Encyclopedia of Prophetic Hadiths

Люди запитали Посланця Аллага, мир йому і благословення Аллага, про віщунів. І Посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, відповів: «Вони нічого не варті». Люди сказали: «О Посланець Аллага, але ж буває, що вони іноді говорять щось, і воно справджується!» Тоді Посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, сказав: «Це слово істини, яке джин вихоплює і вкладає у вухо свого спільника так само, як курка кудкудакає. Але потім вони домішують до нього більше сотні брехливих слів».

«Хто вчинив несправедливий вчинок по відношенню до свого брата, чим порушив його честь чи щось інше, то нехай доб’ється від нього прощення сьогодні, ще до того, як настане день, коли вже не буде ані дінара, ані дірхама. Якщо у нього будуть праведні вчинки — з них буде взято відповідно до заподіяної несправедливості. А якщо добрих вчинків не буде — то гріхи того, кого він скривдив, буде покладено на нього».

«Уся моя громада увійде до Раю, окрім тих, хто відмовився». Люди запитали: О Посланець Аллага, а хто ж відмовиться? Він сказав: «Хто підкориться мені, той увійде до Раю, а хто ослухається мене, той відмовився».

«Прийшла до Мухаммада, мир йому і благословення Аллага, група язичників, які переходили межі у вбивствах і переходили межі у перелюбі, і сказали: "Те, що ти говориш і проповідуєш є дуже правильним, але якби ти ще пояснив нам, якою є спокута за все те, що ми здійснили" – і було зіслано аяти: {І вони – це ті, хто не звертаються з благанням, і не поклоняються нікому іншому водночас з Аллагом, і не вбивають душу, яку Аллаг заборонив вбивати, не інакше, як тільки за правом, і не здійснюють перелюб}. [Аль-Фуркан: 68], і було дано в одкровенні: {О Посланець, скажи людям від Мене: "О, раби Мої, які робили зло на шкоду самим собі, не впадайте у відчай дощо милості Аллага!} [Аз-Зумар: 53].

«Не настане Час, доки сонце не зійде із заходу. І коли воно зійде звідти, і люди побачать це, — усі вони увірують. Але саме тоді: {Жодній душі не принесе користі віра її, якщо вона не була віруючою раніше чи не здобула через свою віру добро} [Сура аль-Ан‘ам (Худоба): 158]. І Час неодмінно настане, коли двоє людей розкладуть тканину між собою, але не встигнуть її продати й не згорнуть її. І Час неодмінно настане, коли чоловік повернеться з молоком своєї верблюдиці, але не вип’є його. І Час неодмінно настане, коли хтось готуватиме корито для водопою худоби, але не напоїть із нього. І Час неодмінно настане, коли хтось із вас піднесе шматок їжі до свого рота, але не зможе його з’їсти».

«Коли Посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, був у передсмертних стражданнях, він став прикривати тканиною обличчя, а коли йому ставало важко дихати, то він прибирав її. І перебуваючи в такому стані, він сказав: "Хай прокляне Аллаг тих юдеїв та християн, які перетворили могили своїх пророків на місця поклоніння!" – Так він застеріг від того, що вони зробили".

До мене зайшов Посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, а я накрила нішу в домі тканиною, на якій були зображення. Коли він побачив це, то зірвав її, і обличчя його змінилося, і він сказав: «О Айша! Найсуворіше покарання у Аллага в День Воскресіння отримають ті, які уподібнюються у творінні творінню Аллага». Айша сказала: «Після цього ми розрізали її і зробили з неї одну або дві подушки».

«Принесуть смерть у вигляді чорно-білого барана, і глашатай вигукне: “О, люди Раю!” — і вони підведуть голови та почнуть дивитися. Тоді він скаже: “Чи впізнаєте ви, що це?” Вони скажуть: “Так, це — смерть”, і кожен з них її вже бачив. Потім він вигукне: “О, люди Пекла!” — і вони підведуть голови та почнуть дивитися. Тоді він скаже: “Чи впізнаєте ви, що це?” Вони скажуть: “Так, це — смерть”, і кожен з них її вже бачив. І тоді смерть буде зарізана. Потім буде оголошено: “О, люди Раю! Вічне життя — і більше ніякої смерті! О, люди Пекла! Вічне перебування — і більше ніякої смерті!”» Потім він прочитав: {{Тож попередь їх про День Втрат, бо рішення про них уже прийнято, але вони не зважають на це...}, і вони – це люди, прив’язані до земного життя, безтурботні, {...та не вірують} [Мар'ям: 39]».