Skip to content

Як жінці під час менструації слід виконати дві рак‘ати молитви іхраму? Чи дозволено їй мовчки промовляти аяти Священного Корану?

السؤال

Питання 1:

Як жінці під час менструації слід виконати дві рак‘ати молитви іхраму? Чи дозволено їй мовчки промовляти аяти Священного Корану?

س47: كيف تصلّي الحائض ركعتي الإحرام؟ وهل يجوز للمرأة الحائض ترديد آي الذّكر الحكيم في سرّها، أو لا؟

الجواب

Відповідь 1:

По-перше, слід знати, що іхрам не має окремої обов’язкової молитви. Від Пророка (мир йому і благословення Аллага) не передано жодного доказу, що він встановлював спеціальну молитву для іхраму — ні в своїх словах, ні в своїх діях, ні в схваленні цього.

По-друге, жінка, у якої почалася менструація перед вступом у стан іхраму, може увійти в іхрам, навіть перебуваючи в стані менструації.

Пророк (мир йому і благословення Аллага) наказав Асмі бинт Умайс, дружині Абу Бакра (нехай буде задоволений ними обома Аллаг), коли вона народила в Зуль-Хулейфі, зробити повне омовіння, використати пов’язку для стримування кровотечі та вступити в стан іхраму. Те саме стосується і жінки, яка має менструацію: вона вступає в іхрам, залишається в ньому, поки не очиститься, а після очищення здійснює обхід навколо Кааби та проходить між пагорбами Сафа і Марва.

Щодо читання Корану, жінці в стані менструації дозволено читати його за потреби або якщо в цьому є користь. Якщо ж потреби немає і вона просто хоче читати Коран як акт поклоніння, то краще утриматися.

ﺟ47: أولًا: ينبغي أن نعلم أن الإحرام ليس له صلاةٌ؛ فإنه لم يرد عن النبيّ ﷺ أنه شرع لأمته صلاةً للإحرام لا بقوله، ولا بفعله، ولا بإقراره.

ثانيًا: إن هذه المرأة الحائض الّتي حاضت قبل أن تحرم يمكنها أن تحرم وهي حائضٌ؛ لأن النبي ﷺ أمر أسماء بنت عميسٍ امرأة أبي بكرٍ رضي الله عنهما حين نفست في ذي الحليفة، أمرها أن تغتسل وتستثفر بثوبٍ، وتحرم [1]، وهكذا الحائض أيضًا، وتبقى على إحرامها حتى تطهر، ثمّ تطوف بالبيت، وتسعى.

[18] رواه مسلم، كتاب الحج، باب حج النبي ﷺ (2137).

وأما قوله في السّؤال: هل لها أن تقرأ القرآن؟ فنعم، الحائض لها الحقّ أن تقرأ القرآن عند الحاجة أو المصلحة، أمّا بدون حاجةٍ ولا مصلحةٍ، إنما تريد أن تقرأه تعبّدًا وتقرّبًا إلى الله، فالأحسن ألا تقرأه.