Skip to content
419 Hadiths

Encyclopedia of Prophetic Hadiths

Фільтр результатів

5 з 419 карток

Скинути фільтри

Наводиться в

"Був один чоловік, і я не знав нікого, хто жив би далі від мечеті, ніж він, проте він не пропускав жодної колективної молитви. Одного разу йому сказали: «Чому б тобі не купити віслюка, щоб їздити на ньому в темряві та в палючу спеку?» На це він відповів: «Я не хотів би, щоб мій дім був поруч із мечеттю. Воістину, я хочу, щоб мені записувалася винагорода за мій шлях до мечеті і моє повернення до своєї родини». Тоді Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Аллаг зібрав для тебе все це»".
Достовірний хадіс Хадіс навів Муслім
التصنيف الشرعيخصائص الإسلام وفضله ومحاسنه
«Хто закликав інших до прямого шляху, той отримає таку саму винагороду, як і ті, хто відповів на його заклик, і це не зменшить їхньої винагороди. А на тому, хто закликав інших до омани, буде гріх, рівний гріхам тих, хто відповів на його заклик, і це не відніме від їх гріхів нічого».
Достовірний хадіс Хадіс навів Муслім
التصنيف الشرعيالبدعة، فضل الدعوة إلى الله وأحكامهاموضوعات الحديثنشر العلم بالدعوة إلى الله، الدعوة إلى الله
До Пророка, мир йому і благословення Аллага, прийшов чоловік і сказав: «Я не маю в’ючної тварини, щоб вирушити в подорож, тож надай мені щось». Пророк, мир йому і благословення Аллага, відповів: «У мене немає нічого». Тоді один чоловік сказав: «О Посланець Аллага, я вкажу йому на того, хто зможе дати йому». І Пророк, мир йому і благословення Аллага, сказав: «Той, хто вкаже на добро, отримає таку ж винагороду, як і той, хто вчинить його».
Достовірний хадіс Хадіс навів Муслім
التصنيف الشرعيفضائل الأعمال الصالحة، الأخلاق الحميدة، فضل الدعوة إلى الله وأحكامهاموضوعات الحديثنشر العلم بالدعوة إلى الله، الدعوة إلى الله، قضاء حوائج المسلمين، التعاون على البر والتقوى
«Серед людей, які жили задовго до вас, був цар, і мав він при собі придворного чаклуна. Коли чаклун постарів, він сказав цареві: “Я вже старий, тож відправ до мене юнака, щоб я навчив його чаклунству”. І той відправив до нього одного юнака, щоб він його навчив. Направляючись до чаклуна, по дорозі юнак зустрів ченця. Він сів поруч із ним, послухав те, що він говорить, і це сподобалося йому. З того часу кожного разу, коли юнак прямував до чаклуна, він проходив повз цього ченця, затримуючись, щоб посидіти з ним. А коли він приходив до чаклуна, той бив його. Юнак поскаржився на це ченцеві, який сказав: “Якщо ти будеш боятися чаклуна, говори: ‘Мене затримали вдома’, а якщо будеш боятися своїх близьких, говори: ‘Мене затримав чаклун’”. Так тривало доти, поки одного разу дорогу не перегородив величезний звір, затримавши людей. Тоді юнак сказав: “Сьогодні я дізнаюся, хто кращий (на істині) — чаклун чи чернець”. Після цього він схопив камінь і вигукнув: “О Аллаг, якщо справа ченця угодніша Тобі, ніж справа чаклуна, то вбий цього звіра, щоб люди могли вільно ходити”. Він кинув камінь у звіра й убив його, і люди змогли пройти. Потім юнак прийшов до ченця і розповів йому про все. Той сказав: “О синку, сьогодні ти вже перевершив мене, бо я бачу, чого ти досяг. Воістину, на тебе чекають випробування, але коли ти зазнаєш їх, не вказуй на мене” Після цього юнак став зцілювати сліпих і прокажених, і також виліковувати людей і від інших недуг. Про нього почув один із наближених царя, який був сліпим. Він з'явився до нього з численними дарами і сказав: “Усе це буде твоїм, якщо ти зцілиш мене”. Юнак сказав: “Воістину, я нікого не зцілюю, зцілює тільки Аллаг. Якщо ти увіруєш у Нього, я звернуся до Нього з благанням, і Він зцілить тебе”. Так він увірував в Аллага, і Аллаг зцілив його. «Потім він з'явився до царя і, як зазвичай, сів перед ним. Цар запитав його: “Хто повернув тобі зір?” Він відповів: “Мій Господь”. Цар запитав: “Хіба в тебе є господь, крім мене?” Він сказав: “Мій Господь і твій Господь — Аллаг”. Тоді цар наказав схопити його і катувати, доки той не вказав на юнака. Юнака привели до царя. Цар сказав: “О синку, до мене дійшло, що ти досяг у своєму чаклунстві таких висот, що можеш зцілювати сліпих і прокажених, і робити багато іншого”. Юнак сказав: “Воістину, я нікого не зцілюю, зцілює тільки Аллаг”. Тоді цар наказав знову схопити його і катувати доти, доки той не вказав на ченця. Потім до царя привели ченця, якому було запропоновано: “Зречися своєї релігії”, але він відмовився. Тоді цар наказав принести пилку, її приставили до середини голови ченця і розпиляли так, що одна половина впала на землю. Після цього до царя привели його наближеного, якому також було запропоновано: “Зречися своєї релігії”, але й він відмовився. Тоді йому також приставили пилку до середини голови і пиляли доти, доки одна половина не впала на землю. Після цього до царя привели юнака, і йому теж було запропоновано: “Зречися своєї релігії”, але він відмовився. Тоді цар віддав його своїм слугам і сказав: “Відведіть його до такої-то гори і підніміться з ним наверх, а коли досягнете вершини, то відпустіть його, якщо він зречеться своєї релігії. Якщо ні, скиньте його вниз”. Вони відвели його туди і піднялися на гору, де він вигукнув: “О Аллаг, позбав мене від них, як побажаєш”. Тоді гора почала рухатися, вони покотилися вниз, а юнак знову з'явився до царя. Цар запитав: “Що сталося з тими, хто був із тобою?” Юнак сказав: “Аллаг позбавив мене від них” Тоді цар віддав його іншим своїм слугам і сказав: “Заберіть його, посадіть у човен і відпливіть на середину моря. Якщо він зречеться своєї релігії, відпустіть його. Якщо ні — киньте у воду”. Вони доставили його туди, як було наказано. Юнак сказав: “О Аллаг, позбав мене від них, як побажаєш”. Човен перекинувся, і слуги царя потонули, а юнак знову прийшов до царя. Цар запитав його: “Що сталося з тими, хто був із тобою?” Юнак відповів: “Аллаг позбавив мене від них” Потім він сказав царю: “Воістину, ти не зможеш убити мене, поки не зробиш того, що я тобі накажу”. Цар запитав: “Що ж це?” Юнак відповів: “Збери людей на одному підвищенні і прив'яжи мене до стовбура пальми. Візьми стрілу з мого сагайдака, поклади її на середину лука і скажи: ‘З іменем Аллага, Господа цього юнака’, а потім вистріли в мене. Тільки якщо ти зробиш це, ти зможеш мене вбити”. Цар зібрав людей на одній площі, прив'язав юнака до стовбура пальми, дістав стрілу з його сагайдака, поклав її на середину лука, сказав: “З іменем Аллага, Господа цього юнака” і пустив стрілу. Вона влучила юнакові в скроню. Він ухопився рукою за скроню й помер. Тоді люди вигукнули: “Ми увірували в Господа цього юнака! Ми увірували в Господа цього юнака! Ми увірували в Господа цього юнака!” Після цього до царя прийшли його наближені й сказали: “Що скажеш ти про те, чого остерігався? Клянемося Аллагом, те, чого ти остерігався, спіткало тебе — люди увірували!” Тоді цар наказав викопати рови біля міської брами. Їх викопали і розпалили в них вогонь. Потім цар сказав: “Кидайте у вогонь кожного, хто не зречеться своєї релігії” або ж говорили: “Стрибай сам”. Слуги виконували його наказ. І ось до вогню підійшла жінка зі своїм немовлям на руках. Вона зупинилася перед вогнем, не бажаючи туди стрибати. Тоді її хлопчик сказав їй: “Матінко, терпи, адже ти на істині”
Достовірний хадіс Хадіс навів Муслім
التصنيف الشرعيسير الدعاة وواجباتهم، قصص وأحوال الأمم السابقة
Посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, сказав своєму дядькові: «Скажи: “Немає божества, гідного поклоніння, окрім Аллага”, — і я засвідчу це за тебе у День Воскресіння». Він відповів: «Якби не страх, що курайшити осудять мене і скажуть: “Його змусив до цього страх”, — я, звісно, потішив би цим твої очі». Тоді Аллаг зіслав: {Воістину, ти не зможеш вказати прямий шлях тим, кого любиш, та Аллаг веде прямим шляхом, кого побажає. І Він краще знає тих, хто йде прямим шляхом!} [Сура аль-Касас (Розповідь): 56]
Достовірний хадіс Хадіс навів Муслім
التصنيف الشرعيأسباب النزول، فضائل التوحيد، فضل الدعوة إلى الله وأحكامها، العهد المكي بعد بعثته صلى الله عليه وسلم، الإيمان بالقضاء والقدر، توحيد الألوهية، الإسلامموضوعات الحديثالدعوة إلى الله، أهمية التوحيد، معنى «شهادة أن لا إله إلا الله»محاور التعريف بالإسلامفوائد الدخول في الإسلام، الخوف من نظرة الناس، النطق بالشهادتين