахзаб (Союзники): 25].
Корисні висновки:
1. Вороги ісламу можуть об’єднуватися для боротьби з мусульманами попри відмінності у своїх віруваннях. Це один із установлених Аллагом законів щодо Його творінь — безперервне протистояння істини та неправди, що вимагає постійної пильності й належної підготовки.
2. Ця битва засвідчує гідність Сальмана аль-Фарісі, нехай буде задоволений ним Аллаг, та важливість наради в ісламі.
3. Те, що Пророк, мир йому і благословення Аллага, розділяв труднощі зі своїми сподвижниками, підтверджує: успішний керівник першим береться до праці, виявляє скромність у ставленні до підопічних і є для них добрим прикладом.
4. Копання рову навчає нас докладати всіх можливих зусиль, використовувати доступні дозволені засоби та вживати необхідних заходів, допомагаючи одне одному в благочесті й богобоязливості.
5. Важливість переконаності та терпіння: сподвижники виявили велику стійкість попри облогу, і перемога була на боці терплячих, упевнених в обіцянці Аллага. Всевишній сказав: ﴾Серед віруючих є чоловіки, вірні завіту з Аллагом. Є серед них ті, які вже виконали свій обов’язок, а є ті, які ще чекають, але не зраджують йому.﴿ [Сура Аль-Ахзаб (Союзники): 23].
6. Милість Аллага до Своїх рабів: у найтяжчі часи Пророк, мир йому і благословення Аллага, сповістив своїм сподвижникам радісну звістку про майбутні завоювання.
7. Благання — ключ до перемоги: хід битви змінився завдяки щирому зверненню Пророка, мир йому і благословення Аллага, до свого Господа. Це свідчить про важливість благання.
8. Перемога — від Аллага: якими б сильними й численними не були вороги, Аллаг — Всесильний, Всемогутній, Який дарує перемогу Своїм рабам.
Урок п’ятнадцятий: Худайбійський мир, битва при Хайбарі та відшкодована умра (Явна перемога)
Пророк, мир йому і благословення Аллага, побачив уві сні, що він та його сподвижники безпечно заходять до Заповідної мечеті з поголеними головами та підстриженим волоссям. А сни пророків — це одкровення, тож він розповів про це своїм сподвижникам, і вони зраділи цій добрій звістці.
Пророк, мир йому і благословення Аллага, вирушив у місяці Зуль-Каада шостого року за гіджрою в супроводі близько тисячі чотирьохсот мугаджирів та ансарів. Вони вели жертовних тварин на знак пошани до Кааби й не мали при собі іншої зброї, окрім зброї мандрівника — мечів у піхвах, аби показати курайшитам, що вони — паломники, а не завойовники.
Перешкоджання та присяга ар-Рідван: коли курайшити дізналися про їхній виступ, вони вирішили зупинити їх силою і розбили табір у Зу Тува. Тоді Пророк, мир йому і благословення Аллага, змінив свій маршрут і зупинився в Худайбії. Там розпочалися тривалі перемовини, під час яких Пророк, мир йому і благословення Аллага, відправив Усмана ібн Аффана, нехай буде задоволений ним Аллаг, вести переговори з курайшитами. Коли поширилася звістка про його вбивство, Пророк, мир йому і благословення Аллага, закликав своїх сподвижників присягнути, що вони не втечуть із поля бою. Вони присягнули йому під деревом самура. Це була присяга ар-Рідван, про яку Аллаг зіслав: ﴾Аллаг був задоволений віруючими, коли вони присягнули тобі під деревом…﴿ [Сура Аль-Фатх (Перемога): 18].
Умови мирного договору: Сухайль ібн Амр прибув як представник курайшитів, і було укладено мирний договір, умови якого на перший погляд здавалися важкими. Серед них: припинення війни на десять років; повернення мусульман цього року без здійснення умри з можливістю здійснити її наступного року, перебуваючи в Мецці лише три дні; повернення курайшитам кожного, хто прийде до Мухаммада без дозволу свого опікуна. Хоча ці умови засмутили деяких сподвижників, Пророк, мир йому і благословення Аллага, затвердив їх, підкоряючись велінню свого Господа. Він приніс у жертву своїх жертовних тварин і вийшов зі стану іхраму, а мусульмани наслідували його приклад. Після цього, коли вони поверталися до Медіни, Аллаг зіслав Свої слова: ﴾Воістину, Ми дарували тобі переконливу перемогу, щоб Аллаг простив тобі гріх, який був раніше та який буде згодом, і щоб довершив Свою милість до тебе та вказав тобі на прямий шлях, і щоб Аллаг підтримав тебе великою допомогою!﴿ [Сура Аль-Фатх (Перемога): 1-3]
Битва при Хайбарі (швидкий результат перемир’я): одним із найвеличніших плодів мирного договору стала стабілізація південного фронту з курайшитами та убезпечення тилу Медіни. Тож у місяці мухаррам сьомого року за гіджрою Пророк, мир йому і благословення Аллага, вирушив на північ — до твердині юдеїв Хайбара, які підбурювали союзні племена та плели змови проти мусульман. Як винагороду учасникам Худайбії — тим, хто склав присягу ар-Рідван, — Пророк, мир йому і благословення Аллага, дозволив виступити з ним лише їм. Мусульмани брали в облогу неприступні фортеці Хайбара одну за одною. Аллаг дарував їм перемогу над цими фортецями та посіяв страх у серцях юдеїв. Ті попросили укласти мирну угоду, щоб зберегти своє життя, в обмін на передачу свого майна та земель мусульманам за умови, що вони оброблятимуть ці землі, залишаючи собі половину врожаю. Так здійснилася блага звістка Аллага в сурі «Аль-Фатх» про багату здобич, яку вони невдовзі отримають.
Умра аль-Када (справдження видіння): наступного року, у місяці Зуль-Каада сьомого року за гіджрою, Пророк, мир йому і благословення Аллага, вирушив разом зі сподвижниками, які були присутні при Худайбії, щоб відшкодувати умру, здійснити яку їм перешкодили. Пророк, мир йому і благословення Аллага, увійшов до Мекки, промовляючи тальбію, а мусульмани навколо нього проголошували тагліль і такбір. Вони звершили свої обряди в безпеці та спокої, а курайшити відійшли в гори, спостерігаючи за ними з повагою і захопленням. Ця умра стала підтвердженням сновидіння Пророка, мир йому і благословення Аллага, і стала відомою як «умра аль-Када» або «умра аль-Кадийя».
1. Ця мирна угода дала мусульманам змогу безпечно поширювати свій заклик, завдяки чому до релігії Аллага увійшло в кілька разів більше людей, ніж раніше. Отже, перемога не завжди здобувалася мечем.
2. Похід довів, що успіх полягає в дотриманні наказів Аллага та Його посланця, мир йому і благословення Аллага, навіть якщо спочатку їхня мудрість не є очевидною, як це сталося з умовами мирного договору.
3. Статус учасників присяги: сподвижники здобули велику честь, адже Аллаг був задоволений ними. Ця присяга отримала назву «присяга ар-Рідван», і це є божественним свідченням з-понад семи небес про щирість їхньої віри.
4. Законність договорів: мусульманам дозволяється укладати мир із ворогом, якщо це приносить користь. Це є виявом мудрості та належить до шаріатської політики.
5. Повернення Пророка, мир йому і благословення Аллага, наступного року для здійснення відшкодованої умри (умра аль-Када) підтвердило правдивість його сну, зламало гординю курайшитів і продемонструвало велич Ісламу в серці Мекки.
6. Пророк, мир йому і благословення Аллага, подав найкращі приклади дотримання договорів і угод та вірності їм, що викликало в людей любов до ісламської моралі та самої релігії Іслам.
7. Благодать дотримання наказів Пророка, мир йому і благословення Аллага: як ми вже згадували на прикладі битви при Ухуді, непослух має згубні наслідки, які можуть призвести до поразки мусульман у протистоянні з ворогами. Натомість покора Пророку, мир йому і благословення Аллага, та дотримання його наказів несуть у собі благодать, що приносить мусульманам перемогу. Всевишній сказав: ﴾…Але якщо ви будете покірні йому, то підете прямим шляхом…﴿ [Сура Ан-Нур (Світло): 54].
Листи Пророка, мир йому і благословення Аллага, до царів та правителів після Худайбійського мирного договору
Коли Худайбійський мирний договір утвердився й війна припинилася, Пророк, мир йому і благословення Аллага, убезпечився від курайшитів і зосередився на поширенні заклику по всій землі. Він твердо вирішив написати царям, арабським та неарабським правителям, закликаючи їх до Ісламу. Піклуючись про свою громаду та виявляючи розважливість, Пророк, мир йому і благословення Аллага, завів срібний перстень із вигравіюваним написом «Мухаммад — посланець Аллага», щоб скріплювати ним листи, адже правителі за своїм звичаєм не читали листів без печатки. Потім він обрав із числа своїх найкращих сподвижників, нехай буде задоволений ними Аллаг, посланців, які поєднували красномовство, силу духу та розважливість, для виконання цієї великої довіреної місії.
Пророк, мир йому і благословення Аллага, відправив Діх’ю ібн Халіфу аль-Кальбі, нехай буде задоволений ним Аллаг, до Іраклія, правителя Візантії; Абдуллага ібн Хузафу ас-Сагмі, нехай буде задоволений ним Аллаг, — до Хосроя, царя Персії; Амра ібн Умайю ад-Дамрі, нехай буде задоволений ним Аллаг, — до ан-Наджаші, царя Ефіопії; Хатиба ібн Абу Бальта’а, нехай буде задоволений ним Аллаг, — до аль-Мукаукіса, правителя коптів у Єгипті. Він також написав правителям Шаму та аль-Ямами, зокрема аль-Харісу ібн Абу Шаміру аль-Гассані та Гавзі ібн Алі аль-Ханафі. Ці благословенні посланці вирушили з листами настанови, які містили чистий заклик Ісламу та мудре звернення до умів і сердець. У них правителів закликали до спільного слова — поклонятися лише Аллагу — та застерігали від наслідків того, що вони перешкоджатимуть своїм народам прийти до світла істини й прямого шляху.
Ставлення правителів до цих благородних послань різнилося. Серед них були ті, чиє серце пом’якшало і хто відповів прихильно, як-от аль-Мукаукіс, ан-Наджаші та Іраклій, який розпитав Абу Суф’яна про якості Пророка й переконався в істинності його пророцтва, хоча влада завадила йому піти за істиною. Були й ті, хто виявив свавілля та зверхність і розірвав його лист, як-от Хосрой. Тоді Пророк, мир йому і благословення Аллага, звернувся з благанням проти нього, щоб його царство було розірване на шматки. Аллаг відповів на його благання, і його царство невдовзі припинило існування. Завдяки цьому листуванню заклик до Ісламу досяг царів та правителів світу, а великі царства дізналися про істинну релігію. Цей крок став початком всесвітнього етапу поширення Ісламу та його виходу за межі Аравійського півострова до решти країн світу.
Корисні висновки:
8. Беззаперечний доказ того, що послання Мухаммада є загальним і всеосяжним, зверненим до арабів та неарабів, а не лише до жителів Аравійського півострова, як сказав Всевишній: ﴾Ми відіслали тебе до всіх людей…﴿ [Сура Саба (Савське царство): 28].
9. Застосування шаріатської політики: це проявляється у вмілому використанні періодів миру та перемир’я для поширення релігії та заклику. Пророк, мир йому і благословення Аллага, скористався Худайбійським миром і внутрішньою безпекою, щоб зосередитися на зверненні до царів та правителів світу й заклику їх до Ісламу.
10. Дозволено враховувати звичаї держав у листуванні та спілкуванні, якщо вони не суперечать шаріату. Про це свідчить те, що Пророк, мир йому і благословення Аллага, завів перстень-печатку, коли йому повідомили, що правителі читають лише листи з печаткою. Це полегшувало донесення доказу та поширення заклику.
Урок шістнадцятий: Похід для завоювання Мекки у восьмому році за гіджрою
Найвеличніше завоювання: це найбільша й благословенна перемога — завоювання Мекки. Це день, коли Аллаг звеличив Свою релігію, підтримав Свого посланця та очистив Своє заповідне місто й Свій стародавній Дім — Каабу — від багатобожжя.
Підготовка війська: Пророк, мир йому і благословення Аллага, підготувався до походу й наказав своїм сподвижникам споряджатися. Він разом зі сподвижниками, нехай буде задоволений ними Аллаг, вирушив на чолі десятитисячного війська, і вони дісталися околиць Мекки. Коли Абу Суф’ян побачив міць мусульманського війська та його чисельність, що сягала десяти тисяч воїнів, він цілком усвідомив, що жителі Мекки не мають сил для протистояння, тому погодився здатися. Потім Аллаг обдарував його милістю Ісламу, і він став мусульманином.
Вхід до Мекки: Пророк, мир йому і благословення Аллага, увійшов до Мекки з боку її верхньої частини. Це було величне видовище: він схилив голову зі скромності та смирення перед Аллагом і на знак вдячності Йому, а навколо нього були мугаджири та ансари, які заповнювали весь виднокрай.
Очищення Кааби: Пророк, мир йому і благословення Аллага, негайно наказав розбити ідолів та прибрати зображення всередині Кааби й навколо неї, щоб поклоніння було присвячене лише Аллагу.
Присяга людей у день завоювання: після того як Пророк, мир йому і благословення Аллага, гарантував безпеку жителям Мекки, багато з них добровільно прийшли до гори ас-Сафа й присягнули йому сповідувати Іслам та коритися. Інші ж ухилилися й утекли зі страху. Згодом Пророк, мир йому і благословення Аллага, гарантував безпеку і їм, і вони також прийняли Іслам. Тож їхнє прийняття релігії відбулося без примусу, після великодушного прощення Пророка, яке змінило їхні серця.
Наслідок завоювання: ця перемога мала великий вплив. Після того як Пророк, мир йому і благословення Аллага, здобув перемогу над курайшитами, які посідали провідне становище серед арабів, а потім здобув інші перемоги, усі переконалися в істинності його пророцтва. Тож делегації почали прибувати звідусіль, щоб люди цілими групами вступали до релігії Аллага.
Корисні висновки:
1. Аллаг полегшив Пророку, мир йому і благословення Аллага, та його сподвижникам завоювання Мекки без потреби в битві. Це — виняткова милість Аллага: Він уберіг їх від кровопролиття та дарував їм перемогу в безпеці.
2. Чеснота смиренності під час перемоги: Пророк, мир йому і благословення Аллага, увійшов до Мекки у стані найглибшого смирення та покірності перед Аллагом, аби навчити нас, що вся заслуга належить лише Аллагу, адже Він дарує перемогу й допомогу. Хоч би якої могутності досяг віруючий, він має ставати ще смиреннішим перед своїм Господом.
3. Важливість єдинобожжя: першою справою, яку здійснив Пророк, мир йому і благословення Аллага, було руйнування ідолів. Це підтверджує, що основа цієї релігії та її сила полягають у єдинобожжі й очищенні сердець та домівок від усього, чому поклоняються, окрім Аллага.
4. Арабські племена очікували на результат протистояння. Коли вони побачили, що Аллаг дарував Своєму пророку перемогу над його народом, делегації почали прибувати одна за одною, проголошуючи прийняття Ісламу. Тож завоювання Мекки стало ключем, який відкрив для віри серця жителів усього Аравійського півострова.
5. Коранічна радісна звістка: Аллаг увічнив цю велику подію у Своїй Благородній Книзі, сказавши: ﴾Коли прийде допомога Аллага та перемога, і ти побачиш, що люди приймають релігію Аллага натовпами, то прослав хвалою Господа свого та благай у Нього прощення; воістину, Він — Той, Хто приймає каяття!﴿ [Сура Ан-Наср (Перемога): 1-3].
Урок сімнадцятий: Битва при Хунайні
Причина битви: після завоювання Мекки до Пророка, мир йому і благословення Аллага, дійшла звістка, що племена Гавазін — жителі Таїфа — збирають дуже велике військо для битви з ним. Тож Пророк, мир йому і благословення Аллага, вирішив вирушити до них у їхню місцевість, перш ніж вони самі прийдуть до Мекки.
Сила двох військ: із племені Гавазін зібралося близько двадцяти тисяч воїнів. Вони вирушили, взявши із собою своє майно, жінок та дітей, щоб спонукати себе не тікати з поля бою. Що ж до мусульман, то вони вирушили у складі великого війська чисельністю дванадцять тисяч воїнів, серед яких було дві тисячі жителів Мекки, які нещодавно прийняли Іслам.
Урок чисельності: коли деякі мусульмани побачили свою велику кількість, вони з гордістю мовили: «Сьогодні ми не зазнаємо поразки через малу чисельність». Це самозахоплення стало початком важкого випробування.
Тяжка несподіванка: коли мусульмани почали входити в долину Хунайн, воїни Гавазін уже влаштували для них приховані засідки. Вони раптово й одночасно напали на мусульманське військо, засипавши його градом стріл. Через несподіваність нападу значна частина війська відступила й кинулася тікати.
Непохитність лідера: у ту скрутну мить Пророк, мир йому і благословення Аллага, залишився непохитним на своєму місці, виявляючи рідкісну мужність. Разом із ним залишилася невелика кількість мугаджирів та ансарів, серед яких були Абу Бакр, Умар та Алі, нехай буде задоволений ними Аллаг.
Пророча сміливість: Пророк, мир йому і благословення Аллага, стрімко рушив на своєму мулі до війська багатобожників, вигукуючи на весь голос, щоб повернути впевненість у серця своїх сподвижників: «Я — Пророк, і це не брехня! Я — нащадок Абдуль-Мутталіба!» І бій розгорівся з новою силою.
Перемога від Аллага та ангели: коли сподвижники повернулися, згуртувалися навколо свого Пророка й бій посилився, Аллаг підтримав віруючих зісланням ангелів, які вселили жах у серця невіруючих та похитнули їхню стійкість.
Завершення та трофеї: невіруючі зазнали поразки й кинулися тікати, а мусульмани переслідували їх. Невіруючі залишили по собі величезні трофеї та майно, які з милості Аллага стали власністю мусульман. Прагнучи прихилити серця людей із племені Гавазін, Пророк, мир йому і благословення Аллага, відклав розподіл трофеїв. Він сподівався, що вони повернуться, приймуть Іслам і прийдуть до нього з проханням повернути їм трофеї. Однак, коли вони забарилися, він, мир йому і благословення Аллага, розподілив їх.
Корисні висновки:
1. Покладатися потрібно на Аллага, а не на чисельність: під час битви при Хунайні мусульмани засвоїли, що перемога приходить лише від Аллага і що велика чисельність не приносить користі, якщо в серця проникає гординя.
2. Під час битви при Бадрі мусульмани засвоїли, що мала чисельність не шкодить за наявності терпіння та богобоязливості, а під час битви при Хунайні — що велика чисельність не приносить користі за відсутності терпіння та покладання на Аллага.
3. Пророк, мир йому і благословення Аллага, та ті, хто був із ним, залишилися непохитними завдяки своїй міцній вірі. Це вчить нас, що Аллаг зміцнює щирі серця в найважчих обставинах.
4. У цій битві Пророк, мир йому і благословення Аллага, виявив велику мужність: попри відступ війська він особисто кинувся назустріч ворогу, голосно називаючи себе з гордістю та впевненістю.
5. Аллаг дарував перемогу Своєму посланцю та віруючим за допомогою військ ангелів, яких вони не бачили. Це підтверджує, що Аллаг завжди зі Своїми наближеними рабами.
6. Після труднощів та випробувань Аллаг обдарував мусульман перемогою та численними трофеями як винагородою за їхнє терпіння й стійкість.
7. Благородні аяти, які увічнили пам’ять про ці події. Всевишній сказав: ﴾Аллаг уже підтримав вас у багатьох місцях і в день Хунайну, коли ви захоплювалися своєю численністю, яка нічим не допомогла вам. Стала тісною для вас широка земля, а потім ви повернулися спинами й утекли. Потім Аллаг зіслав спокій Своєму Посланцю й віруючим, зіслав війська, яких ви не бачили, і покарав невіруючих. Така відплата невіруючим! Потім Аллаг прийме каяття тих, кого побажає. Аллаг — Прощаючий, Милосердний!﴿ [Сура Ат-Тауба (Каяття): 25-27].
8. Відплата відповідає діянню: коли Пророк, мир йому і благословення Аллага, виявив непохитність у битві разом із невеликою групою своїх благородних сподвижників, до нього прийшла перемога, як і обіцяв Аллаг, Могутній і Величний. Всевишній сказав: ﴾О ви, які увірували! Якщо ви допоможете Аллагу, то Він допоможе вам та зміцнить ваші стопи!﴿ [Сура Мухаммад: 7]. Ця обіцянка є загальною: Аллаг, Могутній і Величний, пообіцяв мусульманину перемогу та підтримку, якщо той підтримуватиме релігію Аллага, закликатиме до неї та вестиме джігад на Його шляху, прагнучи цим вдоволення Аллага, Могутнього і Величного.
Урок вісімнадцятий: Прийом делегацій та Прощальний хадж
Після завоювання Мекки та перемоги мусульман арабські племена звідусіль вирушили до Медіни, щоб оголосити про прийняття Ісламу. Дев’ятий рік за гіджрою став відомим як Рік делегацій. Пророк, мир йому і благословення Аллага, прийняв багато делегацій, серед найважливіших були делегація Бану Тамім, делегація Наджрану та делегація племені Тай, у складі якої був Аді ібн Хатім. Ці делегації відіграли велику роль в об’єднанні Аравійського півострова під прапором Ісламу: їхні учасники вивчали стовпи релігії та поверталися, щоб закликати свої племена, прокладаючи шлях до поширення Ісламу.
У десятому році за гіджрою серед людей було оголошено, що Пророк, мир йому і благословення Аллага, має намір здійснити хадж цього року. Тож до Медіни звідусіль прибула величезна кількість людей. Усі вони прагнули супроводжувати Пророка, мир йому і благословення Аллага, щоб навчатися в нього та наслідувати його приклад у здійсненні обрядів хаджу.
Причина назви: цей хадж отримав назву «Прощальний», оскільки Пророк, мир йому і благословення Аллага, прощався під час нього з людьми й більше ніколи не здійснював хаджу.
Велике зібрання паломників: у цю благословенну подорож разом із Пророком, мир йому і благословення Аллага, вирушило понад сто тисяч паломників. Він узяв із собою дев’ятьох своїх дружин, нехай буде задоволений ними Аллаг.
Завершення милості: коли Пророк, мир йому і благословення Аллага, виконував обряди хаджу, у день Арафа йому було зіслано слова Всевишнього Аллага: ﴾…Сьогодні Я завершив вам вашу релігію, довів до кінця Свою милість до вас і схвалив Іслам як вашу релігію…﴿ [Сура Аль-Маїда (Трапеза): 3]. Тож цей аят став проголошенням завершення послання.
Великий заповіт: Пророк, мир йому і благословення Аллага, виголосив перед людьми величні проповіді в день Арафа та в день жертвопринесення. У них він наголосив на основоположних принципах життя мусульманина, єдинобожжі, дотриманні Сунни та необхідності відрізнятися від багатобожників, а також роз’яснив права мусульман і подружжя. Серед його слів були такі: «Воістину, ваша кров, ваше майно та ваша честь недоторканні для вас, як недоторканні цей ваш день, у цьому вашому місяці, у цьому вашому місті. Чи доніс я до вас?» — щоб наголосити на недоторканності життя мусульманина, його майна та честі.
І він дав настанову, яка вберігає від омани, сказавши: «Я залишив серед вас те, тримаючись чого ви не заблукаєте: Книгу Аллага». [Навів Муслім].
Повернення: після того як Пророк, мир йому і благословення Аллага, завершив обряди хаджу та навчив людей їхньої релігії, він повернувся до Медіни.
Корисні висновки:
1. Прийом делегацій вчить нас, що сила Ісламу полягає у згуртованості, єднанні навколо істини та поширенні знань. Успішний лідер — це той, хто налагоджує спілкування задля поширення добра.
2. Заповіт Пророка, мир йому і благословення Аллага, триматися Книги та Сунни є порятунком для мусульманина, адже в них — настанова на прямий шлях і захист від відхилень та омани в будь-який час і в будь-якому місці.
3. Пророк, мир йому і благословення Аллага, особисто вирушив здійснити обряди хаджу, щоб навчити людей не лише словами, а й діями, ставши живим прикладом, який усі бачитимуть і наслідуватимуть. Він, мир йому і благословення Аллага, сказав: «Навчайтеся в мене ваших обрядів». [Передали аль-Байгаки, Абу Дауд і ан-Насаї], У версії в «Сахіху» Мусліма сказано: «Навчайтеся ваших обрядів».
4. Аллаг сповістив нам, що Він довів для нас релігію до досконалості та завершив Свою милість. Тому нікому не дозволяється додавати до релігії нововведення від себе або щось із неї вилучати. Релігія Іслам містить усе, що забезпечує благо людям у цьому світі та в житті майбутньому. Зі смертю Пророка, мир йому і благословення Аллага, та припиненням одкровення шаріат був остаточно завершений.
5. Недоторканність мусульманина: Пророк, мир йому і благословення Аллага, наголосив на недоторканності крові, честі та майна мусульман і на тому, що зазіхати на них без права на це неприпустимо.
Урок дев’ятнадцятий: Смерть Пророка, мир йому і благословення Аллага
У понеділок у першій половині дня, дванадцятого числа місяця Рабі аль-авваль одинадцятого року за гіджрою, хвороба Пророка, мир йому і благословення Аллага, посилилася. Він перебував у будинку своєї дружини Аїші, нехай буде задоволений нею Аллаг.
Передсмертні муки: Пророк, мир йому і благословення Аллага, зазнавав передсмертного болю та мук. Він обтирав обличчя водою й казав: «Немає божества, гідного поклоніння, окрім Аллага. Воістину, смерть супроводжується муками». [Навів аль-Бухарі].
Смерть: Пророк, мир йому і благословення Аллага, віддав свою благородну душу, спираючись на груди Айші, нехай буде задоволений нею Аллаг. Йому тоді було шістдесят три роки.
Поховання: Пророка, мир йому і благословення Аллага, поховали на тому самому місці, де він помер, — у будинку Аїші, нехай буде задоволений нею Аллаг.
Повне виконання довіреної місії: Пророк, мир йому і благословення Аллага, помер, повністю виконавши довірену йому місію та залишивши свою громаду на шляху, ясному, як сонце серед білого дня. Не було жодного блага, на яке він не вказав нам, і жодного зла, від якого він не застеріг нас.
Корисні висновки:
1. Ця подія показує гідність матері віруючих Айші, нехай буде задоволений нею Аллаг, та її високе становище в очах Пророка, мир йому і благословення Аллага. Він вирішив провести свої останні дні в її будинку й помер у неї на руках.
2. Смерть — це закон Аллага для Його творінь. Якби хтось мав жити вічно в цьому світі, то це був би посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага. Всевишній сказав: ﴾Воістину, ти смертний і вони смертні!﴿ [Сура Аз-Зумар (Натовпи): 30].
3. Смерть Пророка, мир йому і благословення Аллага, — найбільше нещастя, що спіткало мусульман. Тому, хто згадує про втрату Пророка, мир йому і благословення Аллага, будь-яке інше нещастя здається легшим. Як сказав поет Посланця Хассан ібн Сабіт, нехай буде задоволений ним Аллаг:
«Минулі покоління не втрачали нікого, подібного до Мухаммада… І до самого Дня Воскресіння люди не втратять нікого, подібного до нього».
4. Звернення до проповідників: кожен, хто володіє релігійними знаннями, повинен докладати всіх зусиль для їх поширення та навчання людей, аби зустріти Аллага, виконавши свій обов’язок, як це зробив Пророк, мир йому і благословення Аллага.
5. Пророк, мир йому і благословення Аллага, залишив нас на шляху ясної істини та правильного керівництва. Від цього шляху відхиляється лише той, кого спокусило нововведення або пристрасть. Тож справжнє щастя полягає в дотриманні настанов Пророка, мир йому і благословення Аллага.
Урок двадцятий: Дружини Пророка, мир йому і благословення Аллага
Дружини Пророка, мир йому і благословення Аллага:
1. Хадіджа бінт Хувайлід, нехай буде задоволений нею Аллаг.
2. Савда бінт Зам’а, нехай буде задоволений нею Аллаг.
3. Айша бінт Абу Бакр ас-Сіддік, нехай буде задоволений нею Аллаг.
4. Хафса бінт Умар ібн аль-Хаттаб, нехай буде задоволений нею Аллаг.
5. Зейнаб бінт Хузайма, нехай буде задоволений нею Аллаг.
6. Умм Саляма (Гінд бінт Абу Умайя), нехай буде задоволений нею Аллаг.
7. Умм Хабіба (Рамля бінт Абу Суф’ян), нехай буде задоволений нею Аллаг.
8. Джувайрія бінт аль-Харіс, нехай буде задоволений нею Аллаг.
9. Маймуна бінт аль-Харіс, нехай буде задоволений нею Аллаг.
10. Сафія бінт Хуяйй, нехай буде задоволений нею Аллаг.
11. Зейнаб бінт Джахш, нехай буде задоволений нею Аллаг.
Корисні висновки:
1. Матері віруючих: дружини Пророка, мир йому і благословення Аллага, є матерями віруючих згідно з текстом Священного Корану. Всевишній сказав: ﴾Пророк ближчий до віруючих, ніж вони самі. Його дружини — їхні матері…﴿ [Сура аль-Ахзаб (Союзні племена): 6]. Пророк, мир йому і благословення Аллага, для віруючих — немов батько у вихованні та турботі. Його дружини стали для нас немов матері щодо обов’язку поважати й шанувати їх та заборони одружуватися з ними. Однак вони не прирівнюються до матерів у питаннях махрамності: чоловікам не дозволяється залишатися з ними наодинці, а їм — знімати перед ними хіджаб.
2. Велич становища Пророка, мир йому і благословення Аллага: однією з особливостей його дружин є те, що нікому й ніколи не дозволяється одружуватися з ними після його смерті. Всевишній сказав: ﴾…Не годиться вам ні ображати Посланця Аллага, ні будь-коли одружуватися з його дружинами після його смерті. Воістину, це великий гріх перед Аллагом!﴿ [Сура аль-Ахзаб (Союзні племена): 53]. Це оберігає гідність Пророка, мир йому і благословення Аллага, та є виявом пошани до нього. Також це пов’язано з тим, що подружній зв’язок між ним та його дружинами зберігається і триватиме в Раю з дозволу Аллага.
3. Велика відповідальність та подвоєння винагороди: коли Пророк, мир йому і благословення Аллага, надав своїм дружинам вибір між прикрасами земного життя та тим, щоб залишитися з ним і терпляче зносити скруту, вони обрали Аллага, Його посланця та майбутнє життя. З огляду на їхнє високе становище Аллаг подвоїв їхню винагороду за праведні вчинки, а відповідальність за будь-який скоєний ними проступок зробив суворішою, ніж для інших, аби їхня обачність та вдячність Аллагу завжди залишалися на найвищому рівні.
4. Вони належать до родини Пророка, мир йому і благословення Аллага: його дружини входять до складу «агль аль-байт» — родини Пророка, про очищення якої сповістив Аллаг. Всевишній сказав у контексті звернення до них: ﴾…О люди дому, воістину, Аллаг бажає відвести від вас скверну й очистити вас повністю!﴿ [Сура аль-Ахзаб (Союзні племена): 33]. Тому кожен мусульманин зобов’язаний любити їх, просити Аллага бути задоволеним ними та захищати їхню честь, адже вони — чисті взірці для наслідування.
5. Зіслання одкровення в їхніх домівках: до їхніх найвеличніших чеснот належить те, що Священний Коран зіслано Пророку, мир йому і благословення Аллага, зокрема під час його перебування в їхніх домівках. Всевишній сказав: ﴾Згадуйте те, що читають у ваших будинках зі знамень Аллага та мудрості…﴿ [Сура аль-Ахзаб (Союзні племена): 34]. Завдяки своїй близькості до нього, мир йому і благословення Аллага, вони передали нам найдрібніші подробиці його Сунни та поведінки вдома. Кожна з них послужила релігії, донісши ці знання до мусульманської громади.
Урок двадцять перший: Діти Пророка, мир йому і благословення Аллага
Пророку, мир йому і благословення Аллага, було даровано семеро дітей, а саме:
По-перше: троє синів — аль-Касім, за ім’ям якого Пророка, мир йому і благословення Аллага, називали за куньєю Абу аль-Касім; Абдуллаг та Ібрагім.
По-друге: четверо доньок — Зейнаб, Рукайя, Умм Кульсум та Фатима.
Усі його діти були від дружини Хадіджі, нехай буде задоволений нею Аллаг, окрім Ібрагіма, матір’ю якого була його невільниця Марія-коптка. Усі вони померли за життя Пророка, мир йому і благословення Аллага, окрім Фатими, яка прожила після нього шість місяців, а потім приєдналася до нього.
Корисні висновки:
1. Ми вчимося у Пророка, мир йому і благословення Аллага, терпіння та сподівання на винагороду Аллага при втраті дітей. За свого життя він пізнав гіркоту втрати шести своїх дітей, проте вистояв і дякував своєму Господу.
2. Високе становище Фатими, нехай буде задоволений нею Аллаг: Аллаг відзначив її тим, що вона єдина з його дітей пережила його. Вона виявляла терпіння та сподівалася на винагороду Аллага, поки не приєдналася до свого батька, мир йому і благословення Аллага.
3. Матір’ю Ібрагіма, сина Пророка, мир йому і благословення Аллага, який помер у дитинстві, була Марія-коптка. Вона була однією з невільниць Пророка, мир йому і благословення Аллага, а не його дружиною, і не належала до матерів віруючих.
Урок двадцять другий: Деякі риси зовнішності та моральні якості Пророка, мир йому і благословення Аллага
Пророк, мир йому і благословення Аллага, був найпрекраснішим із людей зовнішністю. Серед його рис були такі:
Зріст: він був середнього зросту — не надто високим і не низьким.
Колір шкіри: його шкіра була білою, з легким рум’янцем, що надавало йому краси та свіжості.
Обличчя: він мав великі очі, широкий і красивий рот, густу бороду та дуже чорне волосся. З віком у його бороді й на скронях з’явилося трохи сивих волосин, кількість яких не сягала й двадцяти.
Тіло: він був широкоплечим, від нього завжди приємно пахло, навіть коли він не користувався пахощами.
А його моральні якості були такими:
Пророк, мир йому і благословення Аллага, був найдосконалішим із людей у своїх манерах. Аллаг зібрав у ньому всі найвищі моральні якості, серед яких:
Правдивість та надійність: він був найправдивішим із людей у словах і найвірнішим у дотриманні зобов’язань. Ще до початку пророчої місії його прозвали «Правдивий і Надійний».
Великодушність та щедрість: він, мир йому і благословення Аллага, був найщедрішим із людей, обдаровував так, як той, хто не боїться бідності, й ніколи не відповідав «ні», коли його про щось просили.
Стриманість і прощення: він найменше з усіх людей піддавався гніву й найшвидше його полишав. Він прощав тих, хто чинив йому несправедливість, і підтримував зв’язки з тими, хто їх розривав. Грубість щодо нього лише примножувала його лагідність.
Скромність і милосердя: він, мир йому і благословення Аллага, був смиренним і добрим до віруючих, сам себе обслуговував, лагодив своє взуття, допомагав родині в хатніх справах, шанував гостей і усміхався тим, кого зустрічав. Він був наймилосерднішим із людей до слабких, дітей і навіть тварин.
Сміливість: Пророк, мир йому і благословення Аллага, був найвідважнішим із людей. Коли битва ставала запеклою, його сподвижники шукали в нього захисту, а він був найближчим із них до ворога.
Він справді був таким, як описала його мати віруючих Аїша, нехай буде задоволений нею Аллаг, в одній всеосяжній фразі: «Його моральні якості були втіленням Корану».
Корисні висновки:
1. Одна з користей знання його зовнішності пов’язана з тим, що Аллаг може вшанувати тебе можливістю побачити його уві сні. Хто побачив його з відомими рисами його зовнішності, той справді побачив його, адже шайтан не може набувати його образу. Пророк, мир йому і благословення Аллага, сказав: «Хто побачив мене уві сні, той справді побачив мене, адже шайтан не може набувати мого образу». [Передали аль-Бухарі та Муслім].
2. Хто щиро любить, прагне дізнатися всі подробиці про того, кого любить. Одним із найвеличніших проявів цього є пізнання зовнішності та життєпису найкращого з творінь, мир йому і благословення Аллага.
3. Ми усвідомлюємо глибину любові сподвижників та їхньої відданості Пророку, мир йому і благословення Аллага: вони передали нам найдрібніші подробиці його життя, а мусульманська громада після них зберегла цю величну спадщину.
4. Всеосяжний та досконалий приклад: вивчення цих якостей спонукає мусульманина наслідувати свого Пророка, мир йому і благословення Аллага, як у зовнішньому вигляді — дотримуючись чистоти та користуючись пахощами, — так і в моральних якостях — виявляючи правдивість, стриманість, скромність тощо.
Висновок
На завершення зазначимо, що існує багато книг достовірної Сунни та пророчого життєпису. Мусульманину слід звертатися до них, щоб ознайомитися з життєписом Пророка, мир йому і благословення Аллага, його моральними якостями та благородними рисами. Серед цих праць:
1. «Життєпис Пророка» хафіза Ібн Касіра, нехай помилує його Аллаг.
2. «Зад аль-Маад» Ібн аль-Кайїма, нехай змилується над ним Аллаг.
3. Книга «аш-Шамаїль» ат-Тірмізі, нехай помилує його Аллаг.
Просимо Великого Аллага зробити цю працю щирою заради Його благородного Лику, дарувати нам і вам належне наслідування Його благородного Пророка, мир йому і благословення Аллага, принести цією працею користь усім мусульманам і зробити її для нас скарбом у День Суду.
Хвала Аллагу, Господу світів! Нехай Аллаг благословить нашого пана Мухаммада, його родину та всіх його сподвижників.
Related books
All books
رسول الإسلام محمد صلى الله عليه وسلم81 мовرسولمحمدرسول الإسلام محمد صلى الله عليه وسلم
З імʼям Аллага Милостивого, Милуючого Посланець Ісламу – Мухаммад, мир йому і благословення Аллага Загальний опис життя посланця Ісламу Мухаммада[1] (мир йому і благословення Аллага), в якому я розповім про його ім'я, походження, місцевість, родину, послання, з яким він прийшов, і до чого закликав, і що проповідував, і які знамення мав від Господа, і про Закон Божий, який він встановлював, і розповім про відношення до нього його ворогів. [1] Для зручності перекладу я намагався поєднати слова «Пророк» і «Мухаммад» так, щоб вони несли однаковий зміст. 1- Його ім'я, походження та місцевість, де…
Короткий посібник для нового мусульманина32 мовКороткий посібник для нового мусульманина
Підготував Мухаммад аш-Шагрі 1441 – 2020 З ім’ям Аллага, Милостивого, Милуючого Вступ
Ранкові та вечірні слова згадування Аллага57 мовРанкові та вечірні слова згадування Аллага
Імʼям Аллага Милостивого, Милосердного! «Аллаг – немає бога, що заслуговує на поклоніння, окрім Нього, Вічноживого Який підтримує життя інших. Не опановує Ним ні дрімота, ні сон. Тільки Йому належить все те, що в небесах і те, що на землі. Хто ж може заступитися за іншого перед Ним, без Його дозволу? Знає Він те, що очікує творіння попереду, і знає те, що було з ними в минулому. І вони не зможуть досягнути нічого з Його знання, окрім того, що Він Сам дозволить їм дізнатись. Його Престол охоплює небеса і землю. Та збереження творінь ніяк не втомлює Його і воістину, Він – Високий, Величний!»…
Іслам89 мовІслам
З ім’ям Аллага, Милостивого, Милуючого Чи запитував ти себе: Хто створив небеса й землю та всі ці величні створіння? І хто створив цей досконалий і точний порядок у них?