Encyclopedia of Prophetic Hadiths

«Одного разу Пророк, мир йому і благословення Аллага, проходячи повз дві могили, сказав: "Їх піддають стражданням, але не за щось тяжке. Один з них не прикривався від власної сечі, а інший поширював плітки". Потім він узяв пальмову гілку, зламав її навпіл і встромив по одній половині у кожну могилу, на що сподвижники запитали: "О Посланець Аллага, навіщо ти це зробив?" Він відповів: "Сподіваюсь, для них в цьому буде полегшення поки гілки не висохнуть".

Пророк, мир йому і благословення Аллага, прочитав цей аят: {Він — Той, Хто зіслав тобі Писання. Є в ньому аяти, які викладені зрозуміло, вони — матір Писання. А інші мають багато значень. Тож ті, чиї серця відхилилися убік, йдуть за багатозначним, прагнучи смути і прагнучи тлумачення їхнього. Але тлумачення їхнього не знає ніхто, окрім Аллага. І утверджені у знаннях говорять: «Ми віримо в це. Усе воно – від Господа нашого!» Але ж пам’ятають це лише обдаровані розумом!} [Сура Аль Імран: 7]. Айша, нехай буде задоволений нею Аллаг, сказала: Пророк, мир йому і благословення Аллага, сказав: «Отже, якщо ви побачите тих, хто слідує за подібними [аятами], то це ті, про кого згадав Аллаг. Стережіться їх».

«Судний Час не настане, поки чоловік, проходячи повз могилу іншої людини, не скаже: "От якби ж мені опинитися на його місці"».

«Якби син Адама мав дві долини, наповнені багатством, він побажав би і третю. І ніщо не наповнить черево сина Адама, окрім землі. А Аллаг приймає каяття того, хто кається».

«Ваш вогонь — лише одна частина з сімдесяти частин вогню Пекла», — хтось сказав: «О Посланець Аллага, цього ж достатньо», — і він сказав: «Вогонь Пекла перевищує його ще на шістдесят дев’ять частин, і кожна з них така ж гаряча, як цей ваш».

«Коли два мусульмани схрещують мечі, то і вбивця, і вбитий опиняться у Вогні». Я запитав: «О Посланець Аллага, а вбивця — це зрозуміло, але чому і вбитий?» Він сказав: «Адже він також прагнув убити свого товариша».

«Пекло оточене пристрастями, а Рай — труднощами».

«О Аллаг, немає життя, крім життя майбутнього! Прости ансарів та мугаджирів».