«Немає зарази, немає поганих прикмет, але мені подобається добре передвістя». Його запитали: «А що таке добре передвістя?» Він відповів: «Благе слово».

Пророк, мир йому і благословення Аллага, повідомив, що те уявлення про заразність, якого дотримувалися люди часів джагілії, — ніби хвороба передається сама по собі, без постанови й визначення Аллага, — є хибним і недійсним. Також він повідомив, що дурні прикмети є хибними. А це — коли людина вбачає поганий знак у чомусь почутому або побаченому: у птахах, тваринах, людях із вадами, числах, днях та в усьому подібному. А птахи були згадані окремо тому, що саме це було найбільш поширеним серед людей джагілії. Походження цього забобону полягало в тому, що перед початком якоїсь справи — подорожі, торгівлі чи іншого — вони випускали птаха: якщо той летів праворуч, вони вважали це добрим знаком і продовжували задумане, а якщо летів ліворуч — вважали це поганим знаком і відмовлялися від своїх намірів. Після цього Пророк, мир йому і благословення Аллага, повідомив, що йому подобається добре передвістя, а це — радість і душевний спокій, які виникають у людини, коли вона чує добре слово, і через це починає краще сподіватися на свого Господа.