«Що б не спіткало мусульманина із втоми, хвороб, тривог, чи смутку, або образ, та скорботи, і навіть якщо його пронизує колючка – Аллаг неодмінно зробить це спокутою його гріхів».
Передається від Абу Са'іда аль-Худрі та від Абу Гурайри, нехай Аллаг буде задоволений ними обома, що Пророк, мир йому і благословення Аллага, сказав:
«Що б не спіткало мусульманина із втоми, хвороб, тривог, чи смутку, або образ, та скорботи, і навіть якщо його пронизує колючка – Аллаг неодмінно зробить це спокутою його гріхів».
«مَا يُصِيبُ الْمُسْلِمَ مِنْ نَصَبٍ وَلَا وَصَبٍ وَلَا هَمٍّ وَلَا حُزْنٍ وَلَا أَذًى وَلَا غَمٍّ حَتَّى الشَّوْكَةِ يُشَاكُهَا إِلَّا كَفَّرَ اللهُ بِهَا مِنْ خَطَايَاهُ».
Пророк, мир йому і благословення Аллага, пояснює, що будь-які хвороби, турботи, печалі, біди, лиха, труднощі, страхи і голод, яких може зазнати мусульманин, і навіть якщо його поранить маленька колючка, – все це стане спокутою частини з його гріхів.
نصب: التعب.
وصب: المرض .
Хадіс вказує на щедрість Аллага та милість Його до Своїх віруючих рабів в тому, що Він пробачає їм гріхи, в тому числі через перенесення ними дрібних незручностей.
Мусульманин повинен знати, що Аллаг враховує всі події в його житті, які завдають йому страждань, і якщо він буде терплячим щодо них, то в такому разі Аллаг наблизить його до Себе, і будуть пробачені йому його малі гріхи.
«Сахих» аль-Бухарі (7/ 114) (5641).
«Сахих» Мусліма (4/ 1992) (2572).
Більше (11)
كنوز رياض الصالحين.
لمجموعة من الباحثين (1/ 489).
شرح رياض الصالحين.
لابن عثيمين (1/ 242).
شرح النووي على مسلم (16/ 126).
تطريز رياض الصالحين.
لفيصل آل مبارك (ص44).
بهجة الناظرين شرح رياض الصالحين.
لسليم الهلالي (1/ 96).
نزهة المتقين شرح رياض الصالحين.
لمصطفى الخِن وغيره (1/ 70).
Цитується в книгах
2 КнигиБільше (2)
- رياض الصالحينرياض الصالحين مع فوائد وهدايات - 1 «مَا يُصِيبُ الْمُسْلِمَ مِنْ نَصَب وَلاَ وَصَبٍ وَلاَ هَمٍّ وَلاَ حَزَنٍ وَلاَ أذىٰ وَلا غَمٍّ، حَتَّىٰ الشَّوْكَةُ يُشَاكُهَا إِلَّا كَفَّرَ اللهُ بِهَا مِنْ خَطَايَاهُ».
- موسوعة الأسئلة (المجموعة الأولى)« مَا يُصِيبُ الْمُسْلِمَ مِنْ نَصَبٍ وَلَا وَصَبٍ وَلَا هَمٍّ وَلَا حُزْنٍ وَلَا أَذًى وَلَا غَمٍّ، حَتَّى الشَّوْكَةِ يُشَاكُهَا إِلَّا كَفَّرَ اللهُ بِهَا مِنْ خَطَايَاهُ».