Skip to content

Хто помре, взиваючи до когось, крім Аллага, і цим вважаючи його рівним Аллагу, той потрапить у Вогонь

Передається від Абдуллага ібн Мас'уда, нехай буде задоволений ним Аллаг, що він сказав:

«Пророк, мир йому і благословення Аллага, сказав одне слово, а я сказав інше. І Пророк, мир йому і благословення, сказав: "Хто помре, взиваючи до когось, крім Аллага, і цим вважаючи його рівним Аллагу, той потрапить у Вогонь», а я сказав: «Хто помре, не взиваючи до когось, крім Аллага, і не надаючи Йому рівню, той потрапить до Раю”».

قَالَ النَّبِيُّ صلى الله عليه وسلم كَلِمَةً وَقُلْتُ أُخْرَى، قَالَ النَّبِيُّ صلى الله عليه وسلم: «مَنْ مَاتَ وَهُوَ يَدْعُو مِنْ دُونِ اللهِ نِدًّا دَخَلَ النَّارَ» وَقُلْتُ أَنَا: مَنْ مَاتَ وَهُوَ لَا يَدْعُو لِلهِ نِدًّا دَخَلَ الْجَنَّةَ.

Хадіс наводиться у двох збірниках достовірних хадісів
Достовірний хадіс
Пояснення

Пророк, мир йому і благословення Аллага, повідомляє нам, що той, хто направляє комусь іншому те, на що має право тільки Аллаг, як наприклад: звернення з мольбою до когось іншого замість Аллага, або пошук порятунку в когось іншого крім Аллага, і він помирає з такими переконаннями, не покаявшись в цих гріхах, то такий обов'язково буде серед мешканців Пекла. Ібн Мас'уд, нехай буде задоволений ним Аллаг, додав, що той, хто на момент смерті, за своє життя не порушував право Аллага, і не надавав Йому співтоваришів, то його доля – в Раю.

Значення слів

يدعو: يشمل نوعي الدعاء وهما: دعاء العبادة ودعاء المسألة.

ندًّا: الند: هو الشبيه والنظير في الألوهية أو الربوبية أو الأسماء والصفات.

Корисні висновки з хадісу

Благання – це акт поклоніння, який має бути спрямований тільки до Аллага.

Високе положення єдинобожжя, і те, що той, хто помре з переконаннями єдинобожника, той потрапить до Раю, навіть якщо буде покараний за деякі свої гріхи.

Хадіс вказує на небезпеку багатобожжя і на те, що той, хто помре з такими переконаннями, той потрапить до Пекла.

Джерела

«Сахих» аль-Бухарі (6/ 23) (4497).

«Сахих» Мусліма (1/ 94) (92).

Більше (10)

فتح المجيد شرح كتاب التوحيد.

لعبد الرحمن التميمي (ص76).

القول المفيد على كتاب التوحيد.

لابن عثيمين (1/ 120).

الملخص في شرح كتاب التوحيد.

لصالح الفوزان (ص47).

الجديد في شرح كتاب التوحيد.

لمحمد القرعاوي (ص59).

التمهيد لشرح كتاب التوحيد.

لصالح آل الشيخ (ص42).