Що робити, якщо у жінки почалася менструація після настання часу молитви? Чи повинна вона відновити її після очищення? А також, якщо вона очистилася до закінчення часу молитви?
السؤال
Питання 1:
Що робити, якщо у жінки почалася менструація після настання часу молитви? Чи повинна вона відновити її після очищення? А також, якщо вона очистилася до закінчення часу молитви?
س31: ما الحكم إذا حاضت المرأة بعد دخول وقت الصلاة؟ وهل يجب عليها أن تقضيها إذا طهرت؟ وكذلك إذا طهرت قبل خروج وقت الصلاة؟
الجواب
Відповідь 1:
По-перше: якщо у жінки почалася менструація після настання часу молитви, але вона не встигла її виконати, то після очищення вона повинна відновити цю молитву.
Це підтверджується словами Посланця Аллага (мир йому і благословення):
«Той, хто встиг виконати хоча б один ракаат молитви, вважається тим, хто здійснив молитву».
Отже, якщо жінка застала хоча б один рак‘ат часу молитви, а потім у неї почалася менструація, то після очищення вона зобов’язана відновити цю молитву.
По-друге, якщо жінка очистилася від менструації до завершення часу молитви, то вона повинна відновити цю молитву. Наприклад, якщо вона очистилася до сходу сонця, маючи в запасі час, достатній для здійснення одного рак‘ату, їй необхідно виконати молитву фаджр,
якщо вона очистилася перед заходом сонця, маючи хоча б час на один рак‘ат, то їй слід здійснити молитву аср,
якщо жінка очистилася до настання середини ночі, маючи хоча б можливість зробити один рак‘ат, то їй потрібно виконати молитву іша,
якщо ж очищення настало після середини ночі, то молитва іша не обов’язкова для відновлення, але вона повинна виконати фаджр у його належний час.
Аллаг Всевишній сказав:[І коли ви опинитеся у безпеці, то звершуйте повну молитву. Воістину, молитва встановлена для віруючих у визначений час.] (Сура Ан-Ніса (Жінки):103),
тобто молитва є обов’язковою у встановлений час, і не можна відкладати її виконання за межі цього часу або звершувати її раніше.
ﺟ31: أولًا: المرأة إذا حاضت بعد دخول الوقت -أي: بعد دخول وقت الصلاة- فإنه يجب عليها إذا طهرت أن تقضي تلك الصلاة الّتي حاضت في وقتها، إذا لم تصلّها قبل أن يأتيها الحيض،
وذلك لقول الرسول ﷺ:
«مَنْ أَدْرَكَ رَكْعَةً مِنَ الصَّلَاةِ فَقَدْ أَدْرَكَ الصَّلَاةَ» [1]،
فإذا أدركت المرأة من وقت الصلاة مقدار ركعةٍ، ثم حاضت قبل أن تصلّي، فإنها إذا طهرت يلزمها القضاء.
[11] تقدم تخريجه.
ثانيًا: إذا طهرت من الحيض قبل خروج وقت الصلاة فإنه يجب عليها قضاء تلك الصلاة، فلو طهرت قبل أن تطلع الشمس بمقدار ركعةٍ وجب عليها قضاء صلاة الفجر،
ولو طهرت قبل غروب الشمس بمقدار ركعةٍ وجبت عليها صلاة العصر،
ولو طهرت قبل منتصف الليل بمقدار ركعةٍ وجب عليها قضاء صلاة العشاء،
فإن طهرت بعد منتصف الليل لم يجب عليها صلاة العشاء، وعليها أن تصلّي الفجر إذا جاء وقتها، قال الله سبحانه وتعالى:
﴿...فَإِذَا ٱطۡمَأۡنَنتُمۡ فَأَقِيمُواْ ٱلصَّلَوٰةَۚ إِنَّ ٱلصَّلَوٰةَ كَانَتۡ عَلَى ٱلۡمُؤۡمِنِينَ كِتَٰبٗا مَّوۡقُوتٗا﴾
[النساء:103]،
أي: فرضًا مؤقتًا بوقتٍ محدودٍ، لا يجوز للإنسان أن يخرج الصلاة عن وقتها، ولا أن يبدأ بها قبل وقتها.