Encyclopedia of Prophetic Hadiths

«Що б не спіткало мусульманина із втоми, хвороб, тривог, чи смутку, або образ, та скорботи, і навіть якщо його пронизує колючка – Аллаг неодмінно зробить це спокутою його гріхів».

Один чоловік прийшов до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає миром) і сказав: «О Посланець Аллага, що є причинами обов’язкового потрапляння — до Раю чи до Вогню?» Він сказав: «Хто помре, не поклоняючись нікому, окрім Аллага, той увійде до Раю, а хто помре, поклоняючись іншому вигаданому богу, окрім Аллага, той увійде до Пекла»

що Пророк, мир йому і благословення Аллага, їхав, а Му’аз сидів позаду нього в сідлі. Він сказав: «О Му’аз ібн Джабаль!» Той відповів: «Ось я, о Посланець Аллага, і готовий служити тобі». І знову сказав: «О Му’аз!» Він відповів: «Ось я, о Посланець Аллага, і готовий служити тобі». І так тричі. Потім він сказав: «Який би раб не засвідчив щиро від серця, що немає нічого гідного поклоніння, крім Аллага, і що Мухаммад – Його раб і Посланець, того Аллаг зробить забороненим для Вогню». Му’аз сказав: «О Посланець Аллага, чи не повідомити мені про це людям, щоб вони зраділи?» Він сказав: «Тоді вони будуть покладатися на це». І Му’аз розповів цей хадіс тільки перед своєю смертю, боячись узяти на себе гріх приховування знання.

«Я їхав позаду Пророка, мир йому і благословення Аллага, на віслюкові, якого звали Уфайр. І він сказав: “О Муаз, чи знаєш ти, яке право Аллаг має над Своїми рабами і яке право раби мають над Аллагом?” Я сказав: “Аллаг і Його Посланець знають краще”. Тоді він сказав: «Право Аллага на Його рабів полягає в тому, щоб вони поклонялися Йому одному, і не поклонялися нічому замість Нього, а право рабів на Аллага, щоб Він не карав тих, які не поклоняються нічому окрім Нього.» Тоді я сказав: «О Посланець Аллага, чи не сповістити людям цю прекрасну звістку? Він сказав: «[Поки що] не повідомляй їм про це, а інакше вони залишать старання».

Посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, сказав своєму дядькові: «Скажи: “Немає божества, гідного поклоніння, окрім Аллага”, — і я засвідчу це за тебе у День Воскресіння». Він відповів: «Якби не страх, що курайшити осудять мене і скажуть: “Його змусив до цього страх”, — я, звісно, потішив би цим твої очі». Тоді Аллаг зіслав: {Воістину, ти не зможеш вказати прямий шлях тим, кого любиш, та Аллаг веде прямим шляхом, кого побажає. І Він краще знає тих, хто йде прямим шляхом!} [Сура аль-Касас (Розповідь): 56]