Що робити, якщо під час молитви почалася менструація? Чи потрібно відновлювати молитви, пропущені під час місячних?
السؤال
Питання 1:
Що робити, якщо під час молитви почалася менструація? Чи потрібно відновлювати молитви, пропущені під час місячних?
س32: دخلت عليّ العادة الشهرية أثناء الصلاة، ماذا أفعل؟ وهل أقضي الصلاة عن مدة الحيض؟
الجواب
Відповідь 1:
Якщо менструація почалася після настання часу молитви (наприклад, через пів години після зенітного часу), то після очищення жінка повинна відновити цю молитву, оскільки час її настання застав її в чистому стані;
це підтверджується словами Всевишнього: {Воістину, молитва встановлена для віруючих у визначений час.} [Сура Ан-Ніса (Жінки): 103].
Вона не повинна відновлювати молитви, пропущені під час менструації, оскільки Пророк (мир йому і благословення Аллага) у довгому хадісі сказав:
«Хіба ж не припиняє жінка молитву і піст, коли в неї менструація?»
Усі вчені одностайні в тому, що вона не повинна відновлювати молитви, пропущені під час менструації.
А якщо жінка очистилася, і до завершення часу молитви залишався хоча б один рак‘ат, то вона повинна виконати цю молитву. Про це сказав Пророк (мир йому і благословення Аллага):
«Хто встиг зробити один ракаат молитви аср перед заходом сонця, той встиг на молитву аср»,
таким чином, якщо жінка очистилася під час аср, і до заходу сонця залишався час, достатній для одного рак‘ату, то їй слід виконати молитву аср. А якщо вона очистилася перед світанком, маючи хоча б можливість здійснити один рак‘ат, то вона повинна виконати фаджр.
ﺟ32: إذا حدث الحيض بعد دخول وقت الصلاة -كأن حاضت بعد الزوال بنصف ساعةٍ مثلًا- فإنها بعد أن تطهر من الحيض تقضي هذه الصلاة التي دخل وقتها وهي طاهرٌ؛ لقوله تعالى:
﴿...إِنَّ ٱلصَّلَوٰةَ كَانَتۡ عَلَى ٱلۡمُؤۡمِنِينَ كِتَٰبٗا مَّوۡقُوتٗا﴾
[النساء:103].
ولا تقضي الصلاة عن وقت الحيض؛ لقوله ﷺ في الحديث الطويل:
«أَلَيْسَتْ إِذَا حَاضَتْ لَمْ تُصَلِّ، وَلَمْ تَصُمْ؟» [1]،
وأجمع أهل العلم أنها لا تقضي الصلاة التي فاتتها أثناء مدة الحيض.
[12] تقدم تخريجه.
أما إذا طهرت، وكان باقيًا من الوقت مقدار ركعةٍ فأكثر، فإنها تصلّي ذلك الوقت الذي طهرت فيه؛ لقوله ﷺ:
«مَنْ أَدْرَكَ رَكْعَةً مِنَ الْعَصْرِ قَبْلَ أَنْ تَغْرُبَ الشَّمْسُ، فَقَدْ أَدْرَكَ الْعَصْرَ» [2]،
فإذا طهرت وقت العصر، أو قبل طلوع الشمس، وكان باقيًا على غروب الشمس أو طلوعها مقدار ركعةٍ، فإنها تصلّي العصر في المسألة الأولى، والفجر في المسألة الثانية.
[13] تقدم تخريجه.