«Сильний віруючий кращий перед Аллагом і більш улюблений Йому, ніж слабкий віруючий, хоча в кожному з них є благо

Пророк, мир йому і благословення Аллага, пояснює, що в кожному віруючому обов’язково є благо. Проте віруючий, який є сильним у своїй вірі, рішучості, майні та інших проявах сили, є кращим і більш улюбленим для Аллага, ніж слабкий віруючий. Потім пророк Мухаммад, мир йому і благословення Аллага, заповів віруючому братися за причини у всьому, що приносить користь у цьому світі та у вічному житті, водночас покладаючись на Аллага Всевишнього, звертаючись до Нього по допомогу і довіряючи Йому свої справи. Далі він, мир йому і благословення Аллага, заборонив проявляти безсилля, лінь і недбалість у виконанні тих справ, які приносять користь у двох світах. Отже, якщо віруючий доклав зусиль, узявся за дозволені причини, звертаючись по допомогу до Аллага і просячи в Нього блага, то після цього йому належить повністю передоручити результат своїх справ Аллагу і бути переконаним, що вибір Аллага, яким би він не був, є найкращим. А якщо після цього його спіткає випробування, то нехай він не каже: «Якби я зробив так, то було б так і так», — адже, воістину, слово «якби» відчиняє двері для шайтану: воно веде до заперечення передвизначення і жалю за тим, що вже минуло. Натомість слід говорити зі смиренням і вдоволенням: «Так визначив Аллаг, і Він зробив те, що побажав». Адже все, що відбувається, відбувається лише відповідно до волі Аллага: Він робить те, що бажає, і немає того, хто здатен відвернути Його рішення чи змінити Його постанову.