Skip to content

"Вершник першим вітається миром з тим, хто йде пішки, а той, хто їде, першим вітається з тим, хто сидить, і менша група людей першою вітається з більшою»

Передається від Абу Гурайри, нехай буде задоволений ним Аллаг, що Посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, сказав:

"Вершник першим вітається миром з тим, хто йде пішки, а той, хто їде, першим вітається з тим, хто сидить, і менша група людей першою вітається з більшою». А у версії аль-Бухарі: «Молодий першим вітається зі старшим, той, хто йде, першим вітається з тим, хто сидить, і менша група першою вітається з більшою».

«يُسَلِّمُ الرَّاكِبُ عَلَى المَاشِي، وَالمَاشِي عَلَى القَاعِدِ، وَالقَلِيلُ عَلَى الكَثِيرِ». وَلِلبُخَارِي: «يُسَلِّمُ الصَّغِيرُ عَلَى الكَبِيرِ، وَالمَارُّ عَلَى القَاعِدِ، وَالقَلِيلُ عَلَى الكَثِيرِ».

Хадіс наводиться у двох збірниках достовірних хадісів
Достовірний хадіс
Пояснення

Пророк, мир йому і благословення Аллага, вказав на етикет при вітанні людей словами: «Ас-саляму алейкум уа рахматуЛлагі уа баракатуг! (Мир вам, милість Аллага і його благословення!)». Таким чином молодший першим вітається зі старшими, а вершник – з пішим, а той, хто їде, першим вітається з тими, хто сидить, а менша група першою вітається з більшою.

Корисні висновки з хадісу

Бажано вітатися саме так, як сказано в хадісі, але якщо, скажімо, піший першим привітається з вершником, то це дозволено, але все ж таки це буде суперечити повноцінному етикету, наведеному в хадісі.

Поширення вітання миром, в такому вигляді, як це описано в хадісах, є однією з причин любові та злагоди між мусульманами.

Якщо люди знаходяться в одному положенні, то кращий із них той, хто першим привітається миром з іншими.

Хадіс вказує на досконалість цього Шаріату, яка полягає в тому, що він навчає людей усьому корисному.

Хадіс учить нас правилам етикетку і вказує, як відноситися до кожної людини, відповідно до її становища.

Джерела

«Сахих» аль-Бухарі (8/ 52) (6232).

«Сахих» Мусліма (4/ 1703) (2160).

Більше (11)

كنوز رياض الصالحين.

لمجموعة من الباحثين (11/ 280).

بهجة الناظرين.

تأليف: سليم الهلالي (2/ 137).

نزهة المتقين.

مجموعة من الباحثين (1/ 666).

شرح رياض الصالحين.

لابن عثيمين (4/ 407).

منار القاري.

لحمزة قاسم (5/ 257).

الأدب النبوي (ص159).