Encyclopedia of Prophetic Hadiths

«Я присягнув Посланцю Аллага, мир йому і благословення Аллага, в тому, що засвідчу, що немає нічого гідного на поклоніння, крім Аллага, і що Мухаммад Його посланець, і буду здійснювати молитву, виплачувати закят, слухатися і коритися, і щиро ставитися до кожного мусульманина».

«Немає молитви у того, хто не прочитав суру “Аль-Фатіха”».

«Коли чоловік витрачає на свою родину, сподіваючись на винагороду від Аллага, то це буде для нього милостинею».

"Вершник першим вітається миром з тим, хто йде пішки, а той, хто їде, першим вітається з тим, хто сидить, і менша група людей першою вітається з більшою».

«Той, хто піклується про вдову і бідняків, подібний до воїна на шляху Аллага, і до того, хто невтомно стоїть у нічних молитвах, і до того, хто безперервно тримає піст вдень”.

«Я сказав: «О Посланець Аллага, як ти вважаєш, ті вчинки які я робив у доісламські часи, як роздача милостині, або звільнення рабів, або підтримання сімейних зв’язків – чи є мені винагорода за них?» Тоді Пророк, мир йому і благословення Аллага, сказав: «Ти прийняв Іслам з урахуванням усього добра, що було до того».

«Одного разу я запитав Посланця Аллага, мир йому і благословення Аллага, про те, який гріх є найтяжчим. Він сказав: "Надання співтоваришів Аллагу, Який створив тебе". Я запитав: "А потім?" Він сказав: "Потім вбивство власної дитини зі страху перед тим, що вона буде тебе об’їдати". Я запитав: "А потім?" Він сказав: "Потім перелюб з дружиною твого сусіда".

"Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) призначив одного чоловіка, якого звали Ібн аль-Лутбійя, збирати закят із племені Бану Сулейм. Коли він прийшов відзвітувати йому, то сказав: «Ось — ваша частина, а ось — подарунок, який мені зробили». Тоді посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Чому б тобі не залишитися в домі свого батька та своєї матері, щоб подивитися, чи подарують тобі цей подарунок, якщо ти дійсно правдивий?» Потім він звернувся до нас із проповіддю, прославив Аллага хвалою, після чого сказав: «А потім. Воістину, я призначаю одного з вас виконувати роботу, яку Аллаг доручив мені, а він приходить і каже: ‘Ось — ваша частина, а ось — подарунок, який мені зробили’. Чому б йому не залишитися в домі свого батька та своєї матері, щоб подивитися, чи подарують йому це? Клянусь Аллагом, ніхто з вас не візьме щось без права на те, окрім як зустріне Аллага в День Воскресіння, несучи це на собі! Тож я неодмінно впізнаю будь-кого з вас, хто зустріне Аллага, несучи верблюда, що реве, або корову, що мукає, або блеючу вівцю!» Потім він підняв руку так, що стало видно білизну його пахви, і промовив: «О Аллаг, чи доніс я?» — і це бачили мої очі, і чули мої вуха".