Encyclopedia of Prophetic Hadiths

«Рай ближче до будь-кого з вас, ніж ремінець його сандалів, і Пекло – так само».

«Хто гарантує мені (стриманість) у тому, що між його щелепами, і тому, що між його ногами — тому я гарантуватиму Рай».

"Немає такого, хто здійснив би гріх, потім встав і зробив омивання і помолився, а потім попросив би у Аллага пробачення за гріх, то Аллаг обов'язково пробачив би йому". Потім він прочитав цей аят: {А ті, які зробили щось мерзотне із великих гріхів або здійснили зло самим собі, але потім згадали загрозу покарання Аллага і попросили пробачення за свої гріхи} [Сімейство Імрана: 135].»

«Я попросив у посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага), і він дав мені, потім я знову попросив у нього, і він дав мені, а потім сказав мені: "О Хакіме! Воістину, це майно — солодке й привабливе. І тому, хто приймає його зі спокійною та чистою душею, Аллаг дарує в ньому благодать. А того ж, хто бере його із жадібністю та скнарістю, Аллаг позбавляє благодаті, і така людина стає подібною до того, хто постійно їсть, але ніяк не може насититися. І рука, що зверху краща за ту, яка знизу". Тоді Хакім сказав: "О посланцю Аллага! Клянуся Тим, Хто послав тебе з істиною, я не візьму нічого ні від кого після тебе, аж поки не покину цей світ". Пізніше Абу Бакр (нехай буде задоволений ним Аллаг) кликав Хакіма, щоб дати йому його долю, але він відмовлявся прийняти від нього будь-що. Потім і Умар (нехай буде задоволений ним Аллаг) кликав його, щоб видати йому належне йому даяння, і він також відмовився. Тоді Умар сказав: "О мусульмани! Засвідчіть, що я пропоную Хакіму його законну частку, яку Аллаг визначив йому з фейя (військової здобичі, отриманої без бою), але він відмовляється її прийняти". І Хакім більше не приймав нічого ні від кого з людей після Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає) аж до своєї смерті. Нехай змилостивиться над ним Аллаг».

«Коли я був піднесений на небо, я пройшов повз людей із мідними кігтями, якими вони дряпали собі обличчя та груди. Я запитав: “Хто вони, о Джібріль?” Він сказав: “Це — ті, хто поїдав м'ясо людей (лихослів’ям) і зазіхав на їхню честь”».

«Принесуть смерть у вигляді чорно-білого барана, і глашатай вигукне: “О, люди Раю!” — і вони підведуть голови та почнуть дивитися. Тоді він скаже: “Чи впізнаєте ви, що це?” Вони скажуть: “Так, це — смерть”, і кожен з них її вже бачив. Потім він вигукне: “О, люди Пекла!” — і вони підведуть голови та почнуть дивитися. Тоді він скаже: “Чи впізнаєте ви, що це?” Вони скажуть: “Так, це — смерть”, і кожен з них її вже бачив. І тоді смерть буде зарізана. Потім буде оголошено: “О, люди Раю! Вічне життя — і більше ніякої смерті! О, люди Пекла! Вічне перебування — і більше ніякої смерті!”» Потім він прочитав: {{Тож попередь їх про День Втрат, бо рішення про них уже прийнято, але вони не зважають на це...}, і вони – це люди, прив’язані до земного життя, безтурботні, {...та не вірують} [Мар'ям: 39]».

«Уникайте семи смертних гріхів!». Вони запитали: «О Посланець Аллага, яких саме?» Він сказав: Поклоніння іншим поряд з Аллагом, чаклунство, вбивство душі, яку Аллаг заборонив, окрім як по праву, вживання доходу з лихварства, привласнення майна сироти, втечі з поля бою, та наклеп на праведних, не причетних до перелюбу віруючих жінок».

«Той, хто зустріне Аллага, не надаючи Йому співтоваришів, той увійде до Раю, а хто зустріне Його, надаючи Йому співтоваришів, той увійде до Пекла».