Encyclopedia of Prophetic Hadiths

«Посланець Аллага, мир йому та благословення Аллага, прокляв тих, хто дає, або бере хабар при винесенні рішення».

«Воістину, угода між нами і ними — це молитва; а хто залишає її, той впав у невір’я».

«Забобонність — багатобожжя, забобонність — багатобожжя, забобонність — багатобожжя», — повторив це тричі. І кожен із нас відчуває подібне, але Аллаг, Великий і Могутній, усуває це через покладання на Нього.

що вони якось сказали: «О посланець Аллага, ми їмо, але не насичуємось». Він сказав: «Можливо, ви їсте поодинці?» Вони відповіли: «Так». Він сказав: «Тоді зберіться разом за трапезою та згадайте над нею ім'я Аллага, і тоді Він благословить вас нею».

«Милосердних милує Милостивий. Ставтесь з милосердям до тих, хто на землі, і помилує вас Той, Хто на небесах».

«Хто присягнувся не Аллагом, той скоїв акт невір’я або багатобожжя!»

«Діянь — шість видів, а людей — чотири категорії. Є два обов’язкові наслідки, є відплата подібним за подібне, є добра справа, яка зараховується у десятикратному розмірі, і є добра справа, яка зараховується в семисоткратному розмірі. Що стосується двох обов’язкових наслідків: той, хто помре, не поклоняючись нікому, окрім Аллага, увійде до Раю. А хто помре, поклоняючись іншим разом з Аллагом, той увійде до Вогню. А що стосується відплати подібним за подібне: той, хто задумав здійснити добру справу, і твердо вирішив зробити її, і Аллаг знає щирість його наміру — тому буде записана одна повноцінна добра справа. А якщо людина здійснить погане діяння — їй буде записано один гріх. Той, хто вчинить добру справу — отримає за неї десятикратну нагороду. А той, хто витратить (майно) на Шляху Аллага — отримає за це винагороду, помножену в сімсот разів. Що ж до людей, то є серед них такі, кому було даровано достаток у мирському житті, але обмежено в Посмертному. А є ті, кому було обмежено в мирському житті, але даровано достаток у Посмертному. Є й ті, кому обмежено і в мирському, і в Посмертному. І є ті, кому даровано достаток і в мирському житті, і в Посмертному».

"Немає такого, хто здійснив би гріх, потім встав і зробив омивання і помолився, а потім попросив би у Аллага пробачення за гріх, то Аллаг обов'язково пробачив би йому". Потім він прочитав цей аят: {А ті, які зробили щось мерзотне із великих гріхів або здійснили зло самим собі, але потім згадали загрозу покарання Аллага і попросили пробачення за свої гріхи} [Сімейство Імрана: 135].»