«Забобонність — багатобожжя, забобонність — багатобожжя, забобонність — багатобожжя», — повторив це тричі. І кожен із нас відчуває подібне, але Аллаг, Великий і Могутній, усуває це через покладання на Нього.

Пророк, мир йому і благословення Аллага, застерігав від забобонів та поганих прикмет, тобто від поганих думок, відносно всього, що можна почути чи побачити, як скажімо, в поведінці тварин, чи в людях з інвалідністю (каліки), або в числах, днях тощо. І згадано птахів, тому що саме це було найвідомішим видом забобонності в часи джагілії, і саме від цієї практики походить назва “татаʼйюр”, адже її основою було випускання птаха, коли людина бралася за якусь справу — подорож, торгівлю чи інше. Якщо птах летів праворуч, це вважали добрим знаком і продовжували свій намір, а якщо він летів ліворуч — вважали поганим знаком і полишали свій намір. І він, мир йому і благословення Аллага, сповістив, що це є актом багатобожжя, бо поведінка забобонної людини – є проявом багатобожжя, адже той боїться чогось окрім Аллага. Однак лише один Аллага може принести добро, і тільки Він може відвернути зло, і ніхто крім Нього, і Він не має в цьому ніяких співтоваришів. І пригадав Ібн Мас'уд, нехай буде задоволений ним Аллаг, що в серці мусульманина може виникати щось із дурних думок, але він повинен відганяти їх, і своїм серцем повністю покладатися на Аллага і робити від себе відповідні вчинки.