Skip to content

Хто забув молитву, нехай звершить її, коли згадає про неї, — немає для неї жодної спокути, окрім цього

Передається від Анаса ібн Маліка, нехай буде задоволений ним Аллаг, передається від Пророка, мир йому і благословення Аллага, що він сказав:

«Хто забув молитву, нехай звершить її, коли згадає про неї, — немає для неї жодної спокути, окрім цього: “І звершуй молитву для Мого поминання” [Сура Та Ха: 14]».

«مَنْ نَسِيَ صَلَاةً فَلْيُصَلِّ إِذَا ذَكَرَهَا، لَا كَفَّارَةَ لَهَا إِلَّا ذَلِكَ: {وَأَقِمِ الصَّلاةَ لِذِكْرِي} [طه: 14]».

Хадіс наводиться у двох збірниках достовірних хадісів
Достовірний хадіс
Пояснення

Пояснив Пророк, мир йому і благословення Аллага, що той, хто забув виконати якусь обов'язкову молитву, то повинен поспішити і виконати її, як тільки згадає про неї, поки не минув її час, бо немає способу стерти і приховати гріх залишення її, окрім того, що мусульманин виконує, коли згадає про неї, адже Аллаг сказав у Своїй Священній Книзі: «Вставай на молитву, коли згадуєш Мене» [Таха: 14], що означає: "Виконай пропущену забуту молитву, коли згадаєш про неї".

Корисні висновки з хадісу

Хадіс пояснює нам важливість кожної молитви і недопущення її ігнорування.

Неприпустимо навмисно відкладати виконання молитви, від часу початку настання її часу, без поважної причини.

Вона не перестає бути обов’язковою, навіть тоді, коли забув про неї, але має виконати, коли згадає. А також, якщо він проспав, то має виконати її після того, як прокинеться.

Необхідно виконувати пропущену обов’язкову молитву невідкладно, після згадки про неї, навіть, якщо це співпало з часом, коли заборонено виконання добровільних молитв.

Джерела

«Сахих» аль-Бухарі (1/ 122) (597).

«Сахих» Мусліма (1/ 477) (684).

Більше (2)

فتح الباري لابن حجر (2/ 71).

البحر المحيط الثجاج في شرح صحيح الإمام مسلم بن الحجاج (14/ 612).