Один раб здійснив гріх і сказав: „О Аллаг, пробач мені мій гріх!

Передається від Абу Гурейри, нехай буде задоволений ним Аллаг, що він сказав:

Пророк, мир йому і благословення Аллага, передав від свого Господа, Благословенного і Всевишнього: «Один раб здійснив гріх і сказав: „О Аллаг, пробач мені мій гріх!“ І Всевишній сказав: „Мій раб вчинив гріх, але він знає, що має Господа, Який пробачає гріхи і карає за гріхи.“ Потім він знову вчинив гріх і сказав: „О мій Господи, пробач мені мій гріх!“ І Всевишній сказав: „Мій раб вчинив гріх, але він знає, що має Господа, Який пробачає гріхи і карає за гріхи.“ Потім він знову вчинив гріх і сказав: „О мій Господи, пробач мені мій гріх!“ І Всевишній сказав: „Мій раб вчинив гріх, але він знає, що має Господа, Який пробачає гріхи і карає за гріхи. Роби, що забажаєш, — Я пробачив тобі.“»

عَنِ النَّبِيِّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، فِيمَا يَحْكِي عَنْ رَبِّهِ عَزَّ وَجَلَّ، قَالَ: «أَذْنَبَ عَبْدٌ ذَنْبًا، فَقَالَ: اللَّهُمَّ اغْفِرْ لِي ذَنْبِي، فَقَالَ تَبَارَكَ وَتَعَالَى: أَذْنَبَ عَبْدِي ذَنْبًا، فَعَلِمَ أَنَّ لَهُ رَبًّا يَغْفِرُ الذَّنْبَ، وَيَأْخُذُ بِالذَّنْبِ، ثُمَّ عَادَ فَأَذْنَبَ، فَقَالَ: أَيْ رَبِّ اغْفِرْ لِي ذَنْبِي، فَقَالَ تَبَارَكَ وَتَعَالَى: عَبْدِي أَذْنَبَ ذَنْبًا، فَعَلِمَ أَنَّ لَهُ رَبًّا يَغْفِرُ الذَّنْبَ، وَيَأْخُذُ بِالذَّنْبِ، ثُمَّ عَادَ فَأَذْنَبَ، فَقَالَ: أَيْ رَبِّ اغْفِرْ لِي ذَنْبِي، فَقَالَ تَبَارَكَ وَتَعَالَى: أَذْنَبَ عَبْدِي ذَنْبًا، فَعَلِمَ أَنَّ لَهُ رَبًّا يَغْفِرُ الذَّنْبَ، وَيَأْخُذُ بِالذَّنْبِ، اعْمَلْ مَا شِئْتَ فَقَدْ غَفَرْتُ لَكَ».

Хадіс наводиться у двох збірниках достовірних хадісів
Достовірний хадіс
Пояснення

Передає Пророк, мир йому і благословення Аллага, від свого Господа: «Коли раб чинить гріх, а потім каже: „О Аллаг, пробач мені мій гріх!“, — Всевишній каже: „Мій раб вчинив гріх, але він знає, що має Господа, Який пробачає гріх, покриває його, милує або карає. Я вже пробачив йому.“» «А потім він знову чинить гріх і каже: „О Аллаг, пробач мені мій гріх!“, — Всевишній каже: „Мій раб вчинив гріх, але він знає, що має Господа, Який пробачає гріх, покриває його, милує або карає. Я вже пробачив Моєму рабу.“» «Потім він знову чинить гріх і каже: „О Аллаг, пробач мені мій гріх!“, — Всевишній каже: „Мій раб вчинив гріх, але він знає, що має Господа, Який пробачає гріх, покриває його, милує або карає. Я вже пробачив Моєму рабові. Хай робить що забажає — Я пробачив йому, поки щоразу після гріха він залишає його, шкодує про нього і твердо вирішує не повертатися до нього, але потім його душа долає його і він знову падає. Поки він щоразу кається після гріха — Я прощаю йому. Адже покаяння стирає те, що було перед ним.“»

Значення слів

...:

Корисні висновки з хадісу

Широта Милості Аллага до Своїх рабів: якими б не були їхні гріхи, якщо вони щиро каються і звертаються до Нього, — Аллаг пробачає їм.

Той, хто вірить у Всемогутнього Аллага, завжди сподівається на Його прощення і боїться Його покарання, тому не зволікає з каяттям і не наполегливо продовжує грішити.

Умови щирого каяття: залишити гріх, відчути жаль за нього, щиро вирішити більше не повертатися до нього. Якщо ж гріх пов’язаний із правами людей — щодо майна, честі чи життя — то додається четверта умова: повернути право або отримати прощення від того, кому було завдано шкоди.

Велике значення має знання про Аллага, яке дозволяє рабові розуміти релігію: щоразу, коли він помиляється, він кається, не впадає у відчай і не вперто тримається за гріх.

Джерела

«Сахих» аль-Бухарі (9/ 145) (7507).

«Сахих» Мусліма (4/ 2112) (2758).

Більше (5)

نزهة المتقين شرح رياض الصالحين (1/ 383).

بهجة الناظرين شرح رياض الصالحين.

لسليم الهلالي (1/ 493).

النهاية في غريب الحديث والأثر.

لابن الأثير(674).

2 Книги
Більше (2)
All Cards