Жінка після двох місяців післяпологового періоду очистилася, але потім у неї почали з’являтися невеликі краплі крові. Чи повинна вона припинити молитву та піст, чи як їй слід вчинити?
السؤال
Питання 1:
Жінка після двох місяців післяпологового періоду очистилася, але потім у неї почали з’являтися невеликі краплі крові. Чи повинна вона припинити молитву та піст, чи як їй слід вчинити?
س24: امرأةٌ بعد شهرين من النّفاس، وبعد أن طهرت بدأت تجد بعض النّقاط الصغيرة من الدم، فهل تفطر، ولا تصلّي؟ أو ماذا تفعل؟
الجواب
Відповідь 1:
Проблеми, пов’язані з менструацією та післяпологовою кровотечею, здаються нескінченними, особливо через використання сучасних контрацептивів та препаратів, що впливають на менструальний цикл. Хоча ці питання існували завжди, їхня складність і частота значно зросли в наш час,
правда, що ці труднощі існували ще з часів пророчої місії Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага), а фактично — з моменту створення жінок. Однак те, що ці питання стали настільки поширеними та заплутаними, що людина опиняється в скруті, не знаючи, як їх вирішити — викликає жаль.
Проте загальне правило таке: якщо жінка побачила, що повністю очистилася від менструації або післяпологової кровотечі, і має явні ознаки очищення (у випадку менструації це поява білуватої рідини, яку жінки добре знають), то все, що з’являється після цього — не вважається менструацією. Це означає, що ні жовтуваті, ні каламутні виділення, ні незначні краплі крові не забороняють молитву, піст чи інтимні стосунки між подружжям,
про це згадувала Умм Атія (нехай буде задоволений нею Аллаг), яка сказала: «Ми не вважали жовтуваті та каламутні виділення чимось значущим після настання очищення» (хадіс переданий аль-Бухарі, а Абу Дауд додав уточнення «після очищення», що має достовірний ланцюг передавачів).
На основі цього ми говоримо: усе, що з’являється після достовірного очищення, не завдає шкоди жінці, не заважає їй молитися, постити або вступати в близькість із чоловіком. Однак їй не слід поспішати, поки вона не побачить явні ознаки очищення;
деякі жінки, коли у них припиняється кровотеча, одразу поспішають зробити повне омовіння, не дочекавшись повного очищення,
саме тому жінки сподвижників надсилали матері правовірних Аїші (нехай буде задоволений нею Аллаг) шматки тканини, на яких залишалася кров. Вона відповідала їм: «Не поспішайте, поки не побачите білу рідину (ознаку завершення менструації)».
ﺟ24: مشاكل النّساء في الحيض والنّفاس بحرٌ لا ساحل له، ومن أسبابه: استعمال هذه الحبوب المانعة للحمل والمانعة للحيض، وما كان الناس يعرفون مثل هذه الإشكالات الكثيرة،
صحيحٌ أن الإشكال ما زال موجودًا من بعثة الرسول ﷺ، بل منذ وجد النّساء، ولكن كثرته على هذا الوجه الذي يقف الإنسان حيران في حلّ مشاكله أمرٌ يؤسف له.
ولكن القاعدة العامة: أن المرأة إذا طهرت، ورأت الطّهر المتيقن في الحيض وفي النّفاس -وأعني بالطّهر في الحيض: خروج القصة البيضاء، وهو ماءٌ أبيض تعرفه النّساء- فما بعد الطّهر من كدرةٍ، أو صفرةٍ، أو نقطةٍ، أو رطوبةٍ، فهذا كلّه ليس بحيضٍ، فلا يمنع من الصلاة، ولا يمنع من الصّيام، ولا يمنع من جماع الرجل لزوجته؛ لأنه ليس بحيضٍ، قالت أمّ عطية:
«كُنَّا لَا نَعُدُّ الصُّفْرَةَ وَالْكُدْرَةَ شَيْئًا»
أخرجه البخاريّ[1]، وزاد أبو داود [2]:
«بَعْدَ الطُّهْرِ»
وسنده صحيحٌ.
[6] كتاب الحيض، باب الصفرة والكدرة في غير أيام الحيض (326).
[7] كتب الطهارة، باب في المرأة ترى الصفرة والكدرة بعد الطهر (307).
وعلى هذا نقول: كلّ ما حدث بعد الطّهر المتيقن من هذه الأشياء فإنها لا تضرّ المرأة، ولا تمنعها من صلاتها وصيامها ومباشرة زوجها إياها، ولكن يجب ألّا تتعجل حتى ترى الطّهر؛
لأن بعض النّساء إذا جف الدم عنها بادرت، واغتسلت قبل أن ترى الطّهر،
ولهذا كان نساء الصحابة يبعثن إلى أمّ المؤمنين عائشة رضي الله عنها بالكرسف، يعني: القطن فيه الدم، فتقول لهن:
«لَا تَعْجَلْنَ حَتَّى تَرَيْنَ القَصَّةَ البَيْضَاءَ»[3].
[8] أخرجه البخاري معلقًا، كتاب الحيض، باب إقبال الحيض وإدباره.