Skip to content

Якщо жінка, яка має менструацію або перебуває у післяпологовому періоді, очистилася до світанку, але зробила повне омовіння лише після світанку, чи буде її піст дійсним?

السؤال

Питання 1:

Якщо жінка, яка має менструацію або перебуває у післяпологовому періоді, очистилася до світанку, але зробила повне омовіння лише після світанку, чи буде її піст дійсним?

س7: إذا طهرت الحائض أو النّفساء قبل الفجر، ولم تغتسل إلا بعد الفجر، فهل يصحّ صومها، أو لا؟

الجواب

Відповідь 1:

Так, піст жінки буде дійсним, якщо вона очистилася від менструації або післяпологового періоду до світанку, але зробила повне омовіння (ґусль) після світанку. Те ж саме стосується жінки у післяпологовий період. У такому випадку вона вважається такою, що може постити, і це подібно до ситуації чоловіка, який прокинувся у стані джанаби (ритуальної нечистоти після близькості) і зробив повне омовіння вже після настання світанку,

це підтверджується словами Аллага: {Тож з’єднуйтесь із ними і прагніть до того, що встановив для вас Аллаг; їжте й пийте, поки не зможете відрізнити нитку білу від нитки чорної — до світанку} [ Сура «Аль-Бакара», аят 187],

Аллаг дозволив близькість аж до світанку, що означає, що омовіння може бути виконане після настання світанку. Також є хадіс від Айші (нехай буде задоволений нею Аллаг), яка розповідала, що Пророк (мир йому і благословення Аллага) зустрічав світанок у стані джанаби після близькості з дружинами і постив у цей день.

Іншими словами, він здійснював повне омовіння (ґусль) вже після настання світанку.

ﺟ7: نعم، يصحّ صوم المرأة الحائض إذا طهرت قبل الفجر، ولم تغتسل إلا بعد طلوع الفجر، وكذلك النّفساء؛ لأنها حينئذٍ من أهل الصوم، وهي شبيهةٌ بمن عليه جنابةٌ، إذا طلع الفجر وهو جنبٌ فإن صومه يصحّ؛ لقوله تعالى:

﴿...فَٱلۡـَٰٔنَ بَٰشِرُوهُنَّ وَٱبۡتَغُواْ مَا كَتَبَ ٱللَّهُ لَكُمۡۚ وَكُلُواْ وَٱشۡرَبُواْ حَتَّىٰ يَتَبَيَّنَ لَكُمُ ٱلۡخَيۡطُ ٱلۡأَبۡيَضُ مِنَ ٱلۡخَيۡطِ ٱلۡأَسۡوَدِ مِنَ ٱلۡفَجۡرِ...﴾

[البقرة:187]،

وإذا أذن الله تعالى بالجماع إلى أن يتبين الفجر لزم من ذلك ألّا يكون الاغتسال إلا بعد طلوع الفجر، ولحديث عائشة رضي الله عنها

«أَنَّ النَّبِيَّ ﷺ كَانَ يُصْبِحُ جُنُبًا مِنْ جِمَاعِ أَهْلِهِ وَهُوَ صَائِمٌ» [1].

أي: أنه عليه الصلاة والسلام لا يغتسل عن الجنابة إلا بعد طلوع الصّبح.

[1] البخاري، كتاب الصوم، باب اغتسال الصائم (1931)، ومسلم، كتاب الصوم، باب صحة صوم من طلع عليه الفجر وهو جنب (75) (1109).