Encyclopedia of Prophetic Hadiths

«Шайтан підходить до когось із вас і починає говорити: “Хто створив це? А хто створив те?” — допоки не скаже: “А хто створив твого Господа?” Тож коли людина зіштовхнеться з таким — нехай шукає захисту у Аллага і і припинить (думати про це)».

«Коли Пророк, мир йому і благословення Аллага, відправляв Муа'за ібн Джабаля до Ємену, він сказав йому: “Воістину, ти прийдеш до народу з-поміж людей Писання. І коли дістанешся до них, то спершу закликай їх до того, щоб вони свідчили: немає божества, гідного поклоніння, окрім Аллага, і що Мухаммад — Посланець Аллага. Якщо вони підкоряться тобі в цьому, то повідом їх, що Аллаг зобов’язав їм п’ять обов’язкових молитв протягом дня і ночі. Якщо вони підкоряться тобі в цьому, то повідом їх, що Аллаг зобов’язав їм виплачувати закят — обов’язкову милостиню — яку беруть з багатих серед них і віддають бідним. Якщо вони підкоряться тобі в цьому, то не бери найкращого з їхнього майна. І остерігайся мольби того, кого було скривджено, бо, воістину, між нею й Аллагом немає завіси (перешкоди)!”

«Я сказав: «О Посланець Аллага, як ти вважаєш, ті вчинки які я робив у доісламські часи, як роздача милостині, або звільнення рабів, або підтримання сімейних зв’язків – чи є мені винагорода за них?» Тоді Пророк, мир йому і благословення Аллага, сказав: «Ти прийняв Іслам з урахуванням усього добра, що було до того».

«Прийшла до Мухаммада, мир йому і благословення Аллага, група язичників, які переходили межі у вбивствах і переходили межі у перелюбі, і сказали: "Те, що ти говориш і проповідуєш є дуже правильним, але якби ти ще пояснив нам, якою є спокута за все те, що ми здійснили" – і було зіслано аяти: {І вони – це ті, хто не звертаються з благанням, і не поклоняються нікому іншому водночас з Аллагом, і не вбивають душу, яку Аллаг заборонив вбивати, не інакше, як тільки за правом, і не здійснюють перелюб}. [Аль-Фуркан: 68], і було дано в одкровенні: {О Посланець, скажи людям від Мене: "О, раби Мої, які робили зло на шкоду самим собі, не впадайте у відчай дощо милості Аллага!} [Аз-Зумар: 53].

Посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, провів із нами ранкову молитву в місцевості аль-Худайбія після нічного дощу. Коли завершив молитву, він обернувся до людей і сказав: «Чи знаєте ви, що сказав ваш Господь?» Вони відповіли: «Аллаг і Його Посланець знають краще». Тоді він сказав: «Цього ранку серед Моїх рабів є ті, хто увірував у Мене, і ті, хто став невіруючим. Хто сказав: „Нас напоєно дощем завдяки Щедрості Аллага та Його Милості“, — той увірував у Мене й не визнав силу зірок. А хто сказав: „Нас напоєно дощем завдяки такій-то і такій-то зірці“, — той не увірував у Мене, а визнав силу зірок».

«Один чоловік запитав: «О Посланець Аллага, чи є на нас відповідальність за ті злодіяння, що ми робили за часів доісламького невігластва?» Він сказав: «Хто сповідував Іслам належним чином, то йому не буде пред’явлено за те, що він робив за часів доісламького невігластва, а той, хто робив це і до і після, то він буде відповідати як за перше, так і за останнє».

«Віруючі у своїй взаємній любові, милосерді та співчутті подібні до єдиного тіла: якщо болить один із його органів, то все тіло відгукується безсонням і лихоманкою».

«Найтяжчі молитви для лицемірів – молитва “аль-Іша” та молитва “аль-Фаджр”, але якби вони знали, яка винагорода [покладається за ці молитви], то вони з'являлися б на них навіть якби довелось йти поповзом... Іноді мені хочеться наказати оголосити про початок молитви, і попросити когось бути імамом, а самому прийти разом з людьми, що несуть в'язанки дров, до людей, які пропускають [колективну] молитву [без поважної причини], та спалити їхні домівки в полум'ї!»